UA
EN
Добрий день, Роксолано! Розкажіть про себе. Звідки Ви та чим займаєтесь?
Добрий день, Юліє! Дякую Вам за увагу до моєї скромної персони. Я вчитель української та англійської мови за фахом. Зараз у декретній відпустці. До декрету працювала у відділі освіти Козівської сільської ради. Родом з Львівщини, з невеличкого села Погар, що у Стрийському районі.
Яким був Ваш перший досвід у ролі волонтера?
Якщо говорити взагалі про мій перший досвід, то у студентські роки до нас приходили з благодійного фонду «Карітас» і шукали волонтерів. Якось в той час я соромилась піднести руку, що я хочу волонтерити. У результаті ми з подругою все-таки пішли в «Карітас» і стали волонтерами в проєкті «Стань другом для дитини», де ми допомагали дівчинці з особливими освітніми потребами. Якщо говорити про перший досвід волонтерства з початку повномасштабного вторгнення – то це благодійні лотерейки. Я бачила, що люди таке роблять та й вирішила, що я теж можу спробувати. Адже в цей складний час потрібно бути корисною, щось робити та допомагати нашій країні, а не сидіти склавши руки.
Оскільки я люблю читати, то маю багато книг, і деякі з них я вирішила розіграти. Найперший лот – це книги. Я вважала, що проведу одну лотерейку та допоможу знайомій, яка збирала для брата з 44 бригади. Назбирали ми тоді понад 3 тисячі гривень, але це вже було в радість. Адже приз коштував 500-700 грн, а зібрали ми в декілька разів більше.
Чи планували Ви проводити розіграші на постійній основі чи ця ідея з’явилась уже згодом? Можливо хтось підштовхнув Вас до цього?
На той час, коли я провела першу лотерейку, я мала сумніви щодо того, чи варто продовжувати. Були думки, що мене ж ніхто не знає, чи буде кому скидати гроші та, чи будуть люди мені довіряти. Не вірила, що я можу щось зібрати. Після перших зборів я почала спостерігати, що відбувається. Зборів було дуже багато, всюди потрібні були кошти. Знайомі збирали гроші на авто, дрони, продукти. Проте там суми були великі, які я самостійно не можу задонатити. Тому я вирішила, що буду допомагати хоч трохи, щоб наближати перемогу. Я збирала на різне, де потрібна була допомога – то старалась долучитись і так до сьогодні проводжу розіграші.
Де шукаєте лоти для лотерейок?
Найперші лоти були мої речі. Мала якусь косметику, книги, блокноти. На декретні кошти щось старалась купити, коли запаси вже закінчились. Потім вже люди почали пропонувати свої лоти, але це вже було, мабуть, після десятої лотерейки. Зараз вже багато хто регулярно пропонує речі для розіграшів.
Де Ви проводите розіграші та розповсюджуєте інформацію про них?
Дві такі основні соціальні мережі в яких я є і працюю – це Інстаграм та Фейсбук. Досить класно заходять ці мережі для благодійності. Розіграш проводжу в прямому етері Інстаграм, а потім поширюю у Фейсбук, щоб люди могли побачити, що все прозоро й чесно.
Чи пам’ятаєте Ви, яку найбільшу суму Вам вдалось зібрати за одну лотерейку? І чи ведете Ви облік загальної суми, яку зібрали за цей час?
Так, це було 38 тисяч гривень. Наша найпотужніша лотерейка, з якою мені допомогла сусідка, що живе багато років в Польщі. Поки що це рекорд, але я сподіваюсь, що далі буде більше. У мене є дві протилежні мрії. Перша — щоб мої благодійні лотерейки не знадобились для війни, а були спрямовані на інші потреби. Є багато хворих діток, є незахищені верстви населення, але саме для війни, щоб вони не знадобились. Мрію, щоб завтра війна закінчилась. Хоча я розумію, що зараз це утопія. А друга – назбирати мільйон. Коли питатимуть, що ти робив та як допомагав під час війни – то я казатиму, що назбирала мільйон гривень у декретній відпустці. Щодо загальної суми – це 560 919 гривень станом на 8 лютого 2024 року, але я не зупиняюсь.
Ви молодець! Чи стикались Ви з хейтом у цій справі?
О так, стикалась. Як же без нього. Як ви знаєте, село є село. Тут усі всіх знають. Десь два місяці тому деякі люди вирішили, що я заробляю гроші для себе на цих лотерейках, адже просто так я б це не робила. Навіть суму зазначили – 10 тисяч і відсотки. Казали, що я від ОТГ. Я намагалась спочатку пояснити, що це нереально, а потім зрозуміла, що немає сенсу сперечатись і щось доводити. Мене підтримало багато людей: як волонтери, так і учасники лотерейок. Спочатку плакала, хотіла завершити цю справу. Потім вирішила, що через якихось «мудрих» персон не варто кидати це, адже є люди, яким ці збори дійсно потрібні. Бувало, що збирали 25 тисяч гривень на турнікети, а це багато турнікетів Січ закуплялось, на авто допомагали назбирати. І тоді вже я заспокоїлась і вдаю, що я того не чула.
Правильне рішення. Ваша справа несе користь і заради цього варто продовжувати! Поділіться, будь ласка, як можна долучитись до розіграшу?
До розіграшу можна долучитись в Інстаграм або Фейсбук. Я там завжди розповсюджую інформацію про розіграш, залишаю номер картки під постом. Як правило, стараюсь залишати номер основного творця збору. Це або картка військового, або офіційного волонтера, щоб люди бачили, що все прозоро. Якщо немає такої змоги, тоді на свою картку веду збір, а тоді скидаю знімки екрана наприкінці розіграшу. Щодо обмежень – то це лише в часі. Статистика лотерейки така: перший, другий дні – фурор, на третій день лотерейка сягає піка, а далі йде на спад. Немає сенсу проводити лотерейки довше, ніж 5 днів. Найкращі результати – це зазвичай перші два дні. Якщо я бачу, що лотерейка йде погано то можу збільшити термін. Була одна чи дві лотерейки, що погано йшли і я їх продовжувала до семи або й більше днів для того, щоб дозбирати певну суму.
Яка вартість одного білету на розіграш і чи є вікові обмеження для учасників?
Вартість одного білету 50 грн переважно. Була одна лотерейка, де білет був 500 гривень. Це було пов’язано з тим, що розігрували відпочинок на морі в Польщі на сім днів. Відповідно такий білет не міг коштувати 50 гривень. Це, звичайно, багатьом обмежило доступ до розіграшу. Ми назбирали тоді десь 20 тисяч гривень. Я стараюсь робити, щоб було декілька переможців і всі щось отримали на пам’ять про участь. Вікових обмежень немає, зазвичай беруть участь дорослі люди. Діти, якщо беруть участь, то говорять про це з батьками та останні вже відповідно надсилають кошти.
Відпочинок на морі – це дуже крутий приз! На які напрямки спрямовуються зібрані кошти? Чи пишуть Вам особисто, що потрібна допомога чи самі шукаєте збори?
Зібрані кошти спрямовуються на різні потреби. Збирали на сухофрукти, енергетичні батончики, дрони, РЕБ купол, старлінк, генератор, авто, зарядні станції, тепловізори, кровоспаси, турнікети, спальні системи. Стосовно зборів, то раніше сама моніторила кому й скільки ще треба до закриття збору, писала, кому треба допомога. Зараз уже люди пишуть самі. Не встигаю зробити перерву між лотерейками, тому що донатять 90 відсотків тих самих людей, тому потрібно зробити на кілька днів перерву.
Що дає Вам натхнення продовжувати цю справу? Яку пораду Ви дали б собі на початку шляху?
Натхнення я черпаю в дітях. Моєму сину нещодавно виповнилось шість років і він вже такий свідомий у ситуації, що відбувається зараз в нашій країні. Запитує: «А на що ти зараз збираєш? А я теж хочу номерки!» Він якісь свої заощадження жертвує для армії. І цим він дуже мотивує. Такий в мене маленький свідомий українець. Дивлячись на дітей, хочеться аби війна швидше закінчилась, ти розумієш, що потрібно докладати сили для цього й не опускати руки. Не хочеться, щоб наші діти знали, що таке війна і щоб їм довелось воювати, а хочеться, щоб вони жили у вільній мирній країні, як і всі діти. Напевно тому й продовжую, аби вони знали про війну тільки з книжок.
Стосовно поради собі, то це напевно пам’ятати заради кого я це роблю, не слухати та не зважати на плітки й не слухати людей, які завжди знають як тобі варто жити. Кожен наш внесок важливий. Кожен має бути на своєму місці, робити те, чим може бути корисним. У декреті я знайшла те, чим можу бути корисна – благодійні лотерейки. Не зупинятись ні за яких обставин доти, доки є необхідність. Не старатись змінити людей, бо не кожен готовий пожертвувати чимось на благо країни та нашої перемоги. Насправді людська байдужість мене дуже зачіпає, адже 50 гривень – це не та сума, над якою задумуєшся куди її витратити. Потрібно просто рухатися вперед і наближати нашу перемогу.
Дякую Вам за приділений час і добро, що Ви творите!
Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
Редакторка – Гарець Катерина
