UA
EN
Світлина: Chernivtsi Law School.
Завжди роль інформаційного простору була надзвичайно важливою, але ще не так давно їй не приділяли достатньо уваги. І дарма. Насправді віддавна люди почали розуміти, що саме інформація може стати як причиною, так і вирішенням різних конфліктів, включно з військовими. Якщо одні надають перевагу розвитку фізичної сили, інші ж створюють потужне інформаційне поле, захищають особисте й намагаються вплинути на інфопростір того, з ким ведеться конфлікт.
Гібридна війна не є якимось новим явищем, але й широковідомим його визнати складно. У міжнародно-правових документах досі не існує такого терміну. Не маючи чіткого вичерпного визначення, його взагалі піддавали певний час критиці, вже не говорячи про інформування суспільства.
Якщо ж звернутися до сайту Великої Української Енциклопедії, можна знайти таке визначення даного поняття: «гібридна війна — це різновид ескалації конфліктів, властивий для XXI століття, що поєднує застосування державних та недержавних, традиційних і нетрадиційних стратегій, ресурсів, засобів, методів підривної діяльності, механізмів кібервійни з метою досягнення певних політичних цілей».
Зіткнувшись із подібним формулюванням не кожен захоче розбиратися в самому сенсі поняття та продовжувати працювати з питаннями й проблемами гібридної війни. Не дивно, адже зі зрозумілого кожному тут лише те, що це поєднання різних методів, інструментів і стратегій. Якщо ж розібратися детальніше – сюди відносять конвенційну зброю, тероризм, кібератаки, пропаганду, різноманітні злочини, пов’язані з порушеннями прав людини й тому подібне.
Незвжаючи на відсутність терміну «гібридна війна» в міжнародно-правових документах, на сайті NATO Review можна знайти матеріали з даної теми. В одному з них визначається дві основі ознаки гібридної війни. Перша – межа між війною й миром стає розмитою. Тобто, важко ідентифікувати поріг війни, оскільки офіційно її не було оголошено. Друга визначна ознака – це нездатність розпізнати гібридну атаку або ідентифікувати державу, що її здійснює або спонсорує.
Важливу роль у гібридній війні відіграє саме інформаційний складник. В одному з матеріалів української інформаційної програми «Вікна» зазначається, що один із ключових факторів гібридної війни — це дезінформація населення. Вплив на свідомість і поведінку за допомогою маніпуляцій інформацією допомагає знайти вразливі місця в обороні й полегшити ситуацію у фізичній боротьбі надалі. Завдяки хитрощам підходу до висвітлення (точніше спотворення) подій супротив людей може зменшитися. Ведення гібридної війни є вигідним варіантом для противника: вона і легше, і включає менше ризиків та витрат коштів. Окрім того, породжує непередбачуваність розвитку подальших дій, адже ніхто не може знати на яку кількість людей вплине застосована інформаційна зброя. Найгірші з варіантів – розкол країни зсередини, суперечки між громадянами, паніка й підтримка агресора.
Враховуючи нинішню ситуацію у світі, а саме надання різними державами переваги саме веденню гібридної війни, варто було давно почати розвивати дану тему серед суспільства. У такому разі можливо було б уникнути появи певних конфліктів і війн. Наприклад, таких як російська агресія в Криму та окремих районах Донецької і Луганської областей з 2014-го та повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України в 2022 році. Але це всі гібридні війни, про які йшла мова від початку ХХІ ст. Сюди ж відносять і ліванську, і російсько-грузинську.
Проте саме ситуація в Україні є одним із найяскравіших прикладів ефективності ведення гібридної війни. Від 2014 року українське суспільство розвиває дану тему, поширює серед працівників різноманітних медіа і звичайних громадян. Ми вже маємо певні успіхи в її просуванні, але проблема не зникає з причини недостатньої обізнаності та подекуди відсутності інтересу. Причиною цього може бути навіть використання незрозумілої лексики, що надалі не пояснюється належним чином. Тому рішенням було б і надалі розповідати й досліджувати проблему гібридної війни, але розкривати терміни доступною мовою для більшості.
У нинішніх умовах важливо, щоб не лише журналісти «обороняли» наше інформаційне поле. Враховуючи можливості сучасного світу й молоді, навіть звичайні школярі й студенти здатні вплинути на розвиток подій гібридної війни. Не поширивши зайвий раз дезінформацію, ми стаємо на крок ближче до перемоги!