UA
EN
Світлина: Українська молодь.
На сьогодні українці все частіше задумуються щодо того, який вплив чинить інформація на життя, події, взаємовідносини, ситуацію в країні та за її межами. Тому є сенс привернути увагу до того, як саме нею користуватися, щоб не потрапити в «обійми» непотрібної та неправдивої інформації і отримати максимум користі. Про це можна дізнатися якраз розібравшись із поняттям медіаграмотності.
Якщо звернутися до Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського, можна знайти наступне визначення: «Медіаграмотність – це насамперед розвиток здатності людини сприймати, створювати, аналізувати, оцінювати медіатексти, розуміти соціокультурний і політичний контексти функціонування медіа та чинити спротив маніпуляціям, пропаганді, фейковим новинам, роботі “фабрик тролів” тощо».
У свою чергу, з цього ж матеріалу можна дізнатися, що за визначенням ЮНЕСКО у Паризькій програмі-рекомендаціях з медіаосвіти від 22 червня 2007 року медіаграмотність є обов’язком і правом споживача інформаційного продукту, як частини прав на самовираження й інформацію, та такого, що належить до основних прав і свобод людини.
Якщо узагальнити різні матеріали з теми медіаграмотності, до її завдань часто відносять (посилаючись на статті Цогли О. «Медіаграмотність освітян – потреба сучасного суспільства» й Литвиненко О. «Медіаграмотність громадян у контексті гібридних воєн: приклад України»:
І це ще далеко не увесь перелік, а лише найпоширеніші серед різноманітних матеріалів, досліджень, наукових статей і т.д. Незважаючи на такий важливий спектр завдань медіаграмотності, успіхів не так вже й багато. За висновками дослідження індексу медіаграмотності, проведеним Детектором Медіа у березні 2022-го, можна зрозуміти, що порівнюючи з минулим роком показник майже не змінився.
Світлина: Детектор медіа.
Причиною цього може бути недостатня обізнаність, нерозуміння й відсутність прагнення суспільства до саморозвитку та поширення даної теми. Хоча в період гібридної війни це достатньо важливо. Її необхідно просувати.
Насправді матеріали щодо медіаграмотності все частіше висвітлюються в різних проєктах і медіа, набуваючи популярності. Проте вона все ж таки залишається чимось незрозумілим і невідомим для значної частини суспільства. Не кожен громадянин чи громадянка усвідомлює, що окрім вичитування інформації про фейкові новини, він/вона має можливість самостійно знаходити та перевіряти інформацію, щоб не потрапити до «інформаційної пастки». На перший погляд, це може здаватися досить легким завданням, адже більшість українців вважає, що вміє відрізняти правдиву інформацію від неправдивої. Проте це не зовсім так, якщо враховувати те, що люди різносторонньо не аналізують інформацію, а більше довіряють саме інтуїції. Тут і виникає необхідність у розумінні самих медіа, понятті медіаграмотності та її аспектах.
Проблеми ворожої пропаганди та наративів в Україні не стихають й до сьогодні. А тому виникає необхідність у просуванні теми медіаграмотності. Нині ми маємо проблеми з довірою до медіа, що частково пов’язані з нездатністю людей відрізнити дезінформацію від вірогідної правди. І подекуди вони довіряють «сміттяркам» (сайти або канали, що перенасичені емоційними новинами, неправдивою інформацією з сумнівними джерелами й твердженнями), а не ЗМІ, що дотримуються майже всіх журналістських стандартів.
Проблема полягає в усвідомленні й бажанні українців розбиратися з нею. Але, якщо більше людей зацікавиться й буде поширювати знання серед інших (особливо якщо це підлітки, школярі чи студенти) – саме вони допомогли б її вирішити. Можливості сучасного світу, мережі Інтернет і навичок навіть звичайних студентів вражають. І це вже не перераховуючи компетентних осіб, що працюють роками над нашою темою. То чому б не спрямувати перераховані вище можливості у важливе для людей і країни русло? Знання й інформація – наша зброя в цій гібридній війні, з якою ми досі маємо справу. Не в кожного є час і бажання створювати матеріали й просувати їх, але будь-хто має можливість допомогти собі та своїй країні дослідивши ключові моменти медіаграмотності.