У цій частині ми почуємо голос дружини Артема — Тетяни Комісарчук. Це розповідь жінки, яка весь час була поруч з чоловіком: приймала найважчі новини, тримала сім’ю, доглядала за коханим, допомагала побратимам і волонтерила. Її історія — це історія дружини та мами, яка переживає травму разом із чоловіком, але водночас залишається його найсильнішою опорою.

У цій частині ми говоримо з Артемом Комісарчуком – ветераном Збройних сил України, який пройшов полон, пережив тяжке поранення та ампутацію, але зміг віднайти сили для повернення до життя й соціалізації. Артем ділиться своїм досвідом боротьби, довгого лікування, емоційних гойдалок та шляхів, які допомогли йому прийняти себе заново. Це історія людини, яка вміє не лише виживати, а й віднаходити новий сенс у найважчих обставинах.

Він повернувся живим – і сильнішим. Ця історія – про Богдана, українського військового, який отримав поранення під час бойових дій біля Вовчанська. Переламані кістки, евакуація під обстрілами, операції, біль, реабілітація, відновлення, нові виклики й нові сили. Богдан не просто вистояв. Він не дозволив жалості чи болю зламати себе. Він повернувся до життя, роботи, родини – і продовжує будувати майбутнє. Його слова прості, але за ними – досвід. Це пряма, чесна розповідь, у якій багато болю, але ще більше – світла.

Сьогодні — історія Івана. Він ветеран війни, який пройшов через Попасну, отримав тяжкі тілесні травми, пережив реанімацію, реабілітацію, переосмислення життя — і сьогодні будує власну справу. Це розповідь про біль, силу, втрату, спроби звикнути до нового себе — і бажання жити далі, не відвертаючись від минулого.

Ця історія — про боротьбу. Боротьбу на фронті, за власне життя, за відновлення, за віру, за сім’ю. Її герой — ветеран Вадим, якому довелось пройти крізь пекло мінно-вибухової травми, складні поранення, шлях реабілітації та душевної боротьби. Вадим чесно розповідає про власний шлях до порятунку, про місяці болю, боротьби та надії. Це розповідь про силу духу, яка не дозволила зламатися.

Історія Надії — це не просто розповідь про пережитий біль і втрату, це історія неймовірної сили духу та життєвої стійкості. Надія і її донька стали жертвами трагедії, яка залишила незагойні рани. Однак навіть після цього, з кожним новим кроком і подоланими труднощами, Надія і її родина знаходять сили не лише рухатися вперед, а й надихати інших. Це шлях, який не кожен може пройти, але він наповнений рішучістю, надією і безмежною любов’ю до близьких. Вона ділиться своєю історією, аби показати, що навіть у найтемніші моменти життя можна знайти світло, що навіть у великих випробуваннях є місце для відновлення і нових можливостей.

У країні, де підлітки нерідко залишаються наодинці зі своїми страхами, невизначеністю та відсутністю належної підтримки, організація Young Life вже понад три десятиліття пропонує молодим людям безпечний простір. Їхньою метою є поширення любові, прийняття та побудова щирих стосунків, що здатні змінити життя. Про розвиток, виклики та прагнення цього руху йдеться в інтерв’ю з представницею Young Life Ukraine.

Пам’ять не потребує яскравих жестів – вона зберігається в дрібницях, у звучанні голосу, на світлинах, у словах і серцях близьких. Навіть після смерті Володимир залишається поряд – у наших спогадах, у його діях, у всьому, що залишив нам. Його історія – це не лише про втрату, а й про світло, яке продовжує світити.

І ми продовжуємо історію життя Володимира Шульгіна. Для Володимира війна була не вибором, а обов’язком перед молодшим поколінням і державою. Його шлях у військовій службі став втіленням честі, досвіду та справжнього братерства. Він повернувся на фронт не через наказ, а слідуючи поклику совісті, віддаючи найдорожче, щоб зберегти життя інших.

Кожен герой має свої витоки. Для Володимира Шульгіна це були життєва енергія, щирість, цікавість і працьовитість, що проявлялися ще змалку. Спогади його дружини розкривають не лише образ хороброго воїна, але й доброзичливого сусіда, чуйного друга та коханого чоловіка, який умів жити по-справжньому.

Білокопитий Віктор Юрійович – майстер спорту України міжнародного класу (1995). Срібний (1994) та бронзовий (1995) призер чемпіонату світу серед юнаків; бронзовий призер чемпіонату світу серед юніорів (1998), неодноразовий чемпіон України та переможець Кубків України.

Гантер С. Томпсон відзначився фірмовим стилем та був найвиразнішим американським голосом другої половини 20-го століття. Гонзо-журналістика – це не лише стиль, а й позиція: заперечення лицемірства, дослідницький ризик, експеримент. Шлях від випадкового початку до творчого апогею.

7 червня 2025 року відбулися Загальні збори ГО «Платформа студентської журналістики», під час яких члени організації затвердили звіти за діяльність з 4 кварталу 2023р. по перший квартал 2025р., обговорили досягнення та визначили напрями роботи на найближчі роки.

Сьогодні слухаємо історію Андрія Поліщука — ветерана, поліцейського, пластуна й людину з великої літери. 25 травня для нього — не просто дата. Це день, коли його життя змінилось назавжди: вибух, поранення, боротьба за виживання, операції, реабілітація — і водночас шлях до нового сприйняття себе, сили духу й щирих людських зв’язків. Ми поспілкувалися з Андрієм про те, як змінюється світ після фронту, що допомагає відновитись не лише фізично, а й емоційно, як важливо прийняти себе — і як підтримка, навіть проста, звичайна людська увага, здатна зрушити гори. А ще — про «Пласт», Карпати, дітей, скелелазіння, добрих людей і життя, яке продовжується.

Проєкт «Обличчя стійкості» присвячений історіям молодих українців, які постраждали внаслідок повномасштабної війни, але, попри все, не втратили сили духу та волю до життя. Ми прагнемо зібрати та опублікувати українською й англійською мовами щирі, глибокі, часом болісні, але надзвичайно важливі розповіді молодих цивільних та ветеранів, які отримали поранення внаслідок збройної агресії Росії. Це проєкт про людську стійкість, про ті зусилля, які кожен робить щодня, щоб жити далі, відновити себе та надихати інших.

Студенти-журналісти Факультету гуманітарних та соціальних наук СНУ ім. В. Даля в межах серії майстер-класів «Правдиві ЗМІ в умовах війни» зустрілися з Лейфом Лонсманном — медіаконсультантом зі Скандинавського центру журналістики (Данія). Захід, організований у співпраці з українськими інституціями, зокрема зі Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля та ГО “Платформа студентської журналістики”, був присвячений медіаграмотності та цифровій стійкості під час війни.

28 травня в Університеті Короля Данила відбувся воркшоп від іноземних гостьових професорів – Амунда Миклебуста (Amund Myklebust) та Лейфа Лонсманна (Leif Lønsmann). Подію організовано університетом спільно з ГО “Платформа студентської журналістики”.

Перші пісні Абіє почали з’являтись на Spotify у 2022-2023 роках. Багато людей вперше почули про Абіє під час Нацвідбору, захопившись її промовою та піснею, що торкалась історій жінок з досвідом сексуального насилля. Ми вирішили більше дізнатися про становлення Абіє як феміністки, її творчість та Нацвідбір.

10–11 травня відбувся турнір «Ліга дужих», який об’єднав команди з різних куточків України, що виступають у форматі ампфутболу — футболу для гравців з ампутацією кінцівок. Цей дводенний змагальний марафон став не лише випробуванням фізичних можливостей, а й яскравою демонстрацією сили волі та спортивної гідності.

6 кілометрів на милицях. 52 хвилини боротьби. Один із сотень учасників, але з історією, яка сильніша за будь-які результати. Іван Артюх взяв участь у масовому забігу «Характер Спорт», ставши справжнім символом незламності. Його виступ не тільки вражає фізичною витривалістю, але й відкриває важливу суспільну проблему: недостатню інклюзію людей з інвалідністю у масовий спорт.

12 травня відбулася заключна онлайн-лекція професора столичного університету Осло, співробітника Норвезького інституту міських та регіональних досліджень (NIBR) Адне Аасланда для українських студентів-медійників. Професор Аасланд поділився результатами дослідження ситуації стосовно українських біженців у Норвегії та інших скандинавських країнах. Ішлося про доступ до освіти, соціальну підтримку та інтеграцію в нове середовище.

Чому довіра до масмедіа в Норвегії залишається високою, а журналісти не бояться визнавати свої помилки? Відповіді на ці запитання шукали учасники другої лекції курсу «Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів». 5 травня відбулася лекція Матіаса Веделера, медіаексперта, представника Норвезької асоціації преси в межах курсу «Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів».

28 квітня стартував англомовний курс лекцій «Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів». Відкривав програму курсу Бйорн Бергер — блогер, громадський активіст, член Товариства дружби «Норвегія–Україна».

Дніпропетровська область – мальовнича частина України, розташована на південному сході. До повномасштабного вторгнення Дніпропетровщина була найбільш навантажена підприємствами та заводами, тому екологія регіону страждала. Дніпро, Кривий Ріг та Кам’янське систематично входили до списку найбільш забруднених населених пунктів України.

Запорізька область – один з промислових центрів України. У довоєнний період регіон зіштовхувався з певними екологічними проблемами, проте від початку повномасштабного вторгнення ситуація ускладнилась. А детальніше про техногенні виклики, військово-екологічний тиск і наслідки дій країни-агресора – розповідаємо далі.

Херсонщина – регіон, розташований на півдні України. До його складу входять три міста, 30 селищ міського типу та 708 сіл. Херсонська область – важлива не лише з економічної точки зору, а й з екологічної. На її території є важливі для аграрного сектору, розвитку водних ресурсів і біорізноманіття природні ресурси. На початку повномасштабного вторгнення 2022 року російські війська окупували частину області. Чим особлива Херсонська область та які екологічні проблеми виникли в регіоні під час повномасштабної війни – читайте у матеріалі.

Одещина — найбільша за площею (33,3 тисячі квадратних кілометрів) область України. Регіон вирізняється високим рівнем розвитку в економічній, туристичній, культурній та науковій сферах. Одеська область багата на природні ресурси, унікальні ландшафти, морські узбережжя та степові зони. Екологічний стан регіону постійно був під наглядом екологів, але після розгортання повномасштабної війни Росії в Україну стан довкілля регіону змінився.

Донецьк – столиця Донбасу, яка знаходиться на березі річки Кальміус. До початку війни 2014 року це місто було мегаполісом з розвиненою інфраструктурою, квітучим бізнесом, великою кількістю паркових і лісових зон, куди з’їжджалися мешканці України на фестиваль «Червона рута», а також тисячі студентів гуляли на природі після занять в університеті.

До війни тут були природні заповідники, природні та регіональні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища тощо. Однак події російсько-української війни спричинили погіршення екологічного стану, глобальне руйнування екосистеми, забруднення атмосфери, води та ґрунту.

Екологічний стан України – важливий аспект сьогодення як українців, так і найближчих з нею країн. Адже вся екосистема впливає на умови, якість і тривалість життя людства і тваринного світу. Збереження екологічної спадщини є надзвичайно важливим завданням, оскільки вона є частиною національної ідентичності, історичної пам’яті та природного багатства країни. В умовах війни питання екологічної безпеки набуває нових вимірів — воно стосується не лише охорони природи, а й екологічної реабілітації та стратегії сталого відновлення.