У рамках проєкту «Життя та війна: 10 українців – 10 історій» студенти із США, Туреччини та України поспілкувалися з одним із таких волонтерів, студентським мером Львова – Станіславом Гвоздінським.
Арбітражний трибунал при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі зобов’язав РФ виплатити 5 млрд доларової компенсації за збитки та втрачене майно “Нафтогазу” у Криму, починаючи з 2014 року.
11 квітня на Хрещатику в Києві сталася пожежа в навчальному корпусі Київського національного університету імені Карпенка-Карого.
Окупаційні війська Росії демонтували пам’ятник всесвітньовідомому художнику Архипу Куїнджі, який розташовувався на центральній площі міста. Це є не лише грубим порушенням прав людини, але й божевільним актом насильства проти …
Корінний народ Криму- кримські татари. Саме нас, як і деякі інші народи, депортувала радянська влада, звинувачуючи у співпраці з фашистами у 1944 році.
Стіву Паркеру 54 роки. Він колишній військовослужбовець, який до війни в Україні був воасником «Boxers Barbers» у місті Вікфорд, жив зі своєю дівчиною та її донькою, мав собаку та проживав щасливе спокійне життя. Волонтером він став у березні 2022 року.
Затримано 19 осіб, яких звинувачують у підробці документів для отримання тимчасового захисту українців та ухилення від військової служби в Росії.
12 квітня деканат Таврійського національного університету оприлюднив наказ щодо особливостей організації освітнього процесу у 2023-2024 навчальному році. Відповідно наказу, з початку нового навчального року студенти мають вийти на очне навчання.
Бердянськ — в окупації понад рік. Саме стільки я не була у своєму другому домі. Не чула звук чайок, свіжий запах моря. Боляче від того, що ти не можеш взяти туди квиток на потяг та приїхати, як колись. Страх. Лячно від думок, а чи буде мені куди повертатися?
Інтерв’ю з Оленою Анатоліївною Поповою, яка працювала в Севастопольському міському гуманітарному університеті до окупації Криму та в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського з 2018 року. Ділиться своїм досвідом про час роботи в Криму та Києві, розповідає про початок окупації.
Завжди роль інформаційного простору була надзвичайно важливою, але ще не так давно їй не приділяли достатньо уваги
“Життя та війна: 10 українців – 10 історій” – проєкт, у якому кожна історія торкає серце. Проєкт, у якому розкривається частинка душі тих, хто бореться та продовжує боротися за свободу України. Проєкт, що розповідає, як змінилося життя людей після 24 лютого 2022 року.
Дезінформація, або те, що росія називає журналістикою, не тільки допомагає вбивати, але й безпосередньо вбиває людей – Євген Федченко
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що 26 квітня Італія представить план відновлення України.
Асан Ісенаджиєв — кримськотатарський український воїн. До окупації мешкав в Криму, був змушений залишити Крим та працював фельдшером швидкої допомоги в Генічеському райони Херсонщини. Після повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ, у полк “Азов”. Під час оборони Маріуполя парамедик надавав допомогу пораненим на «Азовсталі»
Надзвичайні та відчайдушні волонтери Микола Ейсмонт та Надія Анохіна поділились своїм досвідом та розповіли для інтерв‘ю проєкту «Життя та війна: 10 українців — 10 історій» про зміни у їх житті після 24 лютого 2022 року і про їхню допомогу ЗСУ та переселенцям.
Ганна Рясна – володарка ордену Княгині Ольги III ступеня, директорка обласної комунальної установи «Луганський обласний центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень».
Саїд Ісмагілов раніше був духовним лідером, науковцем-ісламознавцем та муфтієм Духовного управління мусульман України “Умма”. Однак, після початку повномасштабної агресії Росії проти України, він вирішив повністю змінити своє життя. Зараз Саїд працює водієм-парамедиком у Збройних силах України і евакуює поранених бійців із “гарячих точок” на передовій.
Суми – місто, яке одним із перших зустріло повномасштабне вторгнення та вистояло попри все. У рамках міжнародного проєкту “Життя та війна: 10 українців – 10 історій” нам пощастило поспілкуватися із сум’янином Дмитром Тіщенком, який до 24 лютого 2022 року займався медіаменеджментом та громадською діяльністю.
Герой сьогоднішнього інтерв’ю Борис Черкас – доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, дослідник історії Причорномор‘я та степу доби Середньовіччя. Але зараз в умовах “гарячої війни” він командир піхотної роти ЗСУ.
За даними ВООЗ за 2020 рік, близько 200 мільйонів жінок зазнали насилля у формі жіночого обрізання. Страшно уявити наскільки зросла ця цифра зараз. Гормональні порушення, неможливість завагітніти, проблеми сечовипускання та менструації, психічні розлади, інфекції – це лише малий перелік наслідків, які завдає ця процедура. Проте її продовжують проводити, виправдовуючись релігією, традиціями, користю для здоров’я, що немає нічого спільного з правдою.
Проєкт «Життя і війна: 10 українців – 10 історій» був організований між 4 університетами трьох країн світу: Стамбульським університетом, Факультет журналістики (Стамбул, Туреччина), Таврійським національним університетом імені Володимира Вернадського, Інститут філології та журналістики (Київ, Україна), Каліфорнійським державним університетом Станіслаус (Терлок, Каліфорнія, США), Оклендським громадським коледжем Фармінгтон-Хіллс ( Мічіган, США).
В Україні триває війна і, відповідно, продовжено термін загальної мобілізації. Наразі її темпи зросли, відмічають військові.
Пісні про війну, звернення до українців та донати на ЗСУ — неповний список того, як цього року учасники різних країн підтримують Україну.
Війна, яку розпочала росія на території України 9 років тому, принесла багато жертв, зруйнованих будівель, знищених міст та зламане дитинство української малечі. Окрім збройної агресії російські окупанти дуже часто прибігають до сексуального насилля.
Фоторепортаж про усвідомлення краси світу в маленьких деталях. В ньому ви занюритесь в неймовірний Гданськ
Розмальовувати адміністраційні будівлі окупаційних адміністрацій, здавати координати пересування військ і місцезнаходження російських гауляйтерів, організовувати мітинги і розклеювати агітаційні листівки під носом у окупантів. На такі сміливі кроки ладні піти українці, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях і готові зробити все, аби Збройні сили Укаїни якомога скоріше їх звільнили.