ГО «Платформа студентської журналістики» об’єднала три університети для реалізації амбітного проєкту, першим кроком якого є англомовний курс “Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів”.

Нерубайське — звичайнісіньке передмістя Одеси, в якому до 24 лютого 2022 року життя текло розмірено й передбачувано. Родини, діти, літні люди — кожен мав свої турботи, плани, маршрути. Дорослі поспішали на роботу, молодь збиралася в кав’ярнях, пенсіонери гуляли вздовж вулиць. Здавалося, нічого не віщувало якихось кардинальних змін. Та одного лютневого ранку все змінилося на “до” і “після”.

Інклюзивна освіта набула особливої актуальності в Україні з початком повномасштабного російського вторгнення. Внаслідок ракетних обстрілів та воєнних дій кількість людей з інвалідністю суттєво зросла, створюючи нові виклики для системи освіти.

Фастівська громада реалізує ініціативу «Єдине вікно ветерана», яка є частиною ширшої стратегії підтримки ветеранів та їхніх родин. Основна мета — спростити доступ до послуг для ветеранів, забезпечити інтеграцію у громаду та створити системну підтримку, яка виходить за межі волонтерських ініціатив.

Що спільного між генієм поезії Тарасом Шевченком та режисером першого українського молодіжного трилера Любомиром Левицьким? А поки ви шукаєте відповідь, ми запрошуємо вас на березневий курс української мови від проєкту «Єдині»! Цього разу нашим амбасадором став саме Любомир Левицький – режисер, який знає, чому українська культура має безмежну силу. Попереду 28 днів підтримки у переході на українську, спілкування з однодумцями та справжнє занурення у мовну стихію.

Війна змінила долі багатьох підприємців, змусивши їх залишити рідні міста, пристосовуватися до нових умов та починати все з нуля. Але навіть у такий складний час вони якимось чином знаходять сили та мотивацію для відновлення своєї справи. Розповідаємо сьогодні історію власника кав’ярні «Люблю каву», який попри окупацію Херсона, обстріли та відключення світла не лише зберіг свою кав’ярню, але й відкрив нову в іншому місті.

Війна в Україні загострила необхідність ефективної соціальної підтримки ветеранів. Київська область, маючи значну кількість ветеранів, стикається із проблемами доступності та якості соціальних послуг.

У Київській області для ветеранів та ветеранок доступні різноманітні послуги, спрямовані на підтримку та реінтеграцію в цивільне життя. Нижче розгляньмо кілька ключових ініціатив та сервісів.

Розповідати історії українців, які стали жертвами російської агресії, вшановувати цивільних та військових, що поклали свої життя за нашу свободу, — це все має величезну цінність сьогодні, коли Україна вже понад 10 років боронить свою незалежність від російського війська. Це люди з власною історією, із різними мріями та цілями, й про них потрібно знати. Тому дуже важливим є те, що проєкт, який займається саме збереженням пам’яті наших героїв та поширює їхні історії, Платформа памʼяті Меморіал: вбиті росією, було визнано найкращим соціальним проєктом 2024 у щорічній Премії, яку організовує медіа “Українська правда”. Мали змогу поспілкуватись з шеф-редакторкою цієї платформи Юлією Лозинською.

У сучасному світі, коли інформація поширюється надзвичайно швидко, особливо важливу роль відіграють видання, що спеціалізуються на виявленні та спростуванні фейків. Їхня робота допомагає звичайним громадянам краще орієнтуватися у великій кількості інформації, яка оточує нас сьогодні, та уникати поширення різного роду маніпуляцій та брехні. Ми вирішили розглянути методи та інструменти, які використовують фактчекінгові платформи StopFake, «По той бік новин» та Washington Post Fact Checker для розвінчання фейків та надання своїй аудиторії лише правдивої інформації.

Будь-яка інформація чинить вплив на людину, тому роль медіа є значущою. Журналісти – головні інформатори суспільства, неформальна четверта гілка влади. Тому регулювання медіапростору є важливим процесом, за яким мають слідкувати як держава, так і медіа.

Сирійська громада Единбурга зібралася на площі Брісто в неділю, 8 грудня, щоб відсвяткувати те, що вони вважають поворотним моментом для своєї батьківщини: падіння режиму Башара аль-Асада і диктатури в Сирії. Жвавий натовп танцював, співав і святкував важливу подію — проголошення сирійськими повстанськими силами столиці Дамаска «вільною», що ознаменувало кінець багаторічної тиранії.

У сучасному світі інформаційні війни стали невіддільною частиною конфліктів між державами. Україна, що понад 10 років потерпає від російської агресії, також веде боротьбу на інформаційному фронті з метою поширення лише правдивої інформації про все те, що відбувається на її території. Водночас російські та проросійські пропагандистські медіа, телеграм ресурси, Ютуб канали активно та щоденно поширюють фейки, що мають на меті маніпулювати суспільною думкою, посіяти розбрат серед українців та підірвати довіру до українських інституцій. 

Процеси діджиталізації сприяли не лише можливості перенесення друкованих варіантів журналів і газет, передач із телебачення чи радіо, а й створенню нових форматів. Якщо говорити про друковані медіа: одні – залишали традиційне видання і розробляли паралельно сайт, або ж створювали відразу два формати видання одночасно, інші – від початку створення обирали онлайн-варіант і працювали лише з ним.

Опублікувати щось не те є найгіршим кошмаром журналіста, і це дійсно так. Помилки можуть підірвати довіру до ЗМІ, мати серйозні наслідки для окремих осіб і груп, а також зашкодити основній роботі журналістів — надавати обʼєктивну і правдиву інформацію. Втім, помилятися притаманно усім людям, особливо тим, хто працює в редакціях, що постійно розміщують якусь нову інформацію. Так, публікація виправлень  або ж навіть спростування всієї роботи може зменшити збитки та зберегти довіру читачів. Помилки можуть мати різні форми, включаючи друкарські помилки, неправильні цитати, формулювання, що вводять в оману, наклепницькі заяви, упущення або неправдиві факти.

Еволюція – одна з важливих сходинок суспільства до власного самовдосконалення, а тому наука та інновації мають велике значення в їх житті. Дослідження проводяться щороку у великій кількості, люди намагаються створити щось нове, але не все має успіх. Проте діджиталізація не лише стала «успішним проєктом», але і вплинула на безліч сфер життя сучасного суспільства.

Кожне явище і процес має власну історію, діджиталізація не є винятком. Враховуючи різноманіття подачі інформації та засобів, кожен із видів має свій початок і ключові етапи розвитку.

У часи гібридної війни, коли агресор, росія, активно поширює фейки в українському інфопросторі, ефективне розпізнавання та боротьба з цими вкидами є дуже важливими. Не лише для нашої з вами правдивої картини світу, але й для національної інформаційної безпеки. Хочемо навести кілька характерних ознак фейків, а також розповісти, як ви, звичайний інтернет-користувач, можете їх самостійно розпізнавати.

Окрім власне спростування фейків та надання інструментів нашим читачам, як розпізнавати брехню в інтернеті самостійно, ми хочемо робити й більш масштабні проєкти, які охоплюватимуть ширшу аудиторію, але також базуватимуться на принципах та методах фактчекінгу. Так, сьогодні хочу розповісти вам про один з проєктів, покликаний підвищити рівень обізнаності звичайних українців щодо своїх героїв, відомих та менш відомих.

Сучасний світ щодня розвивається у різних напрямах життєдіяльності. Щороку змінюються тенденції і впроваджуються винаходи, що вказує на безперервну роботу людей із вдосконаленнями вже існуючого і відкриттями колись задуманого.

Війна в Україні. Найбільший збройний конфлікт, що бачив світ з часів Другої світової війни. Найбільш руйнівне вторгнення в центр Європи з часів нацистів і Гітлера, яке призвело до мільйонів біженців, змушених покинути свої домівки, до руйнування десятків тисяч будинків й зробило загрозу тотальної ядерної війни просто неймовірно великою. Думаю, вона ще ніколи не була такою великою, особливо після закінчення холодної війни між Радянським Союзом і Сполученими Штатами.

Сучасний світ вимагає постійного розвитку та змін у суспільстві. Хоча наукові та технологічні досягнення активно впроваджуються в різні сфери життя, деякі з них залишаються недостатньо дослідженими та зрозумілими.
Проєкт «Медіа в діджиталі» спрямований на роз’яснення поняття “діджиталізація” та його ключових процесів, що допоможе краще зрозуміти цей феномен і його вплив на суспільство.

Як суспільство, ми часто дивимось в бік різних країн, якими захоплюємось, і  прагнемо досягти такого ж рівня розвитку. І це цілком виправдано. На мою думку, щоб завжди розвиватись і ставати кращими, ми повинні мати чудові приклади, на які дійсно варто рівнятись (особливо якщо мова йде про країни, які починали практично з нічого, але зуміли створити класну та успішну націю щасливих людей за відносно короткий час).

Щодня кожен з нас дотримується певних цифрових рутин. Хтось читає новини в Інтернеті, поки п’є ранкову каву. Інші перевіряють робочу електронну пошту зі смартфона. Треті заходять у соціальні мережі, щоб дізнатися, що відбувається з їхніми друзями та родиною. 

В столичній книгарні-кав’ярні “Сенс”, що на Хрещатику, відбулася лекція за ініціативи благодійного фонду “Волонтерське об’єднання “VESTA”, що займається підтримкою військових та їхніх близьких. Спікерками виступили Катерина Ейхман — керівниця комунікаційного відділу БО “VESTA”, донька ветерана і партнерка військовослужбовця; й Тетяна Ціленко, яка очолює психологічний відділ благодійного фонду, як психологиня працює з військовими, а також є дружиною ветерана. 

Ми роками чуємо терміни “фейкові новини”, “дезінформація” та “пропаганда”. Ми знаємо, що ці процеси дуже шкодять суспільству, а іноді навіть призводять до тривалих воєн, але не завжди розуміємо, чому це відбувається і як це працює.

Інтернет заполонив людський світ напевно більше, ніж будь-який інший винахід в історії. Величезну частку нашого життя ми проводимо онлайн. Це робота, переписування з друзями й близькими, дистанційне навчання або ж просто перегляд фільмів, ютубу чи розміщення фото на своїх сторінках.

Остін Меллой приєднався до Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода як мультимедійний редактор у червні 2022 року. Раніше він очолював відділ мультимедіа в українському виданні The Kyiv Post. Для Truthful Reporting Остін Маллой ділиться своїми інсайтами, порадами та багаторічним досвідом роботи.

Всі ми знаємо, що таке націоналізм. Правда ж? В українському контексті націоналізм — це ідеологія та рух, спрямовані на збереження й захист української державності, культури, мови, історії та традицій.

7 листопада 2024 року у столичному “KyivHall”, що на Хрещатику, відбулася панельна дискусія «Там, де лунають постріли й розповідаються історії: жінки на війні», організована регіональним Офісом Фонду ім. Фрідріха Еберта “Діалог Східна Європа”.