Дніпропетровська область – мальовнича частина України, розташована на південному сході. Її ще називають Надпоріжжям, Диким Полем або Січеславщиною. Населення регіону становить близько 3 560 тисяч осіб, тому до 2022 року вона вважалася другою за населенням областю після Донецької. До її складу входять 20 міст, 109 селищ і 1372 села.
До повномасштабного вторгнення Дніпропетровщина була найбільш навантажена підприємствами та заводами, тому екологія регіону страждала. Дніпро, Кривий Ріг та Кам’янське систематично входили до списку найбільш забруднених населених пунктів України.
Підприємства та заводи
На території Дніпропетровської області розташована велика кількість підприємств і заводів, зокрема ПАТ “Дніпропетровський завод прокатних валків”, АТ “Дніпропетровський агрегатний завод”, ПАТ “Дніпропетровський стрілочний завод”, ПАТ “Дніпроважмаш”, ПАТ “Дніпровагонмаш” та інші. На них виробляються вагони різного типу: автомобільні напівпричепи, вантажні; обладнання для гірничо-металургійного комплексу, трактори, тролейбуси, акумулятори тощо.
У ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” та ДП “Виробниче об’єднання “Південний машинобудівний завод” виготовляють ракети “Зеніт”. Також є гірничо-вибухові підприємства: металургійний завод повного циклу АрселорМіттал Кривий Ріг та гірничо-збагачувальні комбінати: Південний, Північний, Центральний, Інгулецький та Новокриворізький; трубні та феросплавні заводи.
Корисні копалини
Дніпропетровська область вирізняється різноманітними та значними запасами корисних копалин, зокрема унікальними родовищами цих копалин. Регіон має потужний потенціал у вугільній галузі завдяки значним покладам кам’яного та бурого вугілля, що створює сприятливі умови для її подальшого розвитку. Основу гірничо-добувної промисловості становлять близько десяти підприємств, які займаються видобутком залізних руд та руд кольорових металів. Зокрема, на ПАТ “Марганецький ГЗК” та ПАТ “Покровський ГЗК” здійснюється видобуток 100% марганцевої руди в Україні.
Водні ресурси
Територія Дніпропетровської області повністю входить до басейну річки Дніпро. Річкова мережа має середню густоту 0,27 км на кожен квадратний кілометр. Водні ресурси області становлять близько 460 тисяч м³ на км², однак обсяг власного місцевого стоку є незначним — лише 20 тисяч м³ на квадратний кілометр.
Води річки Дніпро мають важливе значення для забезпечення потреб населення та промисловості Дніпропетровської області. Водозабір здійснюється для міст Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ, а також для Кривого Рогу через канал Дніпро–Кривий Ріг. Основними споживачами водних ресурсів є підприємства чорної металургії, енергетичного комплексу, хімічної та нафтохімічної промисловості, а також сільське господарство, яке частково використовує воду для зрошення. На території регіону Дніпро приймає багато дрібних приток, які мають невелику водність.
Проте річки області мають високий рівень забруднення. Вода в річках Дніпро та Самара часто містить перевищені концентрації сульфатів, сульфітів, сполук заліза і важких металів, що спричинено промисловими скидами. У малих річках переважає забруднення від сільськогосподарської діяльності, що призводить до підвищеного вмісту нітратів та іонів амонію.
Хоча область вважається забезпеченою водними ресурсами, ця ситуація значною мірою зумовлена транзитом дніпровського стоку. У регіоні також є ліси – заплавні, байрачні та бори. Майже всі ліси штучні, тому потребують більш активного догляду, ніж природно створені.
Війна та її наслідки для регіону
Через велику кількість підприємств регіон страждав від забруднення, але екологічна ситуація значно погіршилася в лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії на територію України.
За даними екологічного моніторингу, від 24 лютого 2022 року жителі Дніпропетровщини почали виїжджати, підприємства тимчасово зупинили свою діяльність, тому рівень забрудненості повітря знизився. Проте коли люди повернулися до міст і відновилася робота, показники стану повітря повернулися до невтішних. Крім цього, постійні обстріли та вибухи призвели до ще більшої кількості викидів токсичних речовин у ґрунт і повітря. Руйнування промислових об’єктів і підприємств спричинили забруднення важкими металами.
Негативним фактором є також потрапляння у воду токсинів – це погано впливає на сільське господарство та здоров’я населення, адже вони споживають цю воду.
Через зруйновані будинки зросла кількість будівельних відходів, що створює додаткове навантаження на процес утилізації та підвищує ризик забруднення.
Війна суттєво впливає на екологічну систему регіону. Військові злочини та постійні атаки країни-агресора додають нових викликів до тих проблем, які вже існують. Відновлення всіх аспектів довкілля потребує продуманого плану, часу та ресурсів. Необхідно розробити програми для очищення території та забезпечити сталий розвиток містам регіону, щоб покращити життя його жителям.
