Павлов Роман

Опублікувати щось не те є найгіршим кошмаром журналіста, і це дійсно так. Помилки можуть підірвати довіру до ЗМІ, мати серйозні наслідки для окремих осіб і груп, а також зашкодити основній роботі журналістів — надавати обʼєктивну і правдиву інформацію. Втім, помилятися притаманно усім людям, особливо тим, хто працює в редакціях, що постійно розміщують якусь нову інформацію. Так, публікація виправлень  або ж навіть спростування всієї роботи може зменшити збитки та зберегти довіру читачів. Помилки можуть мати різні форми, включаючи друкарські помилки, неправильні цитати, формулювання, що вводять в оману, наклепницькі заяви, упущення або неправдиві факти.

У часи гібридної війни, коли агресор, росія, активно поширює фейки в українському інфопросторі, ефективне розпізнавання та боротьба з цими вкидами є дуже важливими. Не лише для нашої з вами правдивої картини світу, але й для національної інформаційної безпеки. Хочемо навести кілька характерних ознак фейків, а також розповісти, як ви, звичайний інтернет-користувач, можете їх самостійно розпізнавати.

Окрім власне спростування фейків та надання інструментів нашим читачам, як розпізнавати брехню в інтернеті самостійно, ми хочемо робити й більш масштабні проєкти, які охоплюватимуть ширшу аудиторію, але також базуватимуться на принципах та методах фактчекінгу. Так, сьогодні хочу розповісти вам про один з проєктів, покликаний підвищити рівень обізнаності звичайних українців щодо своїх героїв, відомих та менш відомих.

Щодня кожен з нас дотримується певних цифрових рутин. Хтось читає новини в Інтернеті, поки п'є ранкову каву. Інші перевіряють робочу електронну пошту зі смартфона. Треті заходять у соціальні мережі, щоб дізнатися, що відбувається з їхніми друзями та родиною. 

Ми роками чуємо терміни "фейкові новини", "дезінформація" та "пропаганда". Ми знаємо, що ці процеси дуже шкодять суспільству, а іноді навіть призводять до тривалих воєн, але не завжди розуміємо, чому це відбувається і як це працює.

Інтернет заполонив людський світ напевно більше, ніж будь-який інший винахід в історії. Величезну частку нашого життя ми проводимо онлайн. Це робота, переписування з друзями й близькими, дистанційне навчання або ж просто перегляд фільмів, ютубу чи розміщення фото на своїх сторінках.

На фейсбук сторінках часом, будьмо відверті, публікують дуже емоційні маніпулятивні дописи про мертвих братів наших менших: котів та собак. І навіть додають фото померлих тварин, що на глибшому рівні впливає на наші з вами емоції. Такого роду пости мають шалену популярність, їх перепощують десятки тисяч разів. Проте далеко не завжди написані там речі збігаються з реальною ситуацією, зображеною на фото. Візьмемо для прикладу один з «вкидів» про маленьке кошеня, що лежить біля отруєної «матері». Як дізнаватись правду в такій історії, розповідаємо далі в матеріалі.

Часом звичайний гугл пошук може стати дуже в пригоді й допоможе розпізнати фейк, коли, здавалось б, це зробити звичайному користувачу досить складно. Як саме це можна робити, розбираємось на прикладі історії з держсекретарем США Блінкеном та його торішнього візиту до столичного Макдональдзу.

Журналісти проєкту Washington Post Fact Checker пройшлись по заявах президента країни-агресора володимира путіна на тему України, її походження та розвінчали всі ті фейки, що лунали з його вуст.

В Україні працює скоординована мережа патріотичних фейсбук-сторінок, які поширюють клікбейтні та маніпулятивні заголовки, націлені на збільшення авдиторії та монетизацію через рекламу.