Херсонщина – регіон, розташований на півдні України. До його складу входять три міста, 30 селищ міського типу та 708 сіл. Херсонська область – важлива не лише з економічної точки зору, а й з екологічної. На її території є важливі для аграрного сектору, розвитку водних ресурсів і біорізноманіття природні ресурси. На початку повномасштабного вторгнення 2022 року російські війська окупували частину області. Чим особлива Херсонська область та які екологічні проблеми виникли в регіоні під час повномасштабної війни – читайте у матеріалі.
Територія Херсонської області знаходиться в Причорноморській низовині, у степовій зоні, вздовж обох берегів нижнього Дніпра. Її омивають води Чорного та Азовського морів, а також Сиваш (Гниле море). Для прибережної частини області характерні такі форми рельєфу, як балки, тоді як для лівобережної – неглибокі замкнуті зниження (поди), частково заповнені водою і вкриті болотяною рослинністю. Серед найбільших подів – Агайманський та Зелений. Від Каховки до Кінбурнської коси вздовж Дніпра простягаються сім великих масивів (арен) нижньодніпровських пісків: Каховський, Козаче-Лагерський, Алешківський, Збур’ївський, Іванівський, Кінбурнський та Чалбаський, що займають понад 200 тисяч гектарів. У регіоні за рік випадають незначні опади, тому тут – дефіцит вологи.
Херсонщина – край степових зон, тому тут дуже популярне землеробство. Із розширенням землеробної справи почав погіршуватися екологічний стан місцевості: засолення ґрунтів, підняття рівня ґрунтових вод у неогеновому горизонті.
Флора і фауна Херсонщини
Херсонська область розташована у степовій зоні, де є ліси та лісосмуги. Осикові ліси переважно зростають в улоговинах піщаних арен, тоді як березові ліси добре збереглися на ділянках від Каховки до Кінбурнського півострова. Завдяки насадженням формуються сприятливі умови для сіяння рослин, наприклад, білоцвіту літнього, волошки короткоголової, катрану морського, люцерни приморської; грибів – мутину собачого, печериці Романьєзі, свинухи Зерова, та популяції тварин – кільчастих червів, членистоногих і комах.
У довоєнний час проблеми регіону полягали у вирубці дерев і пожежах, які розгорталися у лісостеповій зоні. Вони знищували як зелень, так і живих організмів. Також спостерігалося забруднення річок і морів через викиди з аграрних комплексів і промислових підприємств.
Регіон славився заповідниками та національними парками, зокрема біосферний заповідник «Асканія-Нова», Чорноморський біосферний заповідник, національні парки «Азово-Сиваський», «Джарилгацький», «Олешківські піски», «Кам’янська Січ», «Нижньодніпровський».
«Асканія Нова» ввійшла до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Тут зростали такі тварини, як сайгаки, бізони, коні Пржевальського, антилопи, нові породи овець. Цей заповідник – найбільший у Європі.
Острів Джарилгач вкритий степовою, болотяною та солончаковою рослинністю. Тут живуть червонокнижні рослини і тварини, наприклад, олені та муфлони. Уздовж узбережжя нерідко з’являються дельфіни.
Унікальним природним явищем Херсонської області є Генічеське озеро. Воно розташоване на початку Арабатської стрілки, поблизу села Приозерне. Його живлення відбувається завдяки водам із озера Сиваш. Завдяки мікроводорості Dunaliella salina, що здатна жити у дуже солоній воді, вона синтезує каротиноїди, які не тільки надають воді характерного червоно-рожевого забарвлення, а й вирізняються корисними властивостями. До того ж, завдяки високому вмісту мікроелементів, сіль і ропа з озера мають лікувальний ефект.
Вплив війни на екологічну екосистему
Контрольований стан екологічного забруднення тривав до повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України (2022 рік). Від того часу в регіоні почалася екологічна катастрофа. Російські загарбники окупували частину Херсонської області, яка тимчасово і залишається під їхнім керуванням.
Спочатку основними цілями країни-агресора були водосховища, водозабірні станції та інші об’єкти для постачання води. У ніч на шосте червня російські військові підірвали Каховську ГЕС. Вода вийшла з-під контролю та заполонила як Херсон, так і прибережні населені пункти. Найбільше постраждало місто Олешки, а також під воду пішли місто Гола Пристань і село Забарине, що знаходиться в Скадовському районі. Через високий рівень води (заввишки у двоповерховий будинок) жителям довелося ночувати на дахах власних помешкань з речами і тваринами. Через критичний стан з Херсонського регіону було евакуйовано понад 1000 громадян, але були й загиблі. Волонтери вивозили тварин.
Ця ситуація не залишиться без наслідків. Жителі регіону залишилися без водопостачання, через велику кількість води загинув рослинний і тваринний світ, постраждало садівництво – у деяких місцевостях урожайність впала втричі.
30 червня 2023 року заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов повідомив невтішні новини про заповідник Джарилгач.
«Окупанти повністю спалили Джарилгач», – проінформував С. Данилов.
Терористи розмістили на території острова воєнну базу і знищили всі живі організми та рослини.
Крім цього, застосування артилерії, зброї, вибухової техніки в цілому призводять до викиду токсинів у повітря, забруднення довкілля, руйнування екосистеми, позбавлення життя живих організмів.
Інші курортні поселення, які щоліта зустрічали тисячі туристів, також потерпають від рук загарбників: розбиті міста, знищена флора і фауна, цвітіння вод і тотальне забруднення повітря.
Кроки для відновлення
Українська влада оперативно відреагувала на ситуацію з підривом Каховської ГЕС. На засіданні, яке відбулося 18 липня, уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт для відбудови ГЕС. Його координуватиме Міністерство економіки, а замовником робіт буде Укргідроенерго.
У заповідниках Херсонщини жило багато тварин. Волонтерам вдалося вивезти деяких з них, але були й непоправні втрати.
Для розв’язання інших проблем владі необхідно розробити кроки, які стосуватимуться розмінування території, відновлення пошкоджених будівель, висадження нових дерев і створення більшого зеленого простору.
