Війна, непередбачувана і лячна, завдає страждань та руйнує життя тисяч людей. Наразі вона перебуває в центрі уваги кожного українця, має величезний вплив на нашу країну та суспільство. Кожен з нас внаслідок цієї війни в певний період мав зіштовхнутись зі складним вибором, який вирішує подальшу долю.

Війна, як і усі жахливі речі, завжди зустрічає нас зненацька. Вона залишається темним відбитком на серцях людей. Попри те, де ми знаходимося та що відчуваємо, ми намагаємося жити далі, розуміючи, що життя продовжується. Це стосується і тих, хто тікав від війни за кордон та робив усе, аби не зламатися.

Констянтин Мрочко – танкіст, який загинув у боях за Україну навесні 2022 року. Чоловік почав свій військовий шлях ще у 2003 році. Сам боєць родом з Волині, селища Благодатне.

Ігор Рижаков з юних років обрав свою професію – захищати батьківщину. На початку повномасштабного вторгнення військовий перебував у штабі в Часовому Ярі і виконував обов’язки начальника бронетанкової служби.

“Відновлення під час війни” – проєкт психологічної підтримки для жінок з дітьми, які постраждали від бойових дій.  Програма була створена у 2022 році завдяки Ваад України (Асоціація єврейських громадських організацій та общин України).

Бердянськ — в окупації понад рік. Саме стільки я не була у своєму другому домі. Не чула звук чайок, свіжий запах моря. Боляче від того, що ти не можеш взяти туди квиток на потяг та приїхати, як колись. Страх. Лячно від думок, а чи буде мені куди повертатися?

Інтерв’ю з Оленою Анатоліївною Поповою, яка працювала в Севастопольському міському гуманітарному університеті до окупації Криму та в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського з 2018 року. Ділиться своїм досвідом про час роботи в Криму та Києві, розповідає про початок окупації.

Інтерв’ю з професоркою Світланою Кузьміною, яка працювала в Таврійському університеті до окупації Криму та після переїзду до Києва, розповідає про її досвід роботи в університеті до окупації Криму та після неї.

Те, що ми зараз споглядаємо і в чому беремо участь, ця боротьба незламного українського народу. Ця боротьба робить нас тими, ким ми є, в якомусь сенсі це частина нашого генетичного коду.

Микола знаходився в Чернігові, коли місто було в облозі, він продовжував працювати в медичному центрі, попри спроби окупантів заморити холодом і голодом жителів цього міста. Ця історія про людяність, відповідальність та відданість своїй роботі.

Учителька з окупованої Херсонщини пані Анастасія Кириленко сподівається на якнайшвидше звільнення свого селища. Про умови життя в захопленому регіоні, свою діяльність та сподівання наша героїня розповість нам особисто.

Світлана — мама, інженер, жителька міста Краматорськ. Після початку повномасштабної війни росії проти України її життя різко змінилось, як і життя багатьох з нас. Світлана ділиться досвідом виїзду з Краматорська, життя в Німеччині та повернення в Україну.

Сьогодні мав змогу поспілкуватись з Іванною Шкромидою, журналісткою, що створює подкасти (найвідоміший, напевно, це саме “Акустика тіней”).

Ця історія про Надю Тімрову, студентку першого курсу університету зараз, а в минулому році – ученицю одинадцятого класу. Надя ділиться історією виїзду з рідного міста, життя в Франції та повернення в Україну.

Сьогодні мав змогу поспілкуватись з Іриною Сорокою, Ірина — журналістка “Суспільне Культура”, в минулому працювала на “Суспільне Крим”, навчалась в НАУ

Своєю історією війни, думками щодо подій сьогодення з нами поділилася Тетяна Козирєва. Тетяна – відома українська журналістка, працює переважно в сфері розслідувань, також висвітлює війну в Україні для західних видань.

Сьогодні мав змогу поспілкуватись з Дариною Синицькою — журналісткою-розслідувачкою проєкту Dozorro в Transparency International Ukraine. Дарина народилася на Донеччині, навчалася у Донецьку й у 2014 році була вимушена евакуювати, разом з ініціативною групою, свій університет на підконтрольну Україні територію.

Сьогодні ми поцікавились у Юлії Нестеренко, кандидата філологічних наук, редакторки, письменниці, популяризаторки освіти, як вона переживала події великої війни та чим живе сьогодні.

Сьогодні мав змогу поспілкуватись з Мар’яною Баглай. Мар’яна — студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Захоплюється музикою, читанням, вивченням іноземних мов.

Мав нагоду поспілкуватись з Валерією Філенко, дівчина навчається в Таврійському університеті імені В. Вернадського. Сама родом з Херсону, який, як ми знаємо, був окупований ще з перших тижнів цієї війни, та тільки ось нещодавно ми отримали довгоочікувані новини про звільнення міста. Яким було життя мешканців під окупацією, як складалась доля близьких Валерії? Читайте далі 

В рамках проєкту “Щоденник війни” мені вдалось поспілкуватись з Анастасією Ізвощіковою. Дівчина працює редакторкою на Суспільному мовленні й навчається на 4 курсі Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка у Києві. Любить журналістику, любить писати та усвідомлювати, що її тексти читають тисячі людей.

В рамках проєкту “Щоденник війни” ми запитуємо громадян України, як вони сприймають та переживають події війни. Сьогодні мав змогу поспілкуватись з Анжелікою Досенко, кандидатом наук із соціальних комунікацій, доцентом кафедри міжнародної журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.

В рамках проєкту “Щоденник війни” мав змогу поспілкуватись з Яною Мельниченко. Дівчина працює в журналістиці, також займається волонтерством у вільний час, навчається.

Молодь, яка має активну громадську позицію. Однією з таких студенток  є Діана Бондаренко. Зараз Діана працює редакторкою новинного каналу OmTV UA.

“Коли я спогадами занурююсь в той день, 24 лютого, то мені важко стримувати емоції, як і всім українцям. Ця дата назавжди в моїй пам’яті буде позначена кольором крові…”

Мав змогу поспілкуватись з Олесею Жданович, історикинею, професоркою історії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Спочатку росіяни хочуть домовитись, а потім проводять обшуки і “пришивають” статті. Ескендер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, розказав свою історію війни. Розповідаємо, як переживають окупацію кримські татари та ті, хто їх представляють.

“Віра в нашу перемогу, наше майбутнє – це те, що змушує йти далі та не здаватися на півшляху.”  Сьогодні ми розкриємо історію війни очима студента НУЗП – Данила.

Ця історія про Вікторію Бабич, студентку другого курсу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Героїня поділилася своїм досвідом волонтерської діяльності, розповіла про навчання в одному з найкращих українських ЗВО, а також про переїзд до Києва під час війни.