Документальний фільм «Аби скоріше весна» (Hoping for Spring) розповідає про життя киян під час найтемнішої зими 2026 року, коли масовані російські атаки спричинили масштабну енергетичну кризу. Це історія про людей, які посеред блекаутів, морозів і виснаження намагалися зберегти тепло, людяність та світло всередині себе.

Нове загострення на Близькому Сході змінює глобальний порядок денний. Для України це означає не лише дипломатичні виклики, а й потенційні ризики для військової підтримки.

Українська стійкість сьогодні стала явищем, яке привертає увагу всього світу. Багато хто намагається зрозуміти, звідки береться ця сила — здатність вистояти, підтримати одне одного й відновлювати життя навіть після найважчих випробувань.

Інклюзивна освіта набула особливої актуальності в Україні з початком повномасштабного російського вторгнення. Внаслідок ракетних обстрілів та воєнних дій кількість людей з інвалідністю суттєво зросла, створюючи нові виклики для системи освіти.

Фастівська громада реалізує ініціативу «Єдине вікно ветерана», яка є частиною ширшої стратегії підтримки ветеранів та їхніх родин. Основна мета — спростити доступ до послуг для ветеранів, забезпечити інтеграцію у громаду та створити системну підтримку, яка виходить за межі волонтерських ініціатив.

Що спільного між генієм поезії Тарасом Шевченком та режисером першого українського молодіжного трилера Любомиром Левицьким? А поки ви шукаєте відповідь, ми запрошуємо вас на березневий курс української мови від проєкту «Єдині»! Цього разу нашим амбасадором став саме Любомир Левицький – режисер, який знає, чому українська культура має безмежну силу. Попереду 28 днів підтримки у переході на українську, спілкування з однодумцями та справжнє занурення у мовну стихію.

Війна змінила долі багатьох підприємців, змусивши їх залишити рідні міста, пристосовуватися до нових умов та починати все з нуля. Але навіть у такий складний час вони якимось чином знаходять сили та мотивацію для відновлення своєї справи. Розповідаємо сьогодні історію власника кав’ярні «Люблю каву», який попри окупацію Херсона, обстріли та відключення світла не лише зберіг свою кав’ярню, але й відкрив нову в іншому місті.

Війна в Україні загострила необхідність ефективної соціальної підтримки ветеранів. Київська область, маючи значну кількість ветеранів, стикається із проблемами доступності та якості соціальних послуг.

У Київській області для ветеранів та ветеранок доступні різноманітні послуги, спрямовані на підтримку та реінтеграцію в цивільне життя. Нижче розгляньмо кілька ключових ініціатив та сервісів.

Розповідати історії українців, які стали жертвами російської агресії, вшановувати цивільних та військових, що поклали свої життя за нашу свободу, — це все має величезну цінність сьогодні, коли Україна вже понад 10 років боронить свою незалежність від російського війська. Це люди з власною історією, із різними мріями та цілями, й про них потрібно знати. Тому дуже важливим є те, що проєкт, який займається саме збереженням пам’яті наших героїв та поширює їхні історії, Платформа памʼяті Меморіал: вбиті росією, було визнано найкращим соціальним проєктом 2024 у щорічній Премії, яку організовує медіа “Українська правда”. Мали змогу поспілкуватись з шеф-редакторкою цієї платформи Юлією Лозинською.

У сучасному світі, коли інформація поширюється надзвичайно швидко, особливо важливу роль відіграють видання, що спеціалізуються на виявленні та спростуванні фейків. Їхня робота допомагає звичайним громадянам краще орієнтуватися у великій кількості інформації, яка оточує нас сьогодні, та уникати поширення різного роду маніпуляцій та брехні. Ми вирішили розглянути методи та інструменти, які використовують фактчекінгові платформи StopFake, «По той бік новин» та Washington Post Fact Checker для розвінчання фейків та надання своїй аудиторії лише правдивої інформації.

У сучасному світі інформаційні війни стали невіддільною частиною конфліктів між державами. Україна, що понад 10 років потерпає від російської агресії, також веде боротьбу на інформаційному фронті з метою поширення лише правдивої інформації про все те, що відбувається на її території. Водночас російські та проросійські пропагандистські медіа, телеграм ресурси, Ютуб канали активно та щоденно поширюють фейки, що мають на меті маніпулювати суспільною думкою, посіяти розбрат серед українців та підірвати довіру до українських інституцій. 

Війна в Україні. Найбільший збройний конфлікт, що бачив світ з часів Другої світової війни. Найбільш руйнівне вторгнення в центр Європи з часів нацистів і Гітлера, яке призвело до мільйонів біженців, змушених покинути свої домівки, до руйнування десятків тисяч будинків й зробило загрозу тотальної ядерної війни просто неймовірно великою. Думаю, вона ще ніколи не була такою великою, особливо після закінчення холодної війни між Радянським Союзом і Сполученими Штатами.

Як суспільство, ми часто дивимось в бік різних країн, якими захоплюємось, і  прагнемо досягти такого ж рівня розвитку. І це цілком виправдано. На мою думку, щоб завжди розвиватись і ставати кращими, ми повинні мати чудові приклади, на які дійсно варто рівнятись (особливо якщо мова йде про країни, які починали практично з нічого, але зуміли створити класну та успішну націю щасливих людей за відносно короткий час).

В столичній книгарні-кав’ярні “Сенс”, що на Хрещатику, відбулася лекція за ініціативи благодійного фонду “Волонтерське об’єднання “VESTA”, що займається підтримкою військових та їхніх близьких. Спікерками виступили Катерина Ейхман — керівниця комунікаційного відділу БО “VESTA”, донька ветерана і партнерка військовослужбовця; й Тетяна Ціленко, яка очолює психологічний відділ благодійного фонду, як психологиня працює з військовими, а також є дружиною ветерана. 

Остін Меллой приєднався до Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода як мультимедійний редактор у червні 2022 року. Раніше він очолював відділ мультимедіа в українському виданні The Kyiv Post. Для Truthful Reporting Остін Маллой ділиться своїми інсайтами, порадами та багаторічним досвідом роботи.

Всі ми знаємо, що таке націоналізм. Правда ж? В українському контексті націоналізм — це ідеологія та рух, спрямовані на збереження й захист української державності, культури, мови, історії та традицій.

7 листопада 2024 року у столичному “KyivHall”, що на Хрещатику, відбулася панельна дискусія «Там, де лунають постріли й розповідаються історії: жінки на війні», організована регіональним Офісом Фонду ім. Фрідріха Еберта “Діалог Східна Європа”.

Одещина — це найбільша область України, де зібрано багато різних культур. 2 листопада на території Одеської кіностудії об’єдналися представники з різних територіальних громад Одещини, щоб провести разом з відвідувачами перший в Одесі фестиваль “Арт-вікенд”. 

Постать Тараса Шевченка відома кожному українцеві — від найменшого до найстаршого. Його увіковічують як могутнього Кобзаря, пророка українського народу. Але мало хто замислюється над тим, як формувалася особистість поета, що впливало на його світогляд, де він навчався грамоти та звідки черпав натхнення. Відвідавши його Батьківщину, здається, що відповіді на ці питання лежать на поверхні.

Розповідаємо сьогодні про народження нової української поезії в умовах війни. Зокрема ділимось з нашими читачами тим, де сучасна українська поетеса Дар’я Лісіч черпає натхнення, що читає та як будує власний шлях, поєднуючи в поезії кохання, біль, надію, втрату та спонтанність. 

Нам завжди дуже приємно спілкуватись з талановитою амбітною українською молоддю, яка попри всі труднощі та виклики сьогодення продовжує творити, робити круті речі, працювати в різних проєктах, засновувати свої ГОшки, студентські видання, висвітлювати життя та досвід українців в часи великої війни. Мав можливість поспілкуватись з представницею саме такого покоління, Олександрою Гоцуляк. Пані Олександра — активістка та членкиня мовної громадської організації «РВН» (Робимо Вам Нерви), працює сценаристкою у команді відео, де бере участь у створенні матеріалів, які допомагають переосмислити мовне та культурне середовище міста. Також є головною редакторкою студентського видання “DeFacto”.

Що ви знаєте про культурне підґрунтя війни? Про стратегію контролю над спільнотами та розрізнення «своїх» і «чужих»? Про культурний опір імперській владі та збереження національної пам’яті? 

Сьогодні мав змогу поспілкуватись з представницею амбітної талановитої української молоді, Софією Євченко. Дівчина попри свій дуже молодий вік вже постажувалась в різноманітних установах та організаціях, бере активну участь в розвитку ініціативи “Посли європейської молоді” в Україні (YEAs), є членкинею ГО “Академія молодіжної дипломатії “United Youth”, ГО “Жіноча ліга” та координаційної платформи “Ukrainians Abroad”, стажувалась у Верховній Раді України та Міністерстві молоді та спорту України. Наразі Софія стажується у представництві міжнародної неурядової організації “IFES Ukraine”. 

“Free Azov” — акції на підтримку військовополонених та їхніх сімей, які відбуваються щотижня в різних куточках України.

Війна внесла свої корективи в життя кожного з нас. 70 % чоловіків відчувають стрес, переживання, втому, тому вчасне вирішення проблеми та подолання психологічної напруги є життєво необхідними. Адже психічне здоров’я є важливою складовою частиною добробуту кожної людини.
9 жовтня в Києві відбувся форум «Ментальне здоров’я чоловіків в Україні: як Лінія психологічної підтримки 2345 реагує на виклики війни».

Організація “Поклик Яру” займається вихованням відповідальної молоді, що ґрунтується на принципах побратимства, дисципліни та патріотизму. Ідея створення цієї ініціативи належала Павлу Добротворському, відомому як друг «Історик», який був її засновником і координатором. На жаль, у червні 2022 року друг «Історик» загинув, захищаючи Україну, але його справа продовжує жити та об’єднувати молодь.

Сьогодні драматургиня, сценаристка, журналістка, воєнна кореспондентка Оксана Гриценко ділиться з нашими студентами багаторічним професійним досвідом, порадами та цінними інсайтами, отриманими під час роботи в медіа. Оксана довгий час працює в англомовній журналістиці, їздить до зони бойових дій та пише звідти репортажі. Впродовж останніх кількох років захопилась написанням п’єс, які сьогодні глядачі можуть побачити не лише в різних містах України, але й за кордоном.

Українське кіно має свій  неповторний стиль. Завдяки йому можна зрозуміти час, заручником якого став український народ. Ми пригадаємо українське кіно на початку його становлення, як радянська влада боролась проти нашого кінематографа, забороняючи  один з найвідоміших  українських фільмів, кого можна сміливо назвати батьком українського кінематографа.

Наша сьогоднішня героїня — Олександра Паняк, Head of Media Relations Truman, 10 років займається комунікаціями з медіа. За останній рік разом з командою випустила сотні статей в ЗМІ, серед них: The Guardian, The Wall Street Journal, The Times та ін. Резонансні розслідування про діяльність міжнародного бізнесу в Росії набули світового розголосу та здобули мільйони переглядів.