IT для дівчат. Інтерв’ю з Заячківською Іриною

IT-сфера приваблює амбітних та розумних людей. Але, на жаль, у більшості там працюють чоловіки. За даними на 2021 рік лише 27% фахівців складають жінки. Їхня робота просичена стереотипами, які здебільшого не відповідають дійсності. Спікеркою стала Заячківська Ірина, яка в минулому отримала КМС (кандидата в майстри спорту) з художньої гімнастики, а в цьому році стипендію Фонду Леоніда Кучми. Вона навчається в ХАІ на системного програміста. Дівчина поділилася своїм досвідом і розповіла нам про свій шлях в цій галузі.

Фото: https://instagram.com/ira_zaya_?igshid=YmMyMTA2M2Y=

Ким ти мріяла бути у дитинстві?

Дивлячись який проміжок часу вважати за дитинство. Але варіантів все одно було багато: довгий час хотіла бути хірургом-гастроентерологом, ветеринаром, авіадиспетчером або пілотом. Всього і не згадаю, навіть. Про програмування я дізналася в 9 класі, з цієї миті я захотіла пов’язати життя з комп’ютерами та, в принципі, з IT- сферою.

У тебе є лайфхаки, які допоможуть у досягненні своїх цілей?

Я б не назвала це лайфхаками, це швидше навички. З основних:

⁃ уміння гуглити.

Все.

Ні, дійсно. Цього цілком достатньо на період навчання. Ну й усидливість з терпінням потрібні, без них нікуди.

Чому ти обрала саме IT-сферу? 

Я до останнього не могла визначитися зі сферою діяльності. Гадаю: “Інформатика – мій улюблений предмет в школі, до того ж програмісти багато заробляють”. Так і обрала. Практично, рішення “пальцем в небо”.

Чи підтримали батьки твій вибір?

Так, звичайно. Вони навіть допомогли визначитися з університетом.

Технічні професії в Україні досі прийнято вважати швидше чоловічим заняттям, хоча частка жінок в IT-галузі поступово зростає. Чи стикалась ти зі стереотипними запитаннями стосовно свого вибору професії?

Так, були й питання, і зауваження якісь. Тут варто зробити невеликий відступ: інформатика у мене в школі почалася тільки в 9 класі. Із цієї миті я стала ходити на додаткові заняття з цього предмета, щоб готуватися до шкільних олімпіад. Так от, як приклад подібної дискримінації – моя вчителька інформатики, яка з 9 по 11 клас говорила, що, цитата: “У дівчат мізки в програмуванні працюють гірше, ніж у хлопців. Просто дівчата не створені для цього, у них мізки не можуть тримати в собі такий обсяг інформації”. І, скажу чесно, зараз мені ця установка, яку говорили упродовж 3-х років, сильно заважає по життю. Але нічого, живемо. А з боку хлопців/чоловіків я жодного разу не чула чогось подібного. Мабуть, так говорять тільки жінки, які не змогли самореалізуватися.

Фото: https://instagram.com/ira_zaya_?igshid=YmMyMTA2M2Y=

На твою думку, чи впливає суспільство на вибір людини?

Дивлячись яка людина. На мене суспільство значно впливає, я досить сильно залежу від чужої думки. Але намагаюся позбавлятися від цієї звички, тому що вона дуже заважає по життю.

Чи є в планах якійсь масштабні проєкти?

Розпочнемо з того, що зараз у мене багато “напрямів”, з яких і складається моє нинішнє життя :

⁃ університет;

⁃ курси DevOps в компанії “SoftSetve”;

⁃ Robocode;

⁃ Інстаграм “m.a.t.h.m.e.m.s”.

Тепер послідовно.

Університет. Деякі викладачі дали вибір: або робити лабораторні роботи, або проєкти, пов’язані з предметом. Так, у мене увесь семестр складається з проєктів. І ось, що мені треба зробити: запрограмувати RFID під STM32; написати інтернет-магазин; зробити машинку, яка дистанційно справлятиметься за допомогою своєрідної рукавички на руці; виводити значення акселерометра, підключеного до FPGA, ну і ще всякого. Не знаю, чи говорить тобі про щось все, що я тут сказала, але нехай буде (я сама багато чого не розумію).

Курси DevOps. Чи варто розповідати, хто такий девопс? Ну ок, розповім) DevOps(Developer & Operations) – фахівець, який займається розгортанням інфраструктури для проєкту і поставляє продукт кінцевому користувачеві. Наприклад, ось написала ти сайт. А як зробити так, щоб він був видимим людям в інтернеті? А що, якщо на сайті треба буде щось змінити та “викотити” його нову версію? Ось цим і займається окрема людина. Це одна з безлічі завдань девопса, привела її в якості найлегшого прикладу. Так от, до моменту випуску з цього курсу, у мене має бути повністю готовий проєкт. Вдаватися до його суті не буду, але це досить масштабна робота.

Robocode. Компанія, в якій я працюю. Це школа програмування і робототехніки для дітей від 8 до 16 років. Я викладач. Проєктів тут завжди дуже багато, нехай вони і досить маленькі: звичайно це конструювання і програмування роботів.Інстаграм. (https://instagram.com/m.a.t.h.m.e.m.s?utm_medium=copy_link) Це вже зачатки бізнесу. Я є співвласником паблику і займаюся підбором і адаптацією контенту.

Інстаграм. (https://instagram.com/m.a.t.h.m.e.m.s?utm_medium=copy_link) Це вже зачатки бізнесу. Я є співвласником паблику і займаюся підбором і адаптацією контенту.

Сподіваюся, я не з’їду з глузду найближчим часом.

Ти зараз навчаєшся і працюєш-це дуже складно поєднувати. Чи вистачає часу на себе? Може є якесь хобі?

Як ти вже зрозуміла, я не лише працюю. Якраз таки, робота віднімає у мене досить мало часу, адже я цим зайнята тільки у вихідні. Тобто, для мене це не складає особливих труднощів, навпаки, вважаю це своєрідним розвантаженням від повсякденності з приємним бонусом – зарплатою.

Дай, будь ласка, пораду тим дівчатами, які мріють навчатися на цій спеціальності, але бояться не схвалення батьків або суспільства.

Просто робіть те, що дійсно подобається. Не слухайте оточення, вони зазвичай несуть нісенітницю. Я не зупинилася – і ви так зможете(а я морально досить слабка людина, насправді). Пам’ятайте, у нас вже величезне ком’юніті, яке дасть підтримку і поради. Не бійтеся. Ми не в минулому столітті, де панувала гендерна дискримінація.