Боїтеся розмовляти українською, бо ваша вимова зовсім не схожа на літературну — оту, як із книжки? Тоді долучайтеся до проєкту наших партнерів «Єдині»! І амбасадори квітневого курсу — Аміль та Раміль Насірови — переконають вас, що не варто цього соромитися! Бо суржик та діалекти — наша родзинка!

Наш герой ділиться своєю візією України у любови та наголошує на важливості єдності українського народу та держави. Розповідає про знайомство з Романом Ратушним, боротьбу за Протасів Яр та ділиться своїми мріями щодо розвитку культури в Україні.

Як почати діалог з героями сюжету? Що робити, коли люди проти того, аби їх знімали? Відповіді на ці питання обговорювали на лекції доктора Ендрю Джирелі, професора Англо-Американського університету у Празі, якою було розпочато партнерський сертифікатний курс «Правдивий репортаж: навіть коли боляче» від СНУ імені Володимира Даля і ГО «Платформа студентської журналістики».

Роман Алімаскін – виняткова людина, яка втілює в собі справжню відданість своїй культурі та своїй країні. Ще з дитинства він плекає свою любов до літератури, що перетворилась у чудові вечори поезій в усіх куточках України. Роман пройшов свій складний шлях дерусифікації. З 2014 року став відданим просувачем української культури та борцем за рівні права для всіх. Вирішує жити в рідному слові та просувати його. Роман закликає всіх нас боротись за свою державу тут і зараз. Сьогодні ми дізнаємося більше про унікальний культурний проєкт Marmur, його візію та принципи.

У Шотландії проживає Надія, 20-річна українська студентка, яка була вимушена покинути рідну країну через початок масштабного російського вторгнення у 2022 році.  З того часу Надія стала активною учасницею заходів на підтримку України, обіймаючи посаду віце-президентки Українського Товариства Університету Глазго. У цьому інтервʼю ми дізнаємося про її життя в новій країні, зусилля задля розвитку університетської спільноти та шляхи, які вона бачить для надання допомоги Україні в часи російської агресії.

Безкоштовний сертифікатний курс пропонує студентам-журналістам українських університетів унікальну можливість спілкування з міжнародною командою медіафахівців. Ви  не лише поглибите важливі для роботи у складних умовах сучасної журналістики знання, а й поліпшите навички спілкування англійською мовою. Знаючи, що Україна зазнає військової агресії з боку рф, важливо навчитися розповідати правдиві та об’єктивні історії, викривати фейкові новини і маніпуляції свідомістю через засоби масової інформації навіть коли болить.

Хоч зараз Наталія Васильєва, корінна харків’янка, а нині жителька Києва, збирає на авто для брата-військового, та волонтеркою себе не вважає. Свій внесок у підтримку та розвиток України робить як письменниця і книговидавчиня, засновниця видавництва «Відкриття».

Від 1 до 17. Від подолання бідності та голоду, до збереження екосистем та боротьби зі зміною клімату; від зменшення ґендерної нерівності до сталого розвитку міст та спільнот. Це – Цілі сталого розвитку або глобальні цілі. Їх виконання було покладено на суспільство протягом 2015-2030 років. Здається, досить важко долучитися до чогось настільки глобального та великого, але насправді все значно простіше. Розповідаємо далі у матеріалі, як це можна зробити.

Як зустріла новину про початок російсько-української війни у 2014 році, як бачила початок повномасштабного вторгнення з вікна своєї харківської квартири на Салтівці та як продовжує займатися письменництвом і видавничою справою, фіксуючи воєнні події та даючи літературний стартовий майданчик молодим українським письменникам, говоримо з Наталією Васильєвою.

У Національному музеї історії України проходить виставка, присвячена багатостраждальному місту Маріуполь. На виставці можемо побачити світлини, що показують яким чудовим  було місто до повномасштабного вторгнення рф. Фотовиставка «Мій Маріуполь» складається з 30 фотографій, що були створені Маріупольськими фотографами до 24 лютого 2022 року.  Мета цієї виставки  — через світлини продемонструвати всю красу міста біля азовського моря, коли воно жило спокійним, мирним життям.

У відповідь на жахливу реальність війни, де кожен день став новим випробуванням для мільйонів людей, де кожна година принесла невизначеність і страх, виросла нова хвиля героїзму та волонтерства. Катерина Колосова, уродженка Херсонщини – одна з тих невтомних борців за нашу перемогу. Наша героїня знайшла силу та відвагу допомагати тим, хто потребував цього найбільше. Її історія від живопису до благодійності свідчить про надзвичайну силу людської волі та непохитну віру в добро. У цьому інтерв’ю вона розповість про свій досвід волонтерської діяльності під час війни та важливість вчасно наданої підтримки.

У «Мистецькому Арсеналі» проходить виставка робіт українських митців під назвою «Співіснування з темрявою». Виставка присвячена періоду в житті нашої країни з жовтня 2022 до весни 2023 року. Період, коли Україна через ворожі атаки була занурена у пітьму.

У Національному музеї «Київська картинна галерея» проходить виставка, присвячена українським воїнам, що розповідає про їх залізну волю, як вони щодня долають психологічні та фізичні шрами війни. Героями фотовиставки є поранені воїни з різних куточків країни, які зазнали важких поранень та проходять реабілітацію.

«Единбурзькі павуки» – це волонтерська організація з плетіння маскувальних сіток для ЗСУ в Единбурзі, що працює декілька років та має сотні відвідувачів і волонтерів з української та місцевої спільнот. Анна, Даша, Олена та Василь – серед них, і сьогодні вони поділилися з нами власною мотивацією, волонтерським досвідом та майбутніми планами. Їхня діяльність у цьому центрі – це не лише жага підтримки, але й прояв солідарності із тими, хто воює за свободу й незалежність України.

У самому серці Шотландії, у місті Глазго, проживає та навчається Анна Коноваленко – українка, яка особисто відчула наслідки російської війни. Початок вторгнення змусив її залишити рідний Київ і вирушити за кордон у пошуках безпеки. Зараз вона активно поглиблює свої знання в Університеті Західної Шотландії, зосереджуючись на вивченні журналістики, та паралельно долучається до волонтерських ініціатив на підтримку України. У цьому матеріалі вона поділиться своїми враженнями та думками про те, як вона продовжує працювати на перемогу України, навіть перебуваючи за кордоном, і розкриє роль журналістики в цьому контексті.

Українське кіно має свій  неповторний стиль. Завдяки йому можна зрозуміти час, заручником якого став український народ. Ми пригадаємо українське кіно на початку його становлення, як радянська влада боролась проти нашого кінематографа, забороняючи  один з найвідоміших  українських фільмів, кого можна сміливо назвати батьком українського кінематографа.

Наша сьогоднішня героїня — Олександра Паняк, Head of Media Relations Truman, 10 років займається комунікаціями з медіа. За останній рік разом з командою випустила сотні статей в ЗМІ, серед них: The Guardian, The Wall Street Journal, The Times та ін. Резонансні розслідування про діяльність міжнародного бізнесу в Росії набули світового розголосу та здобули мільйони переглядів.

Понад 500 людей об’єдналися на акцію солідарності в Единбурзі, вшановуючи другу річницю масштабного російського вторгнення в Україну. Ініціатива “The Ukrainian Victory Campaign” разом з місцевими активістами організували демонстрацію “United for Ukraine – together to victory” біля Генерального консульства Росії в Единбурзі 24 лютого 2024 року.

На запрошення поділитись своєю історією відгукнувся надзвичайно свідомий українець з Дніпровщини – Вертелецький Денис. Він – людина, яка справді горить тим, що робить і попри свій молодий вік є засновником благодійної фундації «Voices from Ukraine», яка базується у Варшаві, Польща.

Зазвичай волонтерську діяльність уявляють як спілку людей різного віку, статусу, але об’єднаних спільною ідеєю: врятувати синіх китів, запобігти поширенню ВіЛ/СНІД, приготувати обіди для тих, хто не може собі їх купити тощо. Але що робити, коли ти підліток 17-20 років, закінчив(-ла) школу і не знаєш з чого почати це доросле життя?

Історія молодої мами в декреті, яка знаходить свій унікальний спосіб допомогти й принести користь. Роксолана Мигович-Ковбаснюк ділиться своїм цінним досвідом та підкреслює важливість кожного внеску у спільну справу. Не зупиняючись перед жодними перешкодами, вона знаходить способи допомагати та підтримувати українців на шляху до нашої перемоги.

Забобони з’явилися на території України ще в дохристиянські часи. Ці вірування були сформовані завдяки спостереженням людей, які хотіли з’ясувати причини та наслідки різних подій. 

У доречність ідеї Надії Радчук з Рівного відвідувати поранених у госпіталі спочатку ніхто не повірив. Але 24-річна очільниця Rivne Rotaract Club не відступила й отримала від захисників, які перебувають на лікуванні, зворушливу хвилю вдячності. Тепер до ініціативи долучаються все більше людей, а Надія шукає можливості для розширення допомоги пораненим.

Ми продовжуємо нашу розмову з пані Анною. Сьогодні дізнаємось більше про її участь в різних стипендіальних програмах, розмови з європейськими політиками. Наприкінці дівчина поділиться тим, що ж означає для неї перемога України в цій війні, як вона осмислює це поняття.

29-річна Стелла Марчук працює у сфері ІТ, а вільний час присвячує творчості, створюючи сувеніри з авторськими ілюстраціями. Для неї це ідеальний баланс, хоч для його віднайдення знадобився час. У перші дні повномасштабного вторгнення художниця не розуміла, як можна займатися мистецтвом, та згодом розгледіла в цьому інструмент для закарбовування спогадів та емоцій і волонтерства. Тепер передає свої листівки у військові госпіталі, аби через малюнок висловити слова підтримки та вдячності за наш захист, а частину від продажів віддає на збори для української армії. 

Сьогодні своєю історією поділилась авторка дописів для БФ «Рій» – Вікторія Сукмановська. Вона впевнена: «Ніхто не прийде з Заходу чи Америки рятувати нас, тільки ми спільною боротьбою можемо зупинити цю велику війну та перемогти».

Чимало з нас у молодому віці мріють отримати круту можливість й поїхати десь на тривале стажування, спробувати себе в іншій країні, в абсолютно новому середовищі, здобути нові та цінні навички. Сьогодні хотіли б розповісти про ініціативу, що власне й надає ці можливості для амбітної української молоді. Це програма професійних стажувань від AIESEC – міжнародної організації, яка відкриває для молодих людей можливості для професійного розвитку та культурного обміну. 

Наша сьогоднішня героїня — Анна Гусениця. Дівчина нині розвиває власний проєкт, мета якого — підтримувати молодих лідерів України, працює у сфері молодіжної дипломатії, уже мала змогу відвідати будівлю Європарламенту та поспілкуватись з європейськими лідерами. Про все це більш детально читайте далі в нашому інтерв’ю.

Ми продовжуємо розмову з Антоном Домбровським. Сьогодні він відповість на такі питання: чи проводить якісь заходи в Хмельницьку, хто ж та таємна «муза» та чому бізнес молодого активіста зазнав поразки?

На запит поділитися своєю історією відгукнулася цікава особистість Антон Домбровський – бізнесмен, волонтер, активіст, який змінює світ навколо себе своєю діяльністю, безліччю проєктів. Він ще з зовсім юного віку займається волонтерством, допомагає армії та ВПО.