За даними ВООЗ за 2020 рік, близько 200 мільйонів жінок зазнали насилля у формі жіночого обрізання. Страшно уявити наскільки зросла ця цифра зараз. Гормональні порушення, неможливість завагітніти, проблеми сечовипускання та менструації, психічні розлади, інфекції – це лише малий перелік наслідків, які завдає ця процедура. Проте її продовжують проводити, виправдовуючись релігією, традиціями, користю для здоров’я, що немає нічого спільного з правдою.

Донедавна, всього лише два століття тому, жінки жодним чином не могли вплинути на реформи, які впроваджуються у своїй країні. Що краще для жінок вирішували чоловіки, впроваджували реформи, голосували за них, проте на рівні з чоловіками жінка мала платити податки, працювати, на додаток доглядати за дітьми та домом. Обов’язок подолання несправедливості взяли на себе суфражистки, які поклали початок боротьбі за гендерну рівність.

У Верховній Раді оголосили законопроект про реформування свят 8 березня, 1 та 9 травня. Він передбачає їх скасування на офіційному рівні, натомість запровадження нових свят: 25 лютого – День української жінки (день народження Лесі Українки), 9 березня – Шевченків день, друга неділя травня – День матері, як вихідні дні.

Олександра Грибенко родом з Донецька, де і закінчила бакалавріат Донецького національного університету у 2014 році. Через війну вирішила здобувати освіту закордоном і навчалась у таких європейських закладах: Орухський університет, Гамбурзький університет, OsloMet. Зараз Олександра є членом дослідницької групи медіа, війни та конфліктів в OsloMet, досліджує безпеку журналісток, які висвітлюють війну в Україні.

Норвезька вища освіта приваблює багато іноземних студентів, а університети цієї країни вважаються чи не найкращими в Європі. 8 червня 2022 року QS World University Rankings опублікували рейтинг університетів світу. До нього ввійшли майже 1500 закладів з усього світу, серед них опинилися і чотири норвезькі університети.

У 2021 році Норвегія посіла 8 місце у рейтингу найщасливіших країн світу від ООН і вже декілька років поспіль не поступається місцем у десятці. Тому, не дивно, що ця скандинавська країна приваблює багато іноземців і своєю економікою, і рівнем життя, і демократичним устроєм.  Особливо зручно здобувати вищу освіту в норвезьких університетах, оскільки навчання тут безкоштовне і має легкі умови вступу.

Україна, так само як і Норвегія, є учасником Болонського процесу і доєдналася до нього ще у 2005 році. Проте, як ми бачимо, важко сказати, що ці країни мають однаковий рівень освіти, а український диплом цінується не менше норвезького. Чому так відбувається, читайте далі у матеріалі.