Війна змінила не лише лінію фронту на карті, а й наше сприйняття реальності. Щодня стрічки соцмереж наповнюються фото й відео з поля бою: зруйновані будинки, колони техніки, знімки полонених і загиблих. Частина цих матеріалів — важливі свідчення воєнних злочинів і репортажі очевидців про наше сьогодення. Водночас у мережі поширюються і свідомі фейки та маніпуляції.

Дезінформація рідко з’являється з нуля. Сьогодні вона є частиною інформаційно-психологічних операцій. Якщо класична пропаганда ХХ століття діяла переважно через плакати, листівки й радіо, то нині йдеться про багаторівневі системи впливу.

Фактчекінг виник як внутрішня редакційна практика, але з часом перетворився на одну з ключових ліній фронту сучасних війн. Там, де раніше достатньо було спростувати помилку в одному друкованому матеріалі, сьогодні доводиться працювати з лавиною постів, відео, ботів і політичних заяв, які миттєво поширюються світом. У цьому контексті перевірка фактів стала інструментом, який може захищати демократію та впливати на масову свідомість.

Prometheus – одна з українських платформ онлайн-освіти, завдяки якій громадяни України мають можливість безкоштовно проходити різні онлайн-курси.

«Детектор медіа» — громадська організація, платформа, що активно публікує новини, моніторинги, дослідження медіа на своєму сайті, працює для суспільства.

Місія Академії української преси – сприяти поінформованому та критичному сприйняттю медіа українським суспільством та дотриманню стандартів соціально-відповідальної журналістики», – пишеться у порталі.

Матеріалам із прихованими експертами не варто довіряти, а якщо вже й цікаво – перевіряємо, зокрема піддаємо під наш аналіз й перевірку компетентність осіб, думка яких надається.

Майже будь-який якісний журналістський матеріал має містити посилання на людину/організацію, що повідомляє суспільно важливу інформацію.

З кожним роком кількість нових медіа збільшується, а разом із тим більшою стає й кількість інформації, що потрібно перевіряти і спростовувати у випадку не підтвердження верифікації достовірності фактів.

Телеграм – одна з найпопулярніших соціальних мереж, якою активно користуються українці.

Порівнюючи використання в Україні та у країні-агресора, то можемо зробити висновок, що ми користуємося переважно однаковими. І це частково є проблемою.

Обізнаність суспільства може привести до того, що недобросовісні журналісти втратять сенс застосовувати маніпуляції.

Обидва поняття вважаються інформаційною зброєю, хоча її потенціал розуміє не кожен.

Громадська організація «Детектор медіа» опублікувала на сайті презентацію результатів звіту з основними висновками.

Розвиток медіаосвіти є важливим кроком до створення суспільства, що вміє критично мислити та аналізувати медійну інформацію.

Бути медіаграмотним – це не можливість, а обов’язок свідомого громадяна.

Знання й інформація – наша зброя у цій гібридній війні.

Завжди роль інформаційного простору була надзвичайно важливою, але ще не так давно їй не приділяли достатньо уваги

Дезінформація, або те, що росія називає журналістикою, не тільки допомагає вбивати, але й безпосередньо вбиває людей – Євген Федченко

Медіа, громадські організації, експерти, спеціально кваліфіковані люди і держава намагаються захистити нас від негативних впливів інформації, але куди краще коли суспільство може самостійно вберегти себе.

Перебуваючи в потужному інформаційному просторі суспільству надзвичайно важливо розуміти що являє собою недостовірна інформація і як її відрізнити від достовірної.

Цей проєкт має на меті підвищення рівня обізнаності суспільства щодо ролі інформації та медіаграмотності у повсякденному житті та сучасних реаліях.