UA
EN
Ще з дитинства батьки та вчителі знали, що своє майбутнє ця дівчинка пов’яже з творчістю. Юна українська фотографка Анастасія Ніколайчук розповіла нам про вибір професії, роботу під час війни, волонтерство та плани на майбутнє.
Марк Буткін з самого дитинства марив подорожами і мріяв побувати у кожному куточку нашої планети. Зараз хлопцю 22 роки, і тепер він не просто втілює свою мрію в життя, але й допомагає зробити це іншим.
Війна на Донбасі триває вже понад 8 років. За цей час ситуація із захистом прав людини на окупованій території Донбасу значно погіршилася.
Херсон рашисти окупували на другий тиждень великої війни. Зараз ЗСУ продовжують контрнаступ і крок за кроком звільняють території від ворогів. У тому числі вже почалося звільнення Херсонської області, яка вже понад сім місяці…
Я поговорив з українським студентом у Києві, волонтером міжнародної благодійної організації “Червоний Хрест” Олексієм, котрий з початку війни допомагає постраждалим від бойових дій.
До подій, що охопили нас 24 лютого, дев’ятнадцятирічний Микита був студентом КНУ ім. Тараса Шевченка, а також гравцем у теніс. Війну хлопець зустрів у місті-герої Буча, від першого до останнього дня окупації населеного пункту пробув у ньому, застав 5 ротацій ворожого війська та поділився з нами своїм досвідом всього пережитого під час цих трагічних подій.
Спочатку росіяни хочуть домовитись, а потім проводять обшуки і “пришивають” статті. Ескендер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, розказав свою історію війни. Розповідаємо, як переживають окупацію кримські татари та ті, хто їх представляють.
Ліза навчається в Київському університеті імені Бориса Грінченка, 2 курс, на факультеті журналістики. Нещодавно приїхала до Німеччини, проживає у спільноті українців, де разом організовує проєкти на підтримку України та намагається звернути увагу європейської спільноти на те, що війна продовжується.
Психолог Карина Перець розповість нам про те, як в умовах бойових дій стабілізувати свій психологічний стан і не впасти у депресію.
тактику. Технології воюють пліч-о-пліч з солдатами, залучають цивільних та ставлять під сумнів звичну мораль. Розбираємось, як штучний інтелект допомагає ефективніше вбивати орків.
Сьогодні ми поговорили з Олександрою Романків, яка у перші години вторгнення перебувала у Харкові, через деякий час змогла евакуюватись та розпочати нове життя у Шотландії.
Катерина Чепела, до 24 лютого була акторкою Харківського драматичного театру та баристою у вільний час. Сьогодні дівчина — волонтерка та частина благодійного фонду Rescue Now. У соціальних мережах збирає кошти на потреби ЗСУ, також допомагає доставляти амуніцію з Туреччини.
Володимир Григорович Губа – армійський офіцер у відставці. Він служив у багатьох країнах світу, має безліч друзів закордоном, але це не спонукало його поїхати з рідної землі.
Наприкінці 90-х у зв’язку з роботою Володимир із дружиною переїхали до Англії. Він – служив, вона – викладала російську мову при посольстві.
“Ні, ти зовсім не злишся, а тільки вслуховуєшся у звук пролітаючого літака, який інших відвозить на відпочинок, а у моїй країні приносить смерть.”
До війни киянка Дана Мартенс була фотографинею та SMM-менеджеркою. Із початком вторгнення вона без зайвих вагань пішла волонтерити у своєму рідному місті на Київщині. Зі зміною обставин дівчина була вимушена виїхати за кордон, проте це не зупинило її бажання допомагати країні. Читай історію українки, що наближає день перемоги навіть за тисячі кілометрів, в каруселі.
Ми опинилися у пастці: без електроенергії, зв‘язку, магазинів та водопостачання, перебуваючи у постійній смертельній небезпеці. Перед нами постало одне завдання – вижити, адже розуміли, що таке «рускій мір».
Війна зіткана з історій, рішень та досвідів. Лише коли вислухаєш кожного, можна її зрозуміти. Я не хотіла писати про себе, тому що не постраждала. Але врешті-решт, пишу.
Частину поранених військових та медиків вивезли із заводу «Азовсталь» на окуповані території Донеччини. Україна збирається обміняти їх на російських полонених. Розповідаємо про те, як допомогти нашим бійцям.
Що сьогодні відбувається з пораненими захисниками Маріуполя?
Лише за місяць війни понад 4 мільйонам українців довелося покинути свою країну. Більш ніж половина поїхали до Польщі, майже 700 тисяч до Молдови та Румунії, до Угорщини — понад 400 тисяч. Німеччина також стала країною, яка приймає біженців. На початок квітня у Німеччині перебувають понад 300 тисяч біженців з України. Мені також довелося покинути ненадовго власну домівку та я готова поділитися власним досвідом вимушеної міграції.
Підвальна творчість, закривавлені малюнки, символи миру та добра, 100 образів Зеленського та безліч смертей путіна – NFT-колекції з рефлексією на військові події, що створені українськими художниками, дизайнерами та звичайними підлітками. Вони звернули на себе увагу громадськості та надали нашій армії величезну допомогу. Як виглядають ці NFT, що вони означають, і навіщо вони потрібні?
Сьогодні хочемо показати вам листи матері, яка разом з чоловіком лишилась в Маріуполі, до сина, котрий проживає в Харкові. Вони детально описують усе жахіття того, що відбувається в Маріуполі.
Уже більше місяця, майже з самого початку війни Херсон і область перебуває під окупацією російських військ. Це місто не несе суттєвого стратегічного значення для росії, щодо нього готували інший план – створення так званої ХНР – Херсонської народної республіки
24 лютого росія розгорнула повномасштабну війну проти України. Вже триває третій тиждень війни, росіяни продовжують вбивати цивільних людей, знищувати нашу інфраструктуру, садочки, лікарні. Як наша молодь переживає ці трагічні для України події, коли це може закінчитися, і яким має бути покарання для агресора? Читайте далі у нашому матеріалі.
Війна, яку розгорнула росія проти нашої країни, зачепила кожного українця, залишила багато кого розгубленим, багато знаходяться у відчаї перед цілковитою невизначеністю
27-ий день. 22 березня. Майже звичайний ранок, окрім віддалених «Градів» о п‘ятій. Але людська натура така загартована, що звикає до всього. Тож і я спершу панічно підлетіла з ліжка, прислухалась і заснула далі. До речі, вже насмілилась спати менш одягненою. Проте до піжами, як до Москви рачки. Хоча яка вже там Москва…
Ранок 24 лютого, на годиннику 06:07. Глухий телефонний дзвінок. Підіймаю слухавку, і чую збентежений, але, на диво спокійний голос: «Прокидайся! Іро! Путін вторгся в Україну! Війна!».
