UA
EN
Ні для кого не секрет, що гендерна рівність передбачує рівні права між чоловіком і жінкою у всіх сферах життя. Україна, як провідна європейська країна давно відійшла від встановлених стереотипів і може відзначитись досить високим відсотком жінок у ЗСУ. За останні п’ять років жінок у ЗСУ зросло майже вдвічі, а у листопаді 2022 року Міністр оборони зазначив точну цифру «Наразі в Збройних силах служать 59786 жінок. Серед них 41 тисяча — військовослужбовці та 19 тисяч — цивільні працівниці (медикині тощо). Безпосередньо в зоні бойових дій перебувають близько 5 тисяч жінок-військовослужбовиць,» – Олексій Резніков. Тож яка вона ніжність і сталевий характер в одній особистості?
Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок – слабке місце в міжнародному визнанні. У ній визначено поняття дискримінації щодо жінок і план дій на національному рівні із викоріненням цієї дискримінації.
Історично вона була прийнята у грудні 1979 року, але фактично набрала чинності з вересня 1981 року. Ця Конвенція – це єдиний міжнародний документ, присвячений правам жінки. Станом на 2019 року Конвенцію ратифікували 189 країн та дотепер ще деякі країни розглядають це введення.
20 червня 2022 року уряд України ратифікував “Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами” або ж “Стамбульську конвенцію”. Про затвердження цього документу були яскраві розмови ще у 2011 році, але так ні до чого і не призвели. Ратифікувати «Стамбульську конвенцію» запропонував особисто Володимир Зеленський ще напередодні саміту ЄС.
Гендерна нерівність часто зустрічається в суспільсті, але це зовсім не те, що повинно бути у сучасному світі. Сформовані та розповсюджені певною культурою уявлення дуже часто бувають хибними. Це бачення підсвідомо впливає на кожну людину.
Зараз достатньо часто жінок не «пускають за кермо» управління підприємствами та
великим бізнесом. Проводячи співбесіду, роботодавці доволі часто між досвідченою
жінкою і досвідченим чоловіком обирають чоловіка на високу посаду. Чому так?
Окрім особистого упередження вони стверджують ніби з жінкою буде більше
клопотів: рано чи пізно вона піде в декрет на тривалий час, жінки більш чутливі і це
буде заважати роботі, вони не вміють так налагоджувати зв’язки як чоловіки. І мало
того, що це застарілі кліше, так ще й існує цікава, протилежна цим словам,
статистика, на яку ніхто не звертає увагу.
Одного дня в садочку, школі чи на роботі тобі вкотре нагадають, що ти жінка. Саме тоді, коли ти захочеш перша розпочати гру, очолити шкільну команду, відкрити власний бізнес чи обійняти посаду президента країни. Маленькі люди…
Під час візиту на Херсонщину Президент України провів нараду щодо поточної безпекової ситуації, а також відзначив державними нагородами військовослужбовців.
У Гаазі відбулося підписання угоди про відкриття в Україні field (польового – ред.) офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
Як росія насильно вивозить українських дітей
22 березня благодійний фонд Save Ukraine, зумів повернути з росії та окупованого Кри…
Росія продовжує цинічно використовувати цивільне населення України у збройній агресії, випускаючи сотні ракет у мирні міста.
12 січня 2023 року в Оттаві знову відкрили громадський центр “Maidan Market”, який надаватиме інформаційну допомогу новоприбулим Українцям, які прибувають в Канаду тікаючи від російс…
Ця історія про лікаря Херсонської обласної клінічної лікарні, про його роботу, трохи про сім’ю, про час, проведений в окупації.
Микола знаходився в Чернігові, коли місто було в облозі, він продовжував працювати в медичному центрі, попри спроби окупантів заморити холодом і голодом жителів цього міста. Ця історія про людяність, відповідальність та відданість своїй роботі.
Ця історія про Надю Тімрову, студентку першого курсу університету зараз, а в минулому році – ученицю одинадцятого класу. Надя ділиться історією виїзду з рідного міста, життя в Франції та повернення в Україну.
Світлана — мама, інженер, жителька міста Краматорськ. Після початку повномасштабної війни росії проти України її життя різко змінилось, як і життя багатьох з нас. Світлана ділиться досвідом виїзду з Краматорська, життя в Німеччині та повернення в Україну.
Учителька з окупованої Херсонщини пані Анастасія Кириленко сподівається на якнайшвидше звільнення свого селища. Про умови життя в захопленому регіоні, свою діяльність та сподівання наша героїня розповість нам особисто.
Своєю історією війни, думками щодо подій сьогодення з нами поділилася Тетяна Козирєва. Тетяна – відома українська журналістка, працює переважно в сфері розслідувань, також висвітлює війну в Україні для західних видань.
Сьогодні мені вдалось поспілкуватись з Ольгою Дроняк.
Ольга – студентка політичних наук в Українському католицькому університеті (м. Львів). Студентка по обміну в Університеті Нотр Дам, США, (2022). Має невеликий блог у мережі TikTok про навчання в американському університеті.
Сьогодні ми поцікавились у Юлії Нестеренко, кандидата філологічних наук, редакторки, письменниці, популяризаторки освіти, як вона переживала події великої війни та чим живе сьогодні.
В рамках проєкту “Щоденник війни” ми запитуємо громадян України, як вони сприймають та переживають події війни. Сьогодні мав змогу поспілкуватись з Анжелікою Досенко, кандидатом наук із соціальних комунікацій, доцентом кафедри міжнародної журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
24 лютого я була у Вільнюсі, тому що 26 лютого я мала вийти заміж за литовця, мого коханого чоловіка. Коли я прокинулася о шостій ранку та побачила новини про напад на Україну, я не…
