На фейсбук сторінках часом, будьмо відверті, публікують дуже емоційні маніпулятивні дописи про мертвих братів наших менших: котів та собак. І навіть додають фото померлих тварин, що на глибшому рівні впливає на наші з вами емоції. Такого роду пости мають шалену популярність, їх перепощують десятки тисяч разів. Проте далеко не завжди написані там речі збігаються з реальною ситуацією, зображеною на фото. Візьмемо для прикладу один з «вкидів» про маленьке кошеня, що лежить біля отруєної «матері». Як дізнаватись правду в такій історії, розповідаємо далі в матеріалі.
Одещина — це найбільша область України, де зібрано багато різних культур. 2 листопада на території Одеської кіностудії об’єдналися представники з різних територіальних громад Одещини, щоб провести разом з відвідувачами перший в Одесі фестиваль “Арт-вікенд”.
Постать Тараса Шевченка відома кожному українцеві — від найменшого до найстаршого. Його увіковічують як могутнього Кобзаря, пророка українського народу. Але мало хто замислюється над тим, як формувалася особистість поета, що впливало на його світогляд, де він навчався грамоти та звідки черпав натхнення. Відвідавши його Батьківщину, здається, що відповіді на ці питання лежать на поверхні.
Часом звичайний гугл пошук може стати дуже в пригоді й допоможе розпізнати фейк, коли, здавалось б, це зробити звичайному користувачу досить складно. Як саме це можна робити, розбираємось на прикладі історії з держсекретарем США Блінкеном та його торішнього візиту до столичного Макдональдзу.
Мав дуже круту можливість поспілкуватись через Zoom з провідним вченим-біологом, популяризатором науки Шоном Керроллом. Шон Б. Керролл — американський біолог-еволюціоніст, письменник, педагог і виконавчий продюсер. Керролл працював виконавчим продюсером фільму “Найдальший” про програму “Вояджер”, який отримав “Еммі” у 2018 році за видатний документальний фільм про науку і технології. Також був виконавчим продюсером документального фільму “Все, що дихає“, номінованого на премію “Оскар” у 2022 році, який отримав нагороду за найкращий документальний фільм на Каннському кінофестивалі.
Розповідаємо сьогодні про народження нової української поезії в умовах війни. Зокрема ділимось з нашими читачами тим, де сучасна українська поетеса Дар’я Лісіч черпає натхнення, що читає та як будує власний шлях, поєднуючи в поезії кохання, біль, надію, втрату та спонтанність.
Нам завжди дуже приємно спілкуватись з талановитою амбітною українською молоддю, яка попри всі труднощі та виклики сьогодення продовжує творити, робити круті речі, працювати в різних проєктах, засновувати свої ГОшки, студентські видання, висвітлювати життя та досвід українців в часи великої війни. Мав можливість поспілкуватись з представницею саме такого покоління, Олександрою Гоцуляк. Пані Олександра — активістка та членкиня мовної громадської організації «РВН» (Робимо Вам Нерви), працює сценаристкою у команді відео, де бере участь у створенні матеріалів, які допомагають переосмислити мовне та культурне середовище міста. Також є головною редакторкою студентського видання “DeFacto”.
У польському Вроцлаві відбувся чотириденний міжнародний тренінг для молоді, що об’єднав учасників з трьох країн — України, Польщі та Німеччини.Учасники заходу, віком від 16 до 30 років, взяли участь у воркшопах, які охопили широкий спектр тем: від проектного менеджменту до створення ігор.
Що ви знаєте про культурне підґрунтя війни? Про стратегію контролю над спільнотами та розрізнення «своїх» і «чужих»? Про культурний опір імперській владі та збереження національної пам’яті?
Журналісти проєкту Washington Post Fact Checker пройшлись по заявах президента країни-агресора володимира путіна на тему України, її походження та розвінчали всі ті фейки, що лунали з його вуст.
Сьогодні мав змогу поспілкуватись з представницею амбітної талановитої української молоді, Софією Євченко. Дівчина попри свій дуже молодий вік вже постажувалась в різноманітних установах та організаціях, бере активну участь в розвитку ініціативи “Посли європейської молоді” в Україні (YEAs), є членкинею ГО “Академія молодіжної дипломатії “United Youth”, ГО “Жіноча ліга” та координаційної платформи “Ukrainians Abroad”, стажувалась у Верховній Раді України та Міністерстві молоді та спорту України. Наразі Софія стажується у представництві міжнародної неурядової організації “IFES Ukraine”.
Вітаю. Мене звуть Іван, я співзасновник ГО “Платформа студентської журналістики”, а також редактор онлайн-видання Truthful Reporting. Хочу повідомити читацькій аудиторії, що планую запустити свій подкаст, де буду висвітлювати різноманітні теми, від наукових відкриттів до глобальних проблем типу кліматичної катастрофи, від війни в Україні до майбутнього демократії. Це має бути цікаво, тому я запрошую вас підтримати цю справу, а саме слухати майбутні епізоди.
“Free Azov” — акції на підтримку військовополонених та їхніх сімей, які відбуваються щотижня в різних куточках України.
Війна внесла свої корективи в життя кожного з нас. 70 % чоловіків відчувають стрес, переживання, втому, тому вчасне вирішення проблеми та подолання психологічної напруги є життєво необхідними. Адже психічне здоров’я є важливою складовою частиною добробуту кожної людини.
9 жовтня в Києві відбувся форум «Ментальне здоров’я чоловіків в Україні: як Лінія психологічної підтримки 2345 реагує на виклики війни».
Організація “Поклик Яру” займається вихованням відповідальної молоді, що ґрунтується на принципах побратимства, дисципліни та патріотизму. Ідея створення цієї ініціативи належала Павлу Добротворському, відомому як друг «Історик», який був її засновником і координатором. На жаль, у червні 2022 року друг «Історик» загинув, захищаючи Україну, але його справа продовжує жити та об’єднувати молодь.
Вітаю, мене звуть Іван, я співзасновник ГО “Платформа студентської журналістики” та працюю головним редактором вебсайту цієї організації Truthful Reporting вже понад 3 роки. Сьогодні хотів би розповісти трошки про нашу діяльність, згадати кращі проєкти, порефлексувати над тим, що вже вдалося зробити, а також зазначити, які цілі ми ставимо на майбутнє.
Сьогодні драматургиня, сценаристка, журналістка, воєнна кореспондентка Оксана Гриценко ділиться з нашими студентами багаторічним професійним досвідом, порадами та цінними інсайтами, отриманими під час роботи в медіа. Оксана довгий час працює в англомовній журналістиці, їздить до зони бойових дій та пише звідти репортажі. Впродовж останніх кількох років захопилась написанням п’єс, які сьогодні глядачі можуть побачити не лише в різних містах України, але й за кордоном.
Мабуть, усі ви чули про Стівена Гокінґа. Це, безумовно, всесвітньо відоме ім’я, видатний фізик, космолог, чиї відкриття кардинально змінили наше розуміння таких речей, як природа чорних дір та походження Всесвіту, і що більш вражаюче – більшу частину своєї кар’єри він робив ці приголомшливі дослідження, будучи прикутим до інвалідного візка. І сьогодні я хотів би розповісти вам про одну чудову його біографію, яку прочитав вже кілька разів, хочу поділитись, чим вона мені так сподобалась.
В Україні працює скоординована мережа патріотичних фейсбук-сторінок, які поширюють клікбейтні та маніпулятивні заголовки, націлені на збільшення авдиторії та монетизацію через рекламу.
ГО “Платформа студентської журналістики” запрошує активну, творчу та небайдужу молодь долучитися до роботи нашого онлайн-видання Truthful Reporting.
Уже більше року пані Інна є волонтеркою Kyiv Defenders й разом з командою працює там, де палає. Що є стимулом для волонтерства та чому це важливо? У рамках проєкту «Щоденник війни: історії українського опору» розповідаємо про життєвий шлях людини, котра поміж материнством, роботою та особистим життям знаходить час для допомоги суспільству.
Софія, яка вимушено переїхала до Португалії через російську агресію, перетворила щоденність на платформу для підтримки українських військових. У другій частині інтерв’ю для Truthful Reporting вона розповідає про свій волонтерський шлях та популяризацію української культури, від перших заходів до успішних «дружніх зборів». Софія ділиться власним досвідом, інструкцією ефективних зборів і планами на майбутнє, закликаючи до активної підтримки та співпраці для допомоги Україні.
У Португалії мешкає 21-річна Софія, українська волонтерка, яка змушена була покинути Київ через російське вторгнення. Сьогодні вона активно розвиває українську спільноту в Португалії, залучаючи ресурси для підтримки української армії. Софія разом з командою вже зібрали понад 18 мільйонів гривень на допомогу Україні і вважає це лише початком. У цьому матеріалі ми дізнаємося про адаптацію Софії в Португалії, її життя в діаспорі, а також про розвиток українського бізнесу, креативу та волонтерства очима молодої волонтерки.
18 травня наші партнери Відокремлений підрозділ ВМГО «АЙСЕК в Україні» у Києві провели захід присвячений початку кар’єри для української молоді. Захід Youth2Business зібрав 65 учасників та учасниць і став чудовою можливістю розширити знання в темах особистого та професійного розвитку для молоді, а також детальніше ознайомитися із запуском COKE INTERNSHIP 2024 в Україні.
За плечима 21-річного Володимира Крутевича з Тернопільщини десятки відвідин найгарячіших ділянок фронту, куди він доставляє допомогу українським захисникам. Волонтер піклується й про цивільних громадян на деокупованих та наближених до лінії зіткнення територіях. З перших днів російського наступу хлопець фіксує побачені моменти на камеру: зруйновані населені пункти, залишки техніки, вирви від вибухів, емоції тих, кого торкнулась війна. Його кадри нікого не залишать байдужим. Про людей, які не залишають рідну домівку навіть попри смертельну небезпеку, роль фотографії та протистояння шкідливим наративам, які поширює ворог, ми поговорили з Володимиром Крутевичем.
Володимиру Крутевичу з містечка Кременець, що на Тернопільщині, 21 рік. Він волонтерить з початку повномасштабного вторгнення. За більш ніж два роки війни юнак здійснив понад 50 поїздок на передову, а також відвідав більшість деокупованих територій.
Попри численні ризики й небезпеку, він доставляє найнеобхідніше військовим та цивільним: продукти, медикаменти, одяг, техніку тощо. Володимир вважає, що ми повинні витримати ворожий наступ, а також постійно допомагати не покладаючи рук нашим захисникам та українцям, які опинилися в біді.
З кожного відрядження герой нашого матеріалу привозить емоційні світлини, на яких закарбовує побачене. Ми поспілкувалися з Володимиром Крутевичем про «залаштунки» волонтерства, воєнну фотографію та вплив війни на його моральний стан у тилу.
Оля – це надзвичайно талановита багатогранна особистість, яка ділиться своєю історією українського опору російській агресії. Вона активно волонтерить, збираючи кошти для військових, і пише вірші, що відображають її глибоку любов до України. Творчий псевдонім Ольги «крилата риба» символізує її мрійливу й творчу натуру, яка прагне створювати красу навіть у найскладніші часи. Поезія – її особиста терапія, що допомагає впоратись з болем та емоціями й повертає наснагу жити та боротись.
«”Дивіться, терикон!”, – казала я на кожен, який ми проїжджали повз. Хлопці сміялись, адже вони привезли мене додому.» Історія про перший рейс до рідної області в умовах війни, вступ у волонтерську організацію та набиті вугіллям кишені.
Крістіна Бут на особистому досвіді дізналася, що таке втрата і як важко знайти потрібну та водночас доступну підтримку. Особистий біль і початок великої війни спонукали її створити осередок, де підтримка та психологічна допомога існує у відкритому доступі для кожного. Платформа «Бути» – це відповідь Крістіни на втрату.