UA
EN
Водночас я оглядаюсь навколо і бачу багато українців літнього віку, просто змучених життям, які ледь пересуваються і говорять про купу проблем зі своїми друзями на лавочках. Так не має бути, і потім я усвідомлюю, що одна з причин колосальної різниці є саме та радість, жага до життя, яку дарує спорт.
Таке ставлення прищеплюється з самого дитинства. Люди в Скандинавії просто шаленіють від спорту, часто зустрінеш їх в походах, під час вуличних пробіжок ти бачиш тих пенсіонерів, яких у нас майже ніколи й не зустрінеш. А в цих країнах це повсякденна реальність. Звідси й набагато краще самопочуття, й довготривалість життя, і відчуття того кайфу від можливості жити на цій землі. Я звісно ж не буду стверджувати, що спорт – це єдиний фактор, велику роль, звичайно, грає економіка, зарплати, рівень корупції, але спорт, безсумнівно, є вкрай важливим складником дійсно щасливого і здорового суспільства. Життя в русі сприяє кращій роботі організму, зокрема серця в довготривалій перспективі. Організму необхідний той ритм і рух, який є основою по суті нашого еволюційного розвитку як виду. Адже лишень задумайтесь про це: впродовж кількох мільйонів років наші предки були кочівниками, полювали на тварин, збирали рослини, і постійно змінювали свої місця перебування. Ба навіть з виникненням сільського господарства і зміщенням життя з кочового до сільського, ми все одно мали ще купу роботи, яку потрібно було робити фізично. Посидіти не було часу фактично, бо весь час була певна робота. Наші тіла розвинулися відповідно до цих фізичних навантажень.
І лишень дуже недавно з еволюційної точки зору ми як люди «осідлали» комп’ютери, офісні місця, а у вільний від роботи час ми всі колективно «засіли» в соцмережах. Звідси й купа скарг на болі в спині, головні болі, загалом погіршення здоров’я. Але не зрозумійте мене неправильно. Я, звичайно ж, не закликаю людство повертатись до часів, коли ми були мисливцями та збирачами. Звісно ж, ні, але, на мою думку, ми можемо почерпнути та дізнатись чимало корисного про себе, заглянувши трошки в наше спільне минуле.
Людина звикла жити в русі, і спорт сьогодні є найкращим і найдоступнішим втіленням цього ритму. Він для кожного, і нам більше не потрібно запрягали коней чи бігати за новою здобиччю, аби мати цей рух. Кожного дня дістатись пішки до місця роботи, якщо це недалеко, замість того, щоб сідати у машину, сходити в похід разом із сім’єю чи кращими друзями на вихідних, чи під час відпустки, прогулятись парком. Такі речі неабияк зміцнюють стосунки, дружні, сімейні чи романтичні, створюють купу приємних спогадів, які будуть з тобою на все життя. Таким чином ти зміцнюєш не тільки фізичне, але й емоційне здоров’я, вчишся швидко мислити в різних ситуаціях, наприклад, коли сталась якась неочікувана пригода під час походу і треба знайти терміново рішення. Це насправді може здаватись чимось банальним, «ну побігав собі, походив, ну і що?» , проте є незліченна кількість наукових досліджень, яка підтверджує неабияку цінність активного способу життя для здоров’я людини, зокрема його інтелекту. Ми всі хочемо бути розумнішими як громадяни нашої країни, так? Саме усвідомлення важливості свого здоров’я, свого тіла і розуму й призводить до кращого розуміння себе, своїх можливостей та амбіцій. Якщо ти постійно перебуваєш в стані депресії, ходиш похмурий з песимістичним баченням речей, важко уявити, як ти можеш змінити світ чи країну на краще. Я думаю, це неможливо. Якщо ти харчуєшся жахливо, не займаєшся спортом, тільки сидиш прикутий до телефона чи телевізора, така філософія не призведе до жодних змін ні у твоєму житті, ні в житті твого оточення. Інші люди біля тебе будуть черпати ту негативну енергію і також поступово впадати у відчай.
А гарний свідомий спосіб життя із балансом всіх аспектів: здорового харчування, спорту, часу на вулиці та з друзями, має якраз сприяти тому, що ти будеш прагнути кращих змін, і будеш насправді робити все можливе для їхнього досягнення.
Ось так доволі непомітно ми повернулись з невеличкої подорожі у просторі, завітавши до життєрадісної Норвегії, а також подорожували у часі, відвідавши наших з вами предків. Наша кінцева зупинка – це сьогодні, саме зараз, коли ти читаєш це речення. Найголовніше тут, на цій зупинці, – що ти можеш зробити сьогодні, аби стати кращим собою завтра, і таким чином долучитись до створення кращого майбутнього для України?
Я часто помічаю, що ми, українці, досить рідко виходимо на вулиці, просто щоб погуляти помилуватись природою, гарним сонячним днем. Просто зупинитись чи відійти десь в гори, аби відчути той момент, коли ти наодинці з собою та своїми думками. Завжди у нас є клопіт, гонитва за чимось, люди біжать, нервують, відчувається постійний стрес. Як людина, що прожила вже чимало років в Києві, я можу з впевненістю це говорити, адже побачив багато такого на власних очах. Багато нервів, молодь часто невизначена в житті, багато хто з хлопців та дівчат курить, навіть гірше, чимало студентів мого віку вживають наркотики.
Тоді ж як в тих місцях на планеті, які згадував на початку, як-от Норвегія, Швейцарія, складається таке враження, що люди просто отримують кайф від життя. Звичайно, як всі ми, вони працюють (платять дуже багато податків, до речі), заробляють гроші для себе і сім’ї, але також знають, як правильно відпочити, аби не перевантажувати себе, знають, як провести цей вільний час з найбільшою користю. Ті ж норвежці бігають, долають великий шлях, аби лишень забратись на вершину гори, катаються на велосипедах, сміються і радіють сонячному та хмарному дню. Ми можемо бути такими ж крутими, чи не так?
Я вірю, що для цього не існує жодних перепон, все починається з тебе, з маленьких кроків, рішень, які спочатку здаються несуттєвими, але згодом переростають у неймовірні результати. Я вірю, що наша нація спроможна на все, а бути здоровими свідомими громадянами це не тільки обов’язок кожного з нас, але й запорука перемоги України та її процвітання.
