UA
EN
Вікторія Грохольська – українська художниця, ілюстраторка, мисткиня, блогерка. ЇЇ роботи не тільки надихають, але й підтримують бойовий дух українців. Все життя героїню цікавило мистецтво, але тільки після початку повномасштабного вторгнення почався її творчий шлях у сфері ілюстрацій та Digital Art. У інтерв’ю Вікторія ділиться історіями про життя, проєкти та про те, як їй вдається підтримувати Україну за допомогою творчості.
Війна застала героїню в м. Києві. 24 лютого вона прокинулась від дзвінка друга зі словами «Прокидайся! Почалось!»…
“Перше, що я зробила, – набрала батьків. Мама не могла повірити, що все ж таки почалось повномасштабне вторгнення. Шаленої паніки не було. На той час у мене вже були спаковані документи та одяг першої необхідності. Мій чоловік вирішив в перший день виїхати в Черкаську область до своєї мами, подалі від вибухів. У селі було дійсно важко, не було інтернету, тільки телевізор, який все більше нагнітав і я почала падати в безодню депресії. Через тиждень ми вирушили в Ужгород, де частіше почали виходити на вулицю, бути серед людей, і тоді ставало трохи легше…
Через деякий час перебування в Ужгороді та безперервного інформаційного потоку про війну, я зрозуміла, що потрібно займати свою голову та руки, то ж я запропонувала чоловіку купити мені планшет, щоб я могла малювати, тим самим сублімувати накопичені емоції в творчість. Він мене підтримує і таким чином почався мій шлях, як Digital ілюстратора в найважчі часи для нашої країни. Після придбання планшету, я подивилася декілька уроків в YouTube по програмі Procreate і на наступний день створила перший арт «Портрет українки».
Так, Вікторія почала малювати свої переживання та емоції, які вирували з початку повномасштабної окупації нашої країни. Завдяки напрацьованим навичкам та знанням в університеті, перехід від полотен з пензликами до графічного планшету виявився не таким складним.
Зараз ілюстрації авторки нагадують українцям про велику міць і силу нашого народу, а також викликають бажання протистояти будь-яким труднощам і викликам під час повномасштабного вторгнення. Бойових дух – це величезна сила нашого спротиву, а роботи Вікторії говорять саме про це.
“Багато моїх підписників писали про те, що мої ілюстрації піднімають настрій та дарують позитивні емоції. У такий важкий для всіх нас час я не можу створювати ілюстрації, де присутня кров, вбивства. Я обрала іншу сторону медалі – підтримка та позитив. Також через свої ілюстрації я розповідаю про українські традиції – одяг, страви, архітектура України”
За невеликий час у сфері арту, Вікторія вже встигла проілюструвати свою першу книгу, автором якої став український співак Олег Серафин. Це благодійний проєкт “Вільна” мета якого відбудувати дошкільний будинок у м. Буча, який постраждав під час окупації.
“Через, приблизно 2 місяці з початку війни до мене звернулась менеджер Олега Серафина і запропонувала проілюструвати книгу, яку він написав. Це було абсолютно безкоштовно. Олегу і його команді сподобався мій стиль і не може не радувати те, що за час створення ілюстрацій майже не було правок! Емоції при роботі над книгою були різні: теплі і радісні, коли створювала обкладинку, потім відраза і смуток при малюванні двоголового орла, який символізує російських окупантів. У мене вже є примірник книжечки «Вільна» і це неймовірні відчуття, коли фізично тримаєш свою роботу в руках!“
Артами мисткині захоплюються не лише в Україні. Навіть Олаф Шольц носить футболку з ілюстрацією, авторкою якої є Вікторія. Якось в робочому чаті ілюстраторів, вона побачила повідомлення, де потрібно було намалювати ілюстрацію з анімалістикою і відразу відгукнулась, так як в неї був проект про звірів-військових. Після перегляду її робіт, Вікторію затвердили та надали ТЗ для виконання замовлення:
“На той час я знала, що футболки з цим принтом їдуть в Німеччину, але те, що одну з них подарують Олафу Шольцу було для мене приємною несподіванкою. Я повинна була зберігати це в таємниці (адже наша делегація таємно поїхала в Німеччину, щоб просити танки Леопарди для української армії), але вже коли все стало відомо, я змогла зробити публікацію з цією історією.”
Один з перших проєктів ілюстраторки – патріотичні арти на основі українського національного вбрання за регіонами. Героїні цього проєкту також зображені на патріотичних шоперах, які продає Вікторія. Частину коштів від продажів відправляються на допомогу ЗСУ.
“Ідея проєкту “Регіони” виникла, коли я знайшла референс дівчини в українському традиційному костюмі і під час роботи над нею задумалась, з якого регіону цей стрій. Так з’явилася перша ілюстрація з «Полтавою».
Після цього, я зацікавилася темою історії костюму України 19 – поч. 20 століття і зрозуміла, що це й стане моїм першим проектом в статусі ілюстратора.“
Робочий процес мисткині завжди починається з ранішньої кави. Кожного вечора вона ставить планшет на зарядку, щоб вранці інструмент 100-відсотково був готовий до роботи.
“Робота на замовлення трохи легша: замовник дає чіткі задачі. З власними проектами складніше. По-перше, працює самокритика. Буває, що задум в голові є, а як реалізувати його до кінця не розумієш. Тут головне почати! А початок – це чорновий ескіз, у якому необережно та інколи емоційно робиться креслення основних елементів ілюстрації.
Коли все вийшло і композиція знайдена, можна переходити до чистового ескізу: витираю зайві лінії і подумки обдумовую основну кольорову гамму. Я відразу намагаюсь зафарбувати всю роботу, щоб не залишилося жодного білого місця. Таким чином, ще на початку роботи в кольорі, одразу видно свої помилки і швидко можна внести зміни.
Я більше художник-графік, ніж живописець, тому в моїх роботах можна прослідкувати чіткі лінії в складках одягу та зовнішнього оточення.
Після прокладення основних кольорів, я починаю роботу над деталями. Саме вони, на мою думку, дають ілюстрації життя. Деталізація взагалі дає змогу розглядати малюнок, вишукуючи нові цікаві елементи.
Основними моїми інструментами є альбом, олівці та гумка для швидких замальовок (скетчів), для фіксації ідей майбутніх робіт. Роботи з паперу переношу на планшет і потім відбувається магія. Працюю на iPad Air 4, наразі рахую його ідеальним пристроєм для початку роботи ілюстратором.!”
Художниця створює роботи, що надихають та дають надію на світле майбутнє. Сьогодні особливо важливо наголошувати на тому, хто ми є, за що ми боремося та продовжувати робити все для перемоги.
Матеріал підготувала Алла Савчук, студентка ТНУ імені В.І. Вернадського для українського медіа truthfulreporting.org в рамках проєкту “Герої серед нас”