UA
EN
StopFake був створений у 2014 році як одна з перших платформ, що спеціалізується на викритті фейків, спрямованих проти України. Основною метою проєкту є спростування дезінформації, що поширюється через російські ЗМІ та інші пропагандистські ресурси.
Зародилась ініціатива на базі Могилянської школи журналістики. Викладачі, студенти та випускники університету створили платформу, щоб очищувати інформаційний простір від фейків російських медіа й інформувати українське суспільство про небезпеку такої дезінформації. За останні дев’ять років проєкт зібрав і задокументував численні приклади фейків з російських джерел, ставши значущим архівом доказів пропаганди Кремля. У 2022 році StopFake увійшов до архівів Бібліотеки Конгресу США як “унікальне історичне джерело, що ретельно висвітлює еволюцію та загрози російської пропаганди й дезінформації”.
Як вже зазначалося, спочатку метою ініціативи було лише спростування фейкових новин та кремлівської пропаганди. Однак сьогодні проєкт фактично перетворився на інформаційний хаб, в якому детально аналізують феномен «російської пропаганди» у всіх її формах і аспектах.
У перші місяці російського вторгнення в Україну StopFake став справжнім консультаційним центром для громадян. Читачі зверталися з повідомленнями про переміщення ворожих військ, просили рекомендації щодо реагування на пости в соціальних мережах і навіть поради щодо комунікації з близькими в Росії. Це демонструвало розгубленість багатьох людей на початку війни, але водночас довіра до StopFake змусила їх шукати підтримки саме тут. Тому не дивно, що за даними дослідження медіаспоживання в Україні від USAID/Internews, 18% українців регулярно відвідують StopFake для перевірки інформації. Іншими словами, кожен шостий українець довіряє цьому ресурсу, що підтверджує високий рівень його авторитетності.
Залучення аудиторії та пошук шляхів ефективної комунікації з нею стали важливою частиною політики StopFake з моменту його створення. На сайті з’явилася опція для користувачів надсилати покликання того, що на їхню думку, може бути фейком. Як це виглядає, можна побачити нижче на скриншотах:
Також активно використовуються соціальні мережі для комунікації з аудиторією. Щоб вийти за межі цифрових платформ і залучити ширше коло людей, StopFake розпочав співпрацю з телебаченням і радіо. Команда мультимедійної редакції створює відео, які доступні українською, російською та англійською мовами. Ці матеріали транслюються не лише онлайн, а й на телевізійних каналах, таким чином забезпечуючи доступність контенту для різних аудиторій.
Проєкт “StopFake” публікує лише фактично обґрунтовані висновки, що ґрунтуються на перевірених даних. Фінансування ресурсу надходить від благодійних фондів, некомерційних організацій та грантів, також від державних установ (зокрема, отримували кошти від Міністерства закордонних справ Чехії та Посольства Великобританії в Україні). Задля забезпечення об’єктивності та чесності у своїх оцінках і аналізах інформаційних матеріалів організація дотримується принципів неупередженості, прозорості джерел, відкритості фінансування, чіткої методології досліджень та політики виправлень.
Для фактчекінгу журналістами StopFake використовуються матеріали з різних джерел, серед яких: телевізійні та радіосюжети; публікації в медіа або на вебсайтах; дописи у соціальних мережах, як відомих блогерів та експертів, так і пересічних користувачів.
Також StopFake повідомляє про різні тенденції інформаційної війни, яку веде росія, робить аналітику їхніх фейків та вкидів в у спеціальному розділі «Контекст», ділиться порадами й інструментами для перевірки фактів. Мета – популяризувати культуру фактчекінгу та заохочувати користувачів самостійно перевіряти інформацію.
Як готують спростування фактчекери StopFake?
На початку статті стисло описується суть фейку: ким і коли він був поширений. Обов’язково додається скриншот або інші наочні докази, адже фейки часто видаляються після їх спростування. Використовуються фото матеріали, подається статистика, збирається інформація з офіційних джерел, якій можна довіряти, наводяться дані з наукових досліджень, а також коментарі експертів, які багато років працюють з конкретною темою. Якщо спростування стосується відеосюжету, додається покликання на нього, з вказівкою точного часу, де починається фейк. У разі відсутності очевидних доказів, спростування проводиться шляхом логічного аналізу й демонстрації, що інформація у фейку суперечить усім фактам, які вже нам відомі про якусь конкретну подію, а також здоровому глузду. Також поширеною практикою в їхніх матеріалах є вказувати на різні логічні помилки, яких допускаються фейкороби і які може помічати кожен з нас, якщо будемо ретельніше читати інформацію.
Ще трошки про методи роботи StopFake:
1. Моніторинг та аналіз джерел: StopFake регулярно аналізує новинні сайти, соціальні мережі, телеграм-канали, а також офіційні заяви та медіаплатформи, що поширюють фейки. Видання відстежує популярні наративи, які часто включають неправдиву інформацію, пов’язану з війною в Україні, українською владою, європейськими партнерами та міжнародними організаціями.
2. Фактчекінг на основі перевірених джерел: StopFake використовує перевірені офіційні джерела, аналітичні звіти, а також коментарі відомих експертів для перевірки інформації. Порівнюючи різні джерела, команда видання виявляє маніпуляції та надає детальні роз’яснення.
3. Використання технологій для перевірки зображень та відео: StopFake активно застосовує технології для аналізу медіаконтенту, зокрема зворотного пошуку зображень, щоб встановити їх оригінальне джерело. Це дозволяє виявляти випадки використання старих або відредагованих фотографій та відео у фейкових постах.
4. Публікація детальних роз’яснень: Кожен спростований фейк публікується з детальним поясненням, як було знайдено неправдиву інформацію. StopFake також надає рекомендації, як розпізнавати подібні фейки самостійно. Є окрема рубрика “Інструменти“, в якій йдеться власне про те, які інструменти з медіаграмотності можуть опанувати звичайні читачі новин.
«По той бік новин»
«По той бік новин» — проєкт, націлений спростовувати фейкові новини та маніпуляції, особливо ті, що активно поширюються у соціальних мережах. Завдяки своєму формату та живій подачі інформації проєкт зібрав досить велику аудиторію, зокрема це молодь, яка активно користується соцмережами. Як згадувала засновниця “По той бік новин” Альона Романюк, мотивацією для створення проєкту стало бажання простою та доступною мовою розвінчувати популярні побутові міфи (зокрема фейки про здоров’я), маніпуляції та стереотипи.
Методи роботи «По той бік новин»:
1. Швидкий аналіз новин у соцмережах: Команда «По той бік новин» регулярно відстежує інформацію в соціальних мережах та месенджерах, таких як Facebook, Instagram та Telegram, де фейки часто поширюються найшвидше, моніторить стрічку новин. Це дозволяє вчасно реагувати на неправдиві новини. Інформація, з якою найбільше працюють фактчекери цього видання, — плітки, чутки, лякалки, побутові фейки, політичні заяви. Фактечекери видання виділяють з матеріалу твердження, що потребують перевірки, обираючи для цього найбільш оперативний спосіб.
2. Інтерактивний формат викладу інформації: «По той бік новин» часто використовує зображення, короткі відео (рілзи) та інфографіки для демонстрації та пояснення фейків, аби зробити інформацію зрозумілою для широкої аудиторії.
3. Ідентифікація маніпулятивних заголовків: Часто фейки поширюються через маніпулятивні заголовки, які митєєво привертають увагу аудиторії. Тому, видання аналізує заголовки у текстових та відео матеріалах на предмет маніпуляцій та виділяє характерні риси, за якими можна виявити маніпуляцію самостійно.
4. Використання різних інструментів пошуку та перевірки інформації. Фактчекери використовують широкий спектр ресурсів, які допомагають аналізувати зображення, відео й перевіряти інформацію на правдивість. Зокрема, це інструменти для перевірки зображень: TinEye – пошук зворотного зображення, щоб знайти, де ще використовувалось фото або чи були його модифікації; Google Reverse Image Search – завантаження зображення або вставка посилання для пошуку його оригінального джерела. Також використовуються інструменти для перевірки відео: InVID – спеціалізований інструмент для перевірки відео, зокрема, фреймів, метаданих та контексту публікації, YouTube DataViewer – дозволяє отримати точну дату завантаження відео на YouTube та перевірити його оригінальність. Для перевірки тексту журналісти видання використовують Google Advanced Search – пошук за конкретними словами, датами чи доменами, для перевірки метаданих – ExifTool (перевіряє метадані зображень та відео), FotoForensics (аналіз зображень на предмет редагувань).
5. Роз’яснювальні статті: «По той бік новин» часом публікує роз’яснювальні матеріали, в яких детально розкриває механізми створення фейків, наводить різні приклади, а також пояснює, як вберегти себе від поширення різного роду маніпуляцій.
Користувачі соцмереж мають можливість надсилати на фейсбук сторінку проєкту приклади того, що може бути фейком, на їхню думку, для подальшого його спростування редакцією. Історія значної кількості матеріалів-спростувань бере початок саме з таких листів підписників. Так, якась людина надсилає пост з підозрілою інформацією, аби перевірити її на правдивість, та у переважній більшості випадків це виявляється фейком.
Також варто зазначити, що засновниця проєкту «По той бік новин», журналістка та комунікаційний експерт Альона Романюк кілька років тому створила інший проєкт під назвою «НотаЄнота», покликаний навчити людей основ інформаційної гігієни. Його мета — розвиток і вдосконалення навичок правильного споживання та аналізу інформації. Як пояснює засновниця «НотаЄноти», основу проєкту складають антифейкові інтелектуальні ігри, які дозволяють вивчити основи інформаційної гігієни, розібратися в механізмах маніпуляцій та лишатися обізнаними щодо тенденцій в сучасному інфопросторі.
Washington Post Fact Checker
Washington Post Fact Checker є одним із провідних англомовних видань, що спеціалізується на розвінчанні фейків і маніпуляцій у медіапросторі США та за його межами. Проєкт має високі стандарти перевірки фактів і є авторитетним джерелом для багатьох американців та міжнародної аудиторії.
Методи роботи Washington Post Fact Checker:
Одне зі спростувань Washington Post стосується теми війни в Україні. У матеріалі йдеться про відео проросійського блогера Такера Карлсона, де він ставить під сумнів демократичний режим України. Так, Карлсон повторює по суті багато аргументів президента росії Володимира Путіна на користь вторгнення в Україну, особливо те, що Україна не є демократичною державою. Зокрема, він вкидає чергову путінську тезу, що Україна є нібито «державою-клієнтом» Сполучених Штатів.
«Україна, якщо бути точним, не є демократією, — сказав Карлсон. «Демократії не заарештовують політичних опонентів і не закривають опозиційні ЗМІ, а Україна зробила і те, і інше. І, до речі, Україна є чистою клієнтською державою Державного департаменту США — знову ж таки, це нормально. Ми не сердимося через це, йдіть вперед і керуйте Україною, якщо ви вважаєте, що можете зробити це краще за українців. Тільки не кажіть нам, що це демократія».
Фактчекери видання у своєму матеріалі категорично заперечили ці висловлювання Карлсона, запевнивши читачів, що Україна – це молода демократія, яка переживає значні труднощі, значною мірою внаслідок російського тиску та втручання країни-агресора в її справи. І також вони зазначили, що це, безумовно, не «тиранія».
На підтримку цієї тези перелічили кілька важливих аспектів функціонування України як демократичної держави: президент України, який є главою держави й верховним головнокомандувачем, обирається на всенародних виборах; законодавчу гілку влади в Україні формують народні депутати, яких обирають громадяни України; прем’єр-міністр призначається Верховною радою та є главою уряду – виконавчої гілки влади; Верховний суд призначається президентом за поданням Вищої ради правосуддя.
Тобто з цього аналізу робимо висновок, що Україна має багато аспектів демократії та розділяє цінності цивілізованого світу, але на жаль, змушена кожну секунду невтомно захищати західні цінності, змушена сьогодні захищати свою свободу та незалежність на полі бою.
Отож, нам вдалося продемонструвати, як українські та іноземні медіа застосовують різноманітні методи у своїй вкрай важливій роботі зі спростування фейків. Ми описали діяльність фактчекінгових платформ «StopFake», «По той бік новин» та «Washington Post Fact Checker». Ці платформи об’єднує оперативне реагування на появу фейків, поширення перевіреної інформації зі своїми підписниками, а також постійний фідбек та пропозиції з боку читацької аудиторії.
Важливо відзначити, що наразі в Україні активно працюють досить потужні фактчекінгові платформи, які перевіряють різні твердження на правдивість, поширюють факти та викривають брехню, залучають громадськість до розвитку критичного мислення та опанування навичок медіаграмотності. Ці медіа ресурси вселяють велику надію та додають впевненості в тому, що Україна має світле майбутнє як вільна демократична держава зі збереженою ідентичністю та свідомим суспільством, яке знає правду.
