Бажання не тільки залишити слід по собі, але й зберегти і покращити надбання попередніх поколінь – наш обов’язок.  Зараз, під час повномасштабної війни вивчення власної культури та традицій  є дуже важливим. Над цим зокрема працює й Віталія Олійник – юна майстриня з Бойківщини.

Деякі соромляться своєї травми, заганяючи себе в ще більший “глухий кут”.Багато жертв вважають себе винними в тому, що трапилося, замислюються над тим, що могли спровокувати ґвалтівника, що докорінно невірно.

Надзвичайно важким викликом для сфери освіти в Україні стала повномасштабна війна. Понад тисячу закладів освіти, серед яких школи, коледжі та університети, було зруйновано чи пошкоджено російськими окупантами з початку вторгнення. Особливо вражає стійкість та незламність молоді України, яка попри складні реалії війни, не лише здобуває омріяну освіту, але й допомагає наближати нашу перемогу.

Порівнюючи використання в Україні та у країні-агресора, то можемо зробити висновок, що ми користуємося переважно однаковими. І це частково є проблемою.

Телеграм – одна з найпопулярніших соціальних мереж, якою активно користуються українці.

Майже будь-який якісний журналістський матеріал має містити посилання на людину/організацію, що повідомляє суспільно важливу інформацію.

Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен відвідав Умань, щоб вшанувати пам’ять цивільних українців, які загинули у багатоповерхівці внаслідок ракетного удару РФ 28 квітня.

Матеріалам із прихованими експертами не варто довіряти, а якщо вже й цікаво – перевіряємо, зокрема піддаємо під наш аналіз й перевірку компетентність осіб, думка яких надається.

Серед повної пропаганди та заборони незалежних ЗМІ, журналісти фінського видання, також забороненого в Росії, сподіваються достукатися до росіян через хоча б одну популярну гру.

Хендрік Лессер – ця людина є засновником Lesser Evil Publishing, компанії, яка розробляє Death from Above та збирала гроші для України на Kickstarter. Саме йому прийшла в голову ідея перетворити прототип гри на гру про українських операторів дронів.

«Детектор медіа» — громадська організація, платформа, що активно публікує новини, моніторинги, дослідження медіа на своєму сайті, працює для суспільства.

Prometheus – одна з українських платформ онлайн-освіти, завдяки якій громадяни України мають можливість безкоштовно проходити різні онлайн-курси.

We present to you the pilot issue of the digital magazine “VATRA,” dedicated to Ukrainian culture and art. In this publication, we share historical facts, analyze current events, and predict future developments.

Українські волонтери та інженери розробляють нову бойову ракету під назвою «Трембіта».
Про це заявив “Мілітарний”.

Влаштувати «хаос» вдалося легіону «Свобода Росії» та бійцям «Російського добровольчого корпусу».

Після ворожого обстрілу нашої держави зі сторони терористичної росії балістичними ракетами 29 травня 2023, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов виступив зі зверненням та обіцянкою для росіян.

Сьогодні Україна у вогні, більша частина її території потерпає від постійних артилерійських обстрілів, перестрілок, насильства і знущання з боку російських загарбників. У зв’язку з цим, ми вирішили заглибитися у питання посттравматичного стресового розладу (ПТСР)  і дізнатися, чим загрожує це нашим військовослужбовцям і цивільному населенню.

Речник української східної групи військ полковник Сергій Череватий зазначив, що українські війська просунулися до 1400 м на невизначених ділянках Бахмутського фронту, а російські мілітарні блогери (що говорять про війну) повідомляють про просування українських військ на північний захід і північний схід від Бахмута, пише ISW.

By blowing up the hydroelectric power station on 6 June 2023, Russia committed another horrific terrorist act against our country and our people.

Today, we decided to ask several students from different Ukrainian universities how they perceived this terrible event when it happened, and how they view the situation today. Here our young people share their thoughts, visions, and hopes regarding this disaster.

World Refugee Day falls every year on June 20th, and it was designated by the United Nations in 2000. Previously, it was known as African Refugee Day. How is this day currently celebrated, and what do Ukrainians think about it?

Perhaps you have already thought that the word “celebrate” is inappropriate here. Who celebrates war in their own country and the need to leave their homes?

The project “Ukrainian Youth Changing the World”, supported by the Norwegian organisation “The Fritt Ord Foundation”, aims to collect and publish in Ukrainian and English the stories of achievements and proactive actions of young Ukrainians from different walks of life, with different education, beliefs and lifestyles. They are volunteers, refugees, young soldiers, members of NGOs, founders of voluntary foundations and movements who are doing their best to help our soldiers and our country win the fight against the Russian occupier.

As part of the “Ukrainian youth is changing the world” project, we tell the stories of the achievements and proactive actions of young Ukrainians from different walks of life, with different levels of education, beliefs, and lifestyles. We are very pleased that Ukrainian journalist Sofiia Nazarenko has responded to this call to share her experience. Sofiia works as an editor in the international analysis department at Channel 24. She mainly interviews the highest representatives of Ukraine’s partner countries. She also holds a master’s degree in political science from the Université Libre de Bruxelles (2023).

As part of the project “Ukrainian youth is changing the world,” we collect and share stories of proactive actions by young Ukrainians with different backgrounds, beliefs, and lifestyles. Today, Alina Avramenko, a member of the legal department of the charitable foundation “UAID,” will share the story of the foundation’s creation and activities and also talk about why she decided to join the volunteer movement.

This is the second part of the interview with Alina Avramenko where she shares more about the foundation’s achievements, extensive fundraising efforts for our soldiers, and the challenges faced at the beginning of the large-scale war, as well as what is the most challenging aspect of being a volunteer.

Російська агресія на території України триває з 2014 року і буденне життя українців у всіх сферах набуло певних змін. Саме 10 років тому був знищений міф «братські народи», але чи справді з 2014 року Україна відмовилася від всього російською? А що було з телебаченням?

On October 9th, the head of the Kherson Regional Military Administration, Oleksandr Prokudin, announced in his Telegram channel the return of nine children from the occupied Kherson region.

On October 11, the United States declared a new military assistance package for Ukraine. The total amount of it is $200 million.

On Sunday, September 15th, the occupiers, with the support of aviation, launched an unsuccessful assault on the Avdiivka direction in the areas of Avdiivka, Keramika, Stepove, Tonenke, and Severne in Donetsk Oblast. This information was reported in the evening summary by the General Staff.

When someone tells a very emotional story, I may look like a completely indifferent person. But that is the barrier that every volunteer has to build, otherwise they will only have the energy for one or three such stories. This does not mean that there is no empathy, no, there is. But a certain coldness helps.

Our partners, NGO “Kyiv Defenders”, interviewed an American who came to defend the independence of Ukraine. “During the conversation, Alex “Beef” impressed us with his preparation and steadfastness. Unfortunately, on the eve of the release of the interview, we learned that Alex was seriously injured and is currently being treated. We thank him for protecting our country and wish him a speedy recovery,” the video description says. Further in the material, you can read the video and the full text of the interview.

One of the most crucial aspects of the cultural identity of the Ukrainian people is the state language. The attitude of citizens towards the language and its significance has been particularly influenced by Russia’s armed aggression against Ukraine (since 2014). To find out how the younger generation has changed its perception of the Ukrainian language and its role in the country’s life, we conducted a survey among students of the Volodymyr Dahl Eastern Ukrainian National University.

By sharing this story, we want to draw society’s attention to the issue of violence against women, which has become particularly acute since the beginning of the Russian-Ukrainian war. The state of Ukraine and we, its citizens, must do everything possible to ensure unimpeded access to legal, psychological, and other necessary assistance for those who have suffered from violence. Unfortunately, as experience shows, we will hear many more such stories after the de-occupation of our territories.

З нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю Truthful Reporting розповідає історію особливих героїв, які  не лише надають підтримку та допомогу людям з інвалідністю, але й вивозять їх із найнебезпечніших зон. Ігор Логвінов – волонтер та засновник благодійного фонду «FREEDOM TRUST», який врятував тисячі людей з-під обстрілів, а зараз продовжує допомагати нашим бійцям на фронті.

3 грудня відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. Ми хочемо привернути увагу до проблем, з якими щодня стикаються ці люди. Truthful Reporting розповідає історію 20-річної Крістіни з Херсону, яка живе під майже щоденними обстрілами. Дівчина розповіла нам про те, як їй довелось відмовитись від улюблених занять через війну.

Наші партнери – проєкт «Єдині» уже понад рік допомагають усім охочим перейти на українську. І за цей час вже досягли значних результатів, зокрема понад 102 000 учасників взяли участь у їхніх заходах, а розмовні клуби проєкту працюють в Україні та Європі. На думку наших партнерів, новий законопроєкт про національні меншини створює загрозу українській мові. Позиція проєкту “Єдині” щодо законопроєкту далі у матеріалі від партнерів.

Окупаційна адміністрація незаконно вивезла червонокнижних тварин з біосферного заповідника “Асканія-Нова”, що розташований на Херсонщині, до Росії. “З асканійського зоопарку вивезли по декілька особин зебри Чапмана, бізона американського, коней Пржевальського та оленя Давида”, – розповів Руслан Стрілець. Статус цих тварин – “зниклий з природи”, “на межі зникнення” та “близький до тих, які перебувають під загрозою знищення.

У Верховній Раді хочуть зобов’язати українців носити з собою військовий квиток. Таким чином, хочуть уникнути питань пов’язаних з тим, чи є громадянин військовозобов’язаним або не військовозобов’язаним, чи може отримати повістку чи не може.

“Щодо дефіциту. Запропонували мобілізувати додаткових 450-500 тис. людей. Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів. Це питання людей, справедливості, обороноздатності та фінансів. Що стосується людей – мені потрібна конкретика. Що буде з мільйонною армією, дуже потужною. Що буде з тими хлопцями, хто вже два роки захищає державу?”, – зазначив президент.

На виставці представлено шість робіт. Всі вони чіпляють за живе і б’ють по незагоєним ранам, нагадуючи кожному, що війна триває
Перше куди повела цікавість був аудіофайл Леона Зейделя і Ельзи Губанової “Чому ми завжди співаємо сумних пісень?”. Ця аудіоробота – архів індивідуальних переживань, складених із звуків у одну історію. Вона об’єднує голоси та емоції у звуковий меморіал колективного досвіду війни

The history of the modern Donetsk region has deep roots intertwined with the history of the Ukrainian people. Russian occupiers faced resistance from the pro-Ukrainian movement in Donetsk.

In a show of solidarity, Ukrainians gathered in the heart of Scotland’s capital to protest against the relentless Russian shelling targeting Ukrainian cities. The Ukrainian Victory Campaign organized the demonstration on January 3, uniting dozens of Ukrainians from various regions of Scotland outside the Russian Consulate General in Edinburgh.

У перші дні повномасштабної війни 20-річний Ярослав Тарасов став свідком російського тероризму. Після цього хлопець ледь не залишився в інвалідному візку. 

We are delighted that Sofia Meleshko, a volunteer and journalist, has answered the call to tell her story. Sofia currently works as a volunteer and military interpreter for the NGO “Sabre”, which provides training and advice to the Ukrainian Armed Forces, the National Guard and the TR (Territorial defense forces).

During the unfolding Russian war in Ukraine, the story of Kateryna Sementsova, who hails from the Donetsk region, takes on profound significance. It’s crucial to note that for over a decade, this region has been embroiled in a Russian war. Amid instability and danger, Kateryna has become a refugee more than once. Her narrative not only reflects her struggle for survival during wartime but also underscores the importance of preserving cultural heritage and self-awareness amidst migration.

We have an interesting personality, Anton Dombrovsky, a businessman, volunteer, and activist who changes the world around him through his activities and many projects. He agreed to share his story. He has been volunteering since a very young age, helping the army and IDPs.

We continue the conversation with Anton Dombrovsky. Today, he will answer the following questions: Does he organize any events in Khmelnytsky? Who is his mysterious muse? Why did the business of the young activist fail?

Today, Victoria Sukmanovska shared her story. She is the author of posts for the charitable foundation «Riy». She is sure: «No one from the West or America will come to save us, only we can stop this big war and win it together».

Stella Marchuk, 29, works in IT and devotes her free time to her art, creating souvenirs with her own illustrations. For her, this is the perfect balance, although it took some time to find. In the early days of the full-scale invasion, the artist did not understand how she could make art, but later she saw it as a tool to capture memories and emotions and to volunteer. Now she sends her postcards to military hospitals to express words of support and gratitude for our defence through art, and donates part of the proceeds to the Ukrainian army. 

We continue our interview with Anna. Today we will learn more about her participation in various scholarship programmes and her interactions with European politicians. Finally, she will tell us what Ukraine’s victory in this war means to her and how she interprets this concept.

At first, no one believed that Nadiya Radchuk from Rivne had the right idea to visit the wounded in hospital. But the 24-year-old president of the Rivne Rotaract Club persevered, and was touched by the gratitude of the wounded. Now, more people are joining the initiative, and Nadiya is looking for ways to expand support for the wounded.

This story about a young mother on maternity leave who finds her own unique way to help and be useful. Roksolana Myhovych-Kovbasniuk shares her valuable experience and emphasizes the importance of every contribution to the common goal. She does not stop at any obstacles and finds how to help and support Ukrainians on the way to our victory.

Denys Verteletskyi, an extremely proactive Ukrainian from Dnipro region, accepted the invitation to tell his story. He is a person who is truly passionate about what he does and, despite his young age, he is the founder of the charitable foundation «Voices from Ukraine» which is located in Warsaw, Poland.

More than 500 individuals gathered for a solidarity rally with Ukraine in Edinburgh, commemorating the second anniversary of the large-scale Russian invasion of Ukraine. The initiative “Ukrainian Victory Campaign” alongside local activists, organized a demonstration “United for Ukraine – Together to Victory” near the Consulate General of Russia in Edinburgh on February 24, 2024.

Today we got to talk with Oleksandra Panyak, Head of Media Relations at Truman, who has been working in media relations for 10 years. Last year, she and her team placed hundreds of articles in the media, including The Guardian, The Wall Street Journal, The Times, etc. Their high-profile investigations into international business in Russia have attracted worldwide publicity and millions of views.

In the very heart of Scotland, in the city of Glasgow, lives and studies Anna Konovalenko – a Ukrainian who has personally experienced the consequences of the Russian war. The beginning of the invasion forced her to leave her native Kyiv and go abroad in search of safety. She is currently furthering her education at the University of the West of Scotland, focusing on studying journalism and joining volunteer initiatives in support of Ukraine at the same time. In this piece, she will share her impressions and thoughts about how she continues to work for the victory of Ukraine, even while abroad and will reveal the role of journalism in this context.

Edinburgh Spiders initiative serves as a beacon of civic solidarity, bringing together young individuals from various backgrounds to support the Armed Forces of Ukraine. These centers, dedicated to weaving camouflage nets for the military in Edinburgh, have been operational for several years, attracting hundreds of visitors and volunteers from both Ukrainian and local communities. Anna, Daria, Olena, and Vasyl stand among them, each driven by their own motivations, volunteer experiences, and aspirations for the future. Their involvement in this center transcends mere support; it symbolizes a profound solidarity with those who courageously defend Ukraine’s freedom and independence.

A new wave of heroism and volunteering has grown in response to the terrible reality of war, where every day has become a new challenge for millions of people, where every hour brings uncertainty and fear. Kateryna Kolosova, a native of Kherson region, is one of those tireless fighters for our victory. Our character found strength and courage in order to help those who needed it the most. Her story, from art to charity, is a great example of the exceptional power of the human will and strong faith in goodness. In this interview, she will talk about her experience of volunteering during the war and the crucial importance of timely support.

We talk to Natalia Vasylieva about how she came across the news of the outbreak of the Russian-Ukrainian war in 2014, how she saw the beginning of the full-scale invasion from the window of her apartment in Saltovka, Kharkiv. Also touch on how she continues to write and publish, documenting military events and providing a literary launching pad for young Ukrainian writers.

Although Natalia Vasylieva, a native of Kharkiv who now lives in Kyiv, is currently saving up for a car for her brother, who is a soldier, she does not consider herself a volunteer. As a writer and publisher, founder of publishing house «Vidkryttia», she is helping to support and develop Ukraine.

The free certificate course offers Ukrainian university journalism students a unique opportunity to engage with an international team of media experts. You will not only deepen your knowledge essential for working in the challenging conditions of modern journalism but also enhance your English communication skills. Understanding that Ukraine is facing military aggression from the Russian Federation, it is crucial to learn to tell truthful and objective stories, expose fake news, and combat consciousness manipulation through mass media, even when it hurts.

In Scotland resides Nadiia, a 20-year-old Ukrainian student, who was compelled to leave her homeland due to the onset of a large-scale Russian invasion in 2022. Since then, Nadiia has become an active participant in events supporting Ukraine, holding the position of vice president of the Glasgow University Ukrainian Society. Alongside her team, she assists in organizing various events aimed at bolstering Ukrainian military support, fostering community engagement, and promoting Ukrainian culture in Scotland. In this interview, we delve into her life in a new country, her efforts to cultivate the university community, and her perspectives on aiding Ukraine amidst Russian aggression.

Roman Alimaskin is an exceptional person who embodies a true dedication to his culture and his country. Since childhood, he has cherished his love for literature, which has turned into wonderful poetry evenings in all parts of Ukraine. Roman has gone through his own difficult path of derussification. Since 2014, he has become a devoted promoter of Ukrainian culture and a fighter for equal rights for all. He decided to live in his native language and popularize it. Roman calls on all of us to fight for our country here and now. Today we will learn more about the unique cultural project Marmur, its vision and principles.

Our hero shares his vision of Ukraine with love and emphasizes the importance of the unity of the Ukrainian people and state. He talks about  his acquaintance with Roman Ratushnyi, fighting for Protasiv Yar, and shares his dreams about developing culture in Ukraine.

Dear readers, we have got some really great news today: the Norwegian foundation Fritt Ord has given a positive response to a grant application from our NGO. We applied with a project called “War Diary: Stories of Ukrainian Resistance”.

As part of the project «War Diary: Stories of Ukrainian Resistance», truthful reporting collects and shares stories about Ukrainian proactive youth, who having different backgrounds, education and lifestyles, changes the world. Today, Evelina Slyvynska shares her story of being forced to leave her home because of the war, not once, but twice and her journey to become a volunteer.

Mrs Evelina talks about how life prompted her to establish a charity foundation and tells us some of the insights on how the work is organised. She also shares some of the touching stories of people she helps.

When we hear the word «war», we think about thousands of dead people, animals, and destroyed cities and villages. When we see the consequences of this war in photos or videos, we feel a huge range of emotions: from pain to horror, from tears to screams. These pictures are difficult to erase from memory. Taras creates these images so that we are not forgotten, so that the war is not forgotten.

«How are you?» This is the question we ask our loved ones from the very first days of the war. This phrase became the key to founding micro-media Yaktytam, co-founded by Kostiantyn Andriiv. In our conversation, Kostiantyn talks about the values of love and respect for his hometown, the importance of creating a civil society, and the role of micro-media in the reconstruction of Zaporizhzhya. Our hero emphasizes the importance of supporting the LGBT community in Ukraine, because everyone should have the right to respect and equal opportunities, regardless of their sexual orientation or gender identity.

For many, joint fundraisings became a common reality. Today, they are spreading all over social media at an almost unimaginable speed. By opening a joint fundraising page, everyone can make an effort to help our soldiers. Zbirolovy is a voluntary organisation that coordinates joint fundraisers. Today, as part of the “War Diary: Stories of the Ukrainian Resistance” project, Danyil Tiurikov talks about truthful reporting about joint fundraisings, Zbirolovy and his way to this point.

Yana Bielska often divides her time between two cities: Kyiv, where she has been living for 10 years, and Konotop, in the Sumy region, where she was born and where her parents live. Together they design embroidered clothing to ensure that the Ukrainian tradition of wearing embroidered clothing lives on. Yana dedicates everything she creates to the memory of her husband, Dmytro Shapoval, who volunteered for the army and died for Ukraine in the summer of 2022.

Такі заклади є ледь не в кожному місті, але з епохою інтернету вони дуже знеціненні – і дарма. Про один з таких закладів і буде мій репортаж. Кременчуцький місцевий палац культури – це не просто будівля, де відбуваються культурні заходи. Це справжнє серце міста та осередок народних кружків творчості. Тут вирує життя, переплітаються різні епохи та жанри, і кожен куточок просякнутий духом мистецтва. 

During her stay in occupied Kherson, photographer Maria Pulia took pictures of her hometown to record it for history while it was still intact. Taking risks, she photographed a pro-Ukrainian rally while Russian occupiers stood opposite with weapons drawn, and created her own photo project on the unity of Kherson with the whole of Ukraine while enemy military vehicles drove past her windows. Six months later, she decided to leave, and when she read the news of the city’s liberation in early November 2022, she burst into tears on the metro. 

Alina Shvets has been part of the charitable foundation «Riy» for over two years.
The heroine not only creates content, but also actively volunteers and supports the Armed Forces of Ukraine. Her story is fascinating and inspiring, and her contribution to the development of charity is a great example for many.
Alina combines multiple roles: volunteer, SMM specialist, content creator, and still finds time for family, hobbies, and social activities. As part of the project «War Diary: Stories of the Ukrainian Resistance» we will learn more about her journey with the «Riy», her work on creating inspiring and motivating content, as well as her hobbies and life principles.

“It has nothing to do with me. Leave me out of it… I just don’t work that way,” said the hero of today’s interview, an army soldier with the call sign Malyuk [Baby in English]. The unique story of a Ukrainian military cyborg who, despite numerous injuries, continues to defend the country since 2014.

Valeria Samoshyna is a promising TV journalist who is actively improving in this field. As a member of the National Union of Journalists of Ukraine, she makes a significant contribution to the development of the country’s media space. Valeria Samoshyna is also a lecturer at the Faculty of Journalism and Ukrainian Studies at the Volodymyr Dahl Eastern Ukrainian National University. She shares her experience with future journalists, and also shapes a new approach to media education.
Today, as part of the War Diary: Stories of Ukrainian Resistance project, we learn more about her journalistic journey, the challenges she faced and her vision of the role of journalism during the war.

While everyone else was traveling from the border towns to the center of Ukraine, Kristina But returned home to Melitopol on the first day after encountering the full-scale invasion in Zaporizhzhia. There, she found her purpose in resisting the occupation and participating in pro-Ukrainian protests.

Ksenia Kharaman began her artistic career in Donetsk, a city that has left an indelible mark on her heart. However, turbulent events and hostilities forced her to leave her home. This is the story of the Ukrainian artist who became a volunteer and coordinator of the «Restoration of the Donetsk Region Stele» project.

Anastasia Goncharova encountered the full-scale invasion in Cyprus, where she had been working for several years. Without hesitation, she agreed to coordinate the company’s efforts to help the Ukrainian military, and later opened her first collection, which was successful. Since then, she hasn’t stopped, raising around eight million hryvnias, using funny memes, publishing touching posts and spending three hours a day sending personal pleas to support the next collection. Although she had the opportunity to stay, she returned to Ukraine in 2023. She does not think she is doing anything special. She believes that everyone with a Ukrainian passport should help save the lives of the defenders.

Kristina But learned firsthand what loss is and how difficult it is to find good and affordable support. Her pain and the beginning of the full-scale invasion of Ukraine called Kristina to create a centre where support and psychological help exist in open access for everyone. Platform «Бути» is Kristina’s response to loss.

Look, spoil tip! I said that after encountering each one on my way. They laughed because they were taking me home. The story of the first flight to her home region during the war, of joining a volunteer organisation and of pockets full of coal.

Olya is an exceptionally talented, multifaceted individual who shares her story of Ukrainian resistance to russian aggression. She actively volunteers by raising funds for the military, and writes poems that reflect her deep love for Ukraine. Olha’s creative pseudonym «krylata ryba» symbolizes her dreamy and creative nature, which strives to create beauty even in the most difficult times. Poetry is her personal therapy, helping her cope with pain and emotions, and restoring her inspiration to live and fight.

Volodymyr Krutevych originally from the town of Kremenets in the Ternopil region and he is 21 years old now. He has been volunteering since the beginning of the full-scale invasion. The young man has made over 50 trips to the front line and has also visited most of the de-occupied territories in more than two years of war.
Despite numerous risks and dangers, he delivers the most essential items to military and civilians: food, medicine, clothes, equipment, etc. Volodymyr believes that we must withstand the enemy’s offensive and constantly help our defenders and Ukrainians in need.
The hero of our story brings back emotional photos that capture what he saw from each mission. We spoke with Volodymyr Krutevych about the “backstage” of volunteering, war photography, and the impact of the war on his morale in the home front.

Volodymyr Krutevych, a 21-year-old volunteer from Ternopil region, has made dozens of visits to the most dangerous areas of the front, where he delivers aid to Ukrainian defenders. The volunteer also takes care of civilian citizens in de-occupied territories and places close to the line of contact. From the first days of russian invasion, the young man has been capturing the moments he sees on camera: destroyed settlements, remnants of military equipment, explosion craters, emotions of war victims. His footage leaves no one indifferent. We talked with Volodymyr Krutevych about people who don’t leave their homes even despite mortal danger, the role of photography, and resisting harmful narratives spread by the enemy.

In Portugal resides 21-year-old Sophie, a Ukrainian volunteer who was forced to leave Kyiv due to the full-scale Russian invasion. Today, she is actively developing the Ukrainian community in Portugal, garnering resources to support the Ukrainian army. Together with her friends, Sophie has already raised over 18 million hryvnias (430k+ USD) to aid Ukraine and considers this just the beginning. In this article, we will learn about Sophie’s adaptation in Portugal, her life in the diaspora, as well as the development of Ukrainian business, creativity, and volunteering through the eyes of a young activist.

Sophie, who was forced to move to Portugal due to Russian aggression, has turned her daily life into a platform for supporting Ukrainian soldiers. In the second part of her interview for Truthful Reporting, she shares her volunteer journey and efforts to promote Ukrainian culture, from her initial events to successful fundraisers. Her meticulous planning and effective communication have helped raise over 18 million hryvnias (430k+ USD) in aid for Ukraine. Sophie shares her experiences, instructions for effective fundraising, and future plans, urging active support and cooperation to aid Ukraine.

For over a year now, Ms. Inna has been a volunteer with Kyiv Defenders and works with the team, which loves what they are doing. What is an inspiration for volunteering, and why is it important? As part of the project «War Diary: Stories of Ukrainian Resistance», we tell the life story of a person who, between motherhood, work, and personal life, finds time to help society.

Війна внесла свої корективи в життя кожного з нас. 70 % чоловіків відчувають стрес, переживання, втому, тому вчасне вирішення проблеми та подолання психологічної напруги є життєво необхідними. Адже психічне здоров’я є важливою складовою частиною добробуту кожної людини.
9 жовтня в Києві відбувся форум «Ментальне здоров’я чоловіків в Україні: як Лінія психологічної підтримки 2345 реагує на виклики війни».

Today I had the opportunity to talk to one of Ukraine’s young ambitious people, Sofiia Yevchenko. Despite her young age, she has already completed internships in various institutions and organisations, is actively involved in the development of the European Youth Ambassadors (YEAs) initiative in Ukraine, is a member of the Academy of Youth Diplomacy “United Youth”, the Women’s League and the Coordination Platform of Ukrainians Abroad, and has completed internships at the Verkhovna Rada of Ukraine and the Ministry of Youth and Sports of Ukraine. Sofiia is currently interning at the IFES Ukraine office. 

7 листопада 2024 року у столичному “KyivHall”, що на Хрещатику, відбулася панельна дискусія «Там, де лунають постріли й розповідаються історії: жінки на війні», організована регіональним Офісом Фонду ім. Фрідріха Еберта “Діалог Східна Європа”. Учасники та учасниці зустрічі зібрались з метою обговорити репрезентацію жінок у медіа, зокрема наголосити на труднощах, з якими вони стикаються, а також […]

Austin Malloy joined Radio Free Europe/Radio Liberty as multimedia editor in June 2022. Previously, he was the head of multimedia at The Kyiv Post in Ukraine. For Truthful Reporting, Austin Malloy shares his insights, advice and years of experience.

В столичній книгарні-кав’ярні “Сенс”, що на Хрещатику, відбулася лекція за ініціативи благодійного фонду “Волонтерське об’єднання “VESTA”, що займається підтримкою військових та їхніх близьких. Спікерками виступили Катерина Ейхман — керівниця комунікаційного відділу БО “VESTA”, донька ветерана і партнерка військовослужбовця; й Тетяна Ціленко, яка очолює психологічний відділ благодійного фонду, як психологиня працює з військовими, а також є дружиною ветерана. 

The war in Ukraine. The biggest armed conflict the world has seen since the Second World War. The most devastating invasion in the heart of Europe since the days of the Nazis and Hitler, one that has created millions of refugees, destroyed homes and raised the threat of all-out nuclear war to unimaginable levels. I think it has never been greater, especially since the end of the Cold War between the Soviet Union and the United States.

У Київській області для ветеранів та ветеранок доступні різноманітні послуги, спрямовані на підтримку та реінтеграцію в цивільне життя. Нижче розгляньмо кілька ключових ініціатив та сервісів.

Війна в Україні загострила необхідність ефективної соціальної підтримки ветеранів. Київська область, маючи значну кількість ветеранів, стикається із проблемами доступності та якості соціальних послуг.

До війни тут були природні заповідники, природні та регіональні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища тощо. Однак події російсько-української війни спричинили погіршення екологічного стану, глобальне руйнування екосистеми, забруднення атмосфери, води та ґрунту.

Донецьк – столиця Донбасу, яка знаходиться на березі річки Кальміус. До початку війни 2014 року це місто було мегаполісом з розвиненою інфраструктурою, квітучим бізнесом, великою кількістю паркових і лісових зон, куди з’їжджалися мешканці України на фестиваль «Червона рута», а також тисячі студентів гуляли на природі після занять в університеті.

Одещина — найбільша за площею (33,3 тисячі квадратних кілометрів) область України. Регіон вирізняється високим рівнем розвитку в економічній, туристичній, культурній та науковій сферах. Одеська область багата на природні ресурси, унікальні ландшафти, морські узбережжя та степові зони. Екологічний стан регіону постійно був під наглядом екологів, але після розгортання повномасштабної війни Росії в Україну стан довкілля регіону змінився.

Херсонщина – регіон, розташований на півдні України. До його складу входять три міста, 30 селищ міського типу та 708 сіл. Херсонська область – важлива не лише з економічної точки зору, а й з екологічної. На її території є важливі для аграрного сектору, розвитку водних ресурсів і біорізноманіття природні ресурси. На початку повномасштабного вторгнення 2022 року російські війська окупували частину області. Чим особлива Херсонська область та які екологічні проблеми виникли в регіоні під час повномасштабної війни – читайте у матеріалі.

Запорізька область – один з промислових центрів України. У довоєнний період регіон зіштовхувався з певними екологічними проблемами, проте від початку повномасштабного вторгнення ситуація ускладнилась. А детальніше про техногенні виклики, військово-екологічний тиск і наслідки дій країни-агресора – розповідаємо далі.

Дніпропетровська область – мальовнича частина України, розташована на південному сході. До повномасштабного вторгнення Дніпропетровщина була найбільш навантажена підприємствами та заводами, тому екологія регіону страждала. Дніпро, Кривий Ріг та Кам’янське систематично входили до списку найбільш забруднених населених пунктів України.

28 квітня стартував англомовний курс лекцій «Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів». Відкривав програму курсу Бйорн Бергер — блогер, громадський активіст, член Товариства дружби «Норвегія–Україна».

The project aims to collect and publish, in Ukrainian and English, the life stories of civilians undergoing external rehabilitation after being injured as a result of military operations in Ukraine. These stories will include people with different life experiences, professions and views, and will show how they are rebuilding their lives, finding new meaning and overcoming personal and social challenges. We will look at their psychological journey, the development of a new self-identity and the reaction of society to their changes.

Today, we’re listening to the story of Andriy Polishchuk — a veteran, police officer, Plast scout, and a man of great character. For him, May 25 is not just a date. It’s the day his life changed forever: an explosion, injury, the fight for survival, surgeries, rehabilitation — and at the same time, a journey toward a new sense of self, inner strength, and sincere human connection. We spoke with Andriy about how the world changes after the front line, what helps with recovery — not only physical but emotional — how important it is to accept yourself, and how even simple, genuine support can move mountains. And also about Plast, the Carpathians, children, rock climbing, kind people, and life — life that goes on.

Кожен герой має свої витоки. Для Володимира Шульгіна це були життєва енергія, щирість, цікавість і працьовитість, що проявлялися ще змалку. Спогади його дружини розкривають не лише образ хороброго воїна, але й доброзичливого сусіда, чуйного друга та коханого чоловіка, який умів жити по-справжньому.

І ми продовжуємо історію життя Володимира Шульгіна. Для Володимира війна була не вибором, а обов’язком перед молодшим поколінням і державою. Його шлях у військовій службі став втіленням честі, досвіду та справжнього братерства. Він повернувся на фронт не через наказ, а слідуючи поклику совісті, віддаючи найдорожче, щоб зберегти життя інших.

Пам’ять не потребує яскравих жестів – вона зберігається в дрібницях, у звучанні голосу, на світлинах, у словах і серцях близьких. Навіть після смерті Володимир залишається поряд – у наших спогадах, у його діях, у всьому, що залишив нам. Його історія – це не лише про втрату, а й про світло, яке продовжує світити.

Nadiia’s story is not just about pain and loss, it is a story of incredible strength and resilience. Nadiia and her daughter became victims of a tragedy that caused unhealable wounds. Even after all they’ve been through, Nadiia and her family keep going — step by step. They not only move forward but inspire others, too. It’s not a path just anyone can take, but it’s filled with strength, hope, and deep love. Her story is a reminder: even in darkness, there’s light. Even in struggle, there’s room to begin again.

Today we’re sharing Ivan’s story. He’s a war veteran who fought in Popasna. He survived life-threatening injuries, intensive care, and a long recovery and now he’s building his own business. This is a story of pain, strength, loss, and the struggle to get used to a new version of yourself and the desire to keep living, without turning away from the past.

He returned alive and stronger. This story is about Bohdan, a Ukrainian serviceman who was wounded during combat operations near Vovchansk. Broken bones, evacuation under fire, surgeries, pain, rehabilitation, recovery, new challenges and new strength. Bohdan didn’t just survive. He didn’t let pity or pain break him. He returned to life, work, family and continues building the future. His words are simple, but behind them is experience. This is a direct, honest story with much pain, but even more light.

In this part of our series, we speak with Artem Komisarсhuk, a veteran of the Armed Forces of Ukraine. He survived being a prisoner of war, endured severe injury and amputation. Despite all this, he found the strength to return to life and rejoin into society. Artem shares his story of struggle, a long and difficult recovery, emotional roller coasters, and the path he took to accept himself again. This is the story of a man who survived and find new meaning in the most difficult circumstances.

In this part of the interview, we’ll hear from Artem’s wife, Tetiana Komisarchuk. This is the story of a woman who was always by her husband’s side: receiving the worst news, holding the family together, caring for her beloved, helping his brothers-in-arms, and volunteering. Her story is that of a wife and mother who experiences trauma alongside her husband while remaining his strongest support.

This is the story of Svitlana, a woman who survived a drone attack in Kherson. The injury changed not only her body, but also her mindset, her attitude toward life, and her relationships with those around her. She lost her sense of security, but not her strength. Svitlana endured pain, fear, rehabilitation, and an inner struggle to prove that even when it seems like everything is lost, there is always a chance to recover. Her path is a story about both the horrors of war and resilience. It’s about Kherson, where courageous people continue to live and work despite constant shelling. It’s about a love for life that helps you endure even when you feel like you have no strength left.

Вони стоять там, де мовчить світ. Коли більшість людей ховається в укриття, вони виходять назустріч звуку сирен. Українські воєнні журналісти сьогодні – це не просто фахівці слова. Це люди, які щодня ризикують життям, щоб зафіксувати правду про війну. Їхні історії – це документальні свідчення мужності, розпачу й сили, які тримають країну.

Коли в країні лунають сирени, а міста стирають із мапи, журналістика перестає бути просто професією. Вона стає формою спротиву, способом показати світу, що Україна живе й бореться. Після 24 лютого 2022 року українські журналісти опинилися буквально на лінії фронту – з мікрофоном, камерою чи блокнотом замість зброї. І разом із тим постало питання: як залишатися чесним, не втрачаючи людяності?

Найгірше під час війни не вибухи. Найгірше, коли тиша. Вона лягає на груди важче за бронежилет. Ти знаєш, що після тиші завжди щось буде, і це «щось» рідко хороше. Ми, журналісти, не герої. Ми просто ті, хто не може відійти вбік. Бо якщо не знімеш, ніби й не було. І від цього страшно: реальність може зникнути, якщо її не покажеш.

Під час війни навіть слово може стати мішенню. Те, що ще вчора здавалося звичайним журналістським матеріалом, сьогодні може коштувати комусь життя. Українські журналісти вперше за довгі роки зіткнулися з тим, що свобода слова має не лише межі, а й ціну. І часто ця ціна не репутаційна, а цілком реальна, вимірювана людськими життями.

Війна змінює не лише міста й людські долі – вона змінює саме поняття правди. Те, що журналіст раніше показував без вагань, тепер змушує його зупинитися й подумати: «Чи не стане цей кадр останнім для когось іншого?» Під час війни слова й фотографії отримують іншу вагу. Вони можуть викривати злочини, підтримувати мораль, рятувати пам’ять – або завдати болю, який не має виправдання.

Інформаційна війна не має фронту, але має лінію, яку кожен з нас відчуває всередині. Вона проходить не через міста чи карти, а через довіру. Через те, у що ми віримо й кого слухаємо. Ця війна не пахне димом, не лишає уламків на землі, але залишає їх у голові. Ти відкриваєш телефон, гортаєш стрічку, бачиш десятки повідомлень – і вже не розумієш, де правда, а де лише тінь, створена кимось, хто хоче, щоб ти сумнівався.

Коли почалася повномасштабна війна, я вперше відчув, що інформація може бути швидшою за вибух. Telegram розривався від сповіщень, YouTube – від емоцій, а стрічка новин нагадувала фронт, де щосекунди народжується правда й брехня. Ти відкриваєш телефон, а там ще одна «ексклюзивна» історія, ще одне «очевидне відео». Іноді здається, що війна тепер відбувається не лише на землі, а й у руках тих, хто тримає смартфон.

Війна змінила не лише політичні карти, а й саму сутність журналістики. Там, де раніше звучали студійні ефіри, сьогодні гудуть сирени. І серед тих, хто показує світові цю війну, дедалі більше жінок. Вони працюють поруч із військовими, ризикуючи життям, щоб зберегти пам’ять, правду й людяність.

Після перемоги не буде салютів, які заглушать тишу. Ми просто одного дня прокинемось і вперше за довгий час почуємо не вибух, а пташку за вікном. І тоді настане момент, коли доведеться знову вчитись говорити, слухати, писати. Але вже інакше.

Російська війна проти України нищить не лише міста й життя людей, а й культурну спадщину. У Німеччині через фотографії показали масштаб цих втрат і нагадали світу, що знищення пам’яток — це також спроба стерти історію.

Документальний фільм «Аби скоріше весна» (Hoping for Spring) розповідає про життя киян під час найтемнішої зими 2026 року, коли масовані російські атаки спричинили масштабну енергетичну кризу. Це історія про людей, які посеред блекаутів, морозів і виснаження намагалися зберегти тепло, людяність та світло всередині себе.