Війна на Донбасі триває вже понад 8 років. За цей час ситуація із захистом прав людини на окупованій території Донбасу значно погіршилася. Життя зупинилося: комендантська година, закриті магазини, регулярні обстріли, тортури та викрадення. Як живеться в таких умовах молодому поколінню ЛГБТ+? На умовах анонімності я поговорив з кількома ЛГБТ+ людьми з окупованого Донбасу про їхнє життя і дитинство, яке припало на початок війни.
Зруйнований під час боїв Донецький міжнародний аеропорт імені Сергія Прокоф’єва, архівні фото журналістів
Російська окупація назавжди змінила життя мешканців Донбасу
З початком окупації Донецької та Луганської областей України життя в регіоні кардинально змінилося. У перші місяці війни в центральних містах з’явилися окупаційні адміністрації з нелегітимною владою, які здійснили збройні захоплення українських об’єктів і споруд. Вони викрадали і катували цивільне населення.
Рома – гей. Коли почалася війна, йому було 13 років. Навіть зараз він майже не пам’ятає цих подій.
Коли почалася війна, мені було 13 років. Під вікнами мого будинку були проукраїнські демонстрації, але проросійські люди закидали цих людей коктейлями Молотова. Я погано пам’ятаю той час, тому що це було дуже давно. Моє життя кардинально змінилося. Росія забрала моє майбутнє та можливість навчатися, подорожувати та жити у мирі.
У 2014 році Україна почала антитерористичну операцію (АТО). У Донецьку та Луганську точилися запеклі бої. Мільйонам людей довелося покинути свої домівки через загрози власної безпеки.
Я пам’ятаю, коли почався обстріл. Я сидів біля вікна і відчував ударні хвилі від розриву снарядів, а в моїй квартирі падали меблі. Це було жахливо.
Життя ЛГБТ+ молоді на окупованому Донбасі
Після російської окупації ситуація з правами людини ЛГБТ+ у регіоні різко погіршилася. В окупованих містах де-факто набули чинності російські гомофобні закони. Останні два гей-клуби в Донецьку закрилися. Будь-яка підтримка ЛГБТ+ з боку міжнародних організацій стала неможливою. Відкрито говорити про свою сексуальність стало дуже небезпечно. Аліна – лесбійка, яка народилася на Донбасі і прожила там кілька років після початку війни.
Всупереч війні, ЛГБТ-молодь на Донбасі іноді збирається і проводить час. У місті навіть були засідання жіночого феміністичного клубу. У 2014 чи 2015 році я був на ЛГБТ+ зустрічі в місті, але навіть тоді це було дуже небезпечно. Люди ставили незручні питання.
Порожні вулиці окупували Донецьк, магазини військових речей з атрибутикою «місцевого самоврядування», Донецьк кілька років тому, автор невідомий
З початком війни суспільство на окупованих територіях стало вкрай гомофобним через російську пропаганду та гомофобію. Жінкам стало важче жити через женоненависницькі ідеї, які прийшли з Росії.
Після початку війни і «русского мира» люди стали гомофобними, а влада сказала, що жінки повинні тільки народжувати і відновлювати націю. У нас в центрі міста висіла реклама про СНІД: «Найкращі ліки від СНІДу – вірність», або «Перша заповідь: не вбивай, Ні абортам!».
Перспективи захисту прав людини для ЛГБТ+ на окупованих територіях
З кожним роком життя в російській окупації перспектив для захисту прав людини стає все менше. Під окупаційним режимом працювати журналістом і розповідати про порушення прав людини та воєнні злочини в регіоні неможливо. Андрій – гей, якому вдалося вибратися з окупації та поділитися подробицями життя ЛГБТ+ людей.
Ситуація з правами ЛГБТ на окупованій території була дуже поганою. Суспільство стало консервативним і гомофобним. Обговорювати ЛГБТ+ серед місцевих було небезпечно. Коли в моєму місті виявляли ЛГБТ+, на них полювали та били.
Захистити права ЛГБТ+ в умовах війни неможливо. На тих територіях панує тоталітарний режим, який забороняє говорити правду. Під час війни та окупації захист прав людей для ЛГБТ+ стає дуже складним. У місті також неможливо пройти анонімне тестування на ВІЛ: лікарі постійно намагаються дізнатися деталі про статеве життя, а можливості лікування для ВІЛ позитивних людей просто відсутні.
24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну. Мільйони людей стали біженцями, а тисячі пішли захищати свою країну. Серед українських військових є сотні ЛГБТ+ людей.
І тепер ці ЛГБТ разом з іншими військовими захищають нас від нападів Росії та звільняють міста від окупації. Саме українські військові, серед яких є ЛГБТ+ люди, воюють проти російської гомофобної військової машини, яка загрожує основам прав людини як в Україні, так і в Європі.
Об’єднання “Українські ЛГБТ військові за рівні права” на ЛГБТ+ прайді в Києві
Підтримати українські ЛГБТ+ організації та армію можна за посиланням:
Підтримай українські ЛГБТ+ організації 🏳️🌈 та ЛГБТ+ військові 🇺🇦!