"Кожне слово – це куля". Як ви можете допомогти пораненим бійцям із "Азовсталі" та маріупольцям

Українські бійці на заводі Азовсталь

Частину поранених військових та медиків вивезли із заводу «Азовсталь» на окуповані території Донеччини. Україна збирається обміняти їх на російських полонених. Розповідаємо про те, як допомогти нашим бійцям.

Що сьогодні відбувається з пораненими захисниками Маріуполя?

На початку повномасштабного вторгнення, 1 березня 2022 року, окупанти оточили Маріуполь. Разом з колаборантами вони влаштували гуманітарну катастрофу в місті, непідготовленому для тривалої блокади. Зараз там немає води, опалення, газу та мобільного зв’язку, а росіяни обстрілюють автобуси з гуманітарною допомогою.

З 2014 року полк Національної гвардії «Азов» воює проти російських сил на території Донеччини, зокрема Маріуполя. З моменту оточення міста сотні тисяч людей змушені ховатися в підвалах та бомбосховищах з мізерними запасами їжі та води. Найбільший їхній прихисток – підвал радянського заводу «Азовсталь». Там оборонці тримали свої позиції, тому не дали ворогу вийти на кордони Запорізької та Донецької областей. Генштаб Збройних Сил України повідомляє: гарнізон виконав завдання; і тому зараз пріоритетом стало зберегти життя українських військових.

Окупанти відвезли поранених до так званої «ДНР». Захисники Маріуполя хочуть, щоб їх вивезли до третіх країн та гарантують, що не повернуться до України до кінця війни. Таку практику – «екстракцію» – застосовують, щоб зберегти життя воїнів, коли ситуація поза контролем.

Як ми можемо допомогти?

Про кроки допомоги бійцям та жителям Маріуполя ми розпитали у військового експерта, колишнього  речника Генерального штабу ЗСУ Владислава Селезньова та Президента «Маріупольського телебачення» Миколи Осиченка.

Владислав Селезньов:

1. Інформуйте. Перш за все ми повинні бити інформаційно. Розповідайте про російсько-українську війну друзям з інших країн. Звертайтесь до іноземної аудиторії, і розказуйте, з якими труднощами наші бійці стикалися у підвалі «Азовсталі». Війну росії проти України не забувають, лише тому що ми про неї говоримо.

«Війна, яку проти нас розв’язала росія – гібридна та з потужною інформаційною складовою. Щороку росія витрачає на свою пропаганду по всьому світу близько двох мільярдів доларів», – зазначив Владислав Селезньов.

За словами експерта, Україна виграє інформаційно, тому, що ми контрастуємо з відвертою брехнею.

2. Звертайтесь до держустанов та міжнародних організацій. Підписуйте петиції, щоб уряди інших країн забезпечили права військовослужбовців. Апелюйте до Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Організації Об’єднаних Націй. Сталого шаблону немає. Ми повинні використовувати усі незаборонені методи: такі як петиції, звернення, протести, мітинги, флешмоби і т.д.

3. Не поширюйте зраду. Не критикуйте публічно дії військовослужбовців. Говорячи «все пропало» і «всю країну вбивають», ви граєте на руку Кремлю.

«Поширювати панічні настрої і говорити, що війська некеровані, голі, бідні й босі  – контрпродуктивно. Ми повинні бути відповідальними в своїх висновках. Кожне слово – це та сама зброя, така сама куля, яка працює або на нашу перемогу, або завдає непоправної шкоди нашим військовим», – підкреслив військовий експерт.

Микола Осиченко:

1. Допомагайте військовим із «Азовсталі» на підконтрольних Україні територіях. Між ними та переселенцями з Маріуполя зараз немає різниці. Допомагайте за потребою: першочергові необхідності – це житло і робота.

2. Інформуйте тих, хто залишився в Маріуполі. Близько ста тисяч людей зараз не отримують доступу до інформації з України. Ворог блокує радіо, українські сайти, Фейсбук та Інстаграм. Росія каже їм, що Київ здався, а в Запоріжжі пекло – і маріупольці бояться евакуюватись, щоб не потрапити під постійні обстріли вже там. Підштовхуйте їх до того, щоб вони виїхали.

«Поки стало тихіше, роздають російську гуманітарку та обіцяють до осені водопостачання, опалення та газ. Цього не буде, бо інфраструктура розбита вся, а зайвих грошей, щоб її відремонтувати, в Росії немає. Тому через різноманітні телеграм-канали повідомляйте про тих, з ким є контакт, що в інших частинах країни краще, і що їх тут чекають», – радить Микола Осиченко.

3. Говоріть правду. Доносьте якомога більше інформації. Проговорюйте негативні кейси і пояснюйте, як все є насправді. Те, що ми будемо говорити, маріупольці будуть ставити на іншу шальку терезів з російською пропагандою. Транслюйте факти: гарнізон у «Азовсталі» був заблокований, вони оборонялись, бились з росіянами, ЗСУ не могли деблокувати місто військовим шляхом через те, що не закрили небо. Нічого не приховуйте, розсудливі люди самі зроблять висновки та виїдуть, а дурні, на жаль, є завжди.

За браком інформації, люди, які виїхали з Маріуполя, вже й самі починали вірити у все, що їм розказують окупанти. Альтернативи немає, як і іншої думки, яку можна було б протиставити. На свої місця все ставила відверта брехня.

«В кінці березня одна жінка по російському радіо (наше вони майстерно глушать) почула виступ російського міністра оборони Шойгу. Він казав, що російська армія б’є дуже точково, по військових об’єктах, не ризикуючи життям мирних людей. Жінка бачила, що насправді зробили з її містом російські літаки, їй все стало ясно, і цей виступ остаточно переконав її поїхати», – резюмував Президент «Маріупольського телебачення».