UA
EN
У суспільстві ще до 2014-го закріпилась гіпотеза про те, що все до чого доторкнулася росія – або зникає, або вмирає.
(Фото взяте із сайту «QirimNews»)
Йдеться не лише про розкрадання бюджетів та смерть журналістів, що намагалися розслідувати ці теми. Наразі мова йде про зникнення культури та культурних пам’яток, знищення історичних міст, завдання непоправних збитків . Неодноразово можна було також спостерігати, що після повномасштабного наступу росії, відбувається нещадне руйнування міст, будинки рівняють з землею, вирубують ліс та розкрадають зерно, також щоразу більшає кількість загиблих.
Російська культура тотального виснаження та знищення з’явилася не під час «спецоперації». Слід розуміти, що такий результат постав завдяки постійній роботі роками. Наприклад, під час російсько-Кавказької війни 1763-1864 років військові російської імперії вирізали все населення Черкесії.
Якщо брати сучасні реалії, то в Криму наразі попрацювала “російська машина”, котра вигнала з півострову практично все корінне населення кримських татар, назвавши їх терористами.
Після анексії країна-агресор систематично руйнує життя тамтешніх жителів. А тих, хто не піддається режиму, переслідують. Спочатку це було беззаконня та безправ’я, адже владу утримували збройні формування «кримської самооборони». Однак згодом окупаційна влада «завуалювала всі свої наступи на громадянські та політичні права правовою оболонкою». У Криму стали послуговуватися російським законодавством у питаннях боротьби з тероризмом і екстремізмом — під його прикриттям витісняли інакодумців.
Щодо екологічної ситуації на півострові, то слід відзначити те, що наразі вирубують рідкісні види дерев; триває забудова природних території, йде вивезення природних ресурсів з Криму, а також недбале ставлення до охорони морського середовища та водних ресурсів півострова. Така політика окупаційної влади призводить до руйнування та знищення унікальних екосистем Кримського півострова.
(Фото взяте із сайту «Zmina»)
У Криму знаходиться 6 з 19 природних заповідників України — найціннішої категорії природно-заповідного фонду. Адміністрації всіх заповідників підпорядковані державними установами України. Згідно з законодавством росії, заповідники й національні парки повинні підпорядковуватися безпосередньо Міністерству природи країни.
Окрім цього, повноцінні популяції тварин зникають через забруднення води та знищення лісового покриву. На ситуацію значний вплив мають викиди активних хімічних речовин з промислових об’єктів. Нерідко мешканці півострову помічали цілі зграї птахів, які не долетіли, натомість були розкидані мертвими на берегах Азовського та Чорного моря.
Ще однією проблемою, яка виникла після окупації, є повінь у рівнинній Керчі.
На думку експертів Асоціації реінтеграції Криму, підтоплення міста спричинила дамба на річці Мелек-Чешме, яку у 2018 році пошкодили під час будівництва залізничної гілки до Керченського моста. Утім, шкоди Криму завдає не тільки надлишок, а й брак води.
Крим більше не отримує воду Північно-Кримським каналом, що призводить до низки екопроблем. У північних степових регіонах підземна прісна вода без щорічного підживлення водоносних горизонтів із каналу сильно мінералізується. Утім, на думку Олександра Лієва, ексочільника Республіканського комітету з водного господарства, саме питна вода для окупованого Криму — проблема «посередня».
Здебільшого перекриття каналу вдарило по аграріях та промисловості. Минулі врожаї рису й зернових у зоні ризикованого землеробства вирощували тільки завдяки поливу дніпровською водою.
Також не варто забувати, що Крим є осередком постійного базування російських окупантів. Саме тому, на території півострова постійно відбуваються військові навчання. На думку біолога Павла Гольдіна, головні наслідки такої активності — хімічне забруднення територій та акваторій, акустичне забруднення, а також масштабні пожежі.