Це історія Світлани – жінки, яка вижила після атаки дрона у Херсоні. Поранення змінило не лише її тіло, а й спосіб мислення, ставлення до життя та людей навколо. Вона втратила відчуття безпеки, але не втратила сили. Світлана пройшла через біль, страх, реабілітацію й внутрішню боротьбу за себе, щоб довести: навіть тоді, коли здається, що все втрачено, завжди є шанс відновитися. Її шлях – це водночас історія про жахи війни та про незламність. Про Херсон, де попри постійні обстріли живуть і працюють сильні духом люди. Про любов до життя, яка допомагає вистояти навіть тоді, коли здається, що немає сил.

У цій частині ми почуємо голос дружини Артема — Тетяни Комісарчук. Це розповідь жінки, яка весь час була поруч з чоловіком: приймала найважчі новини, тримала сім’ю, доглядала за коханим, допомагала побратимам і волонтерила. Її історія — це історія дружини та мами, яка переживає травму разом із чоловіком, але водночас залишається його найсильнішою опорою.

У цій частині ми говоримо з Артемом Комісарчуком – ветераном Збройних сил України, який пройшов полон, пережив тяжке поранення та ампутацію, але зміг віднайти сили для повернення до життя й соціалізації. Артем ділиться своїм досвідом боротьби, довгого лікування, емоційних гойдалок та шляхів, які допомогли йому прийняти себе заново. Це історія людини, яка вміє не лише виживати, а й віднаходити новий сенс у найважчих обставинах.

Він повернувся живим – і сильнішим. Ця історія – про Богдана, українського військового, який отримав поранення під час бойових дій біля Вовчанська. Переламані кістки, евакуація під обстрілами, операції, біль, реабілітація, відновлення, нові виклики й нові сили. Богдан не просто вистояв. Він не дозволив жалості чи болю зламати себе. Він повернувся до життя, роботи, родини – і продовжує будувати майбутнє. Його слова прості, але за ними – досвід. Це пряма, чесна розповідь, у якій багато болю, але ще більше – світла.

Сьогодні — історія Івана. Він ветеран війни, який пройшов через Попасну, отримав тяжкі тілесні травми, пережив реанімацію, реабілітацію, переосмислення життя — і сьогодні будує власну справу. Це розповідь про біль, силу, втрату, спроби звикнути до нового себе — і бажання жити далі, не відвертаючись від минулого.

Ця історія — про боротьбу. Боротьбу на фронті, за власне життя, за відновлення, за віру, за сім’ю. Її герой — ветеран Вадим, якому довелось пройти крізь пекло мінно-вибухової травми, складні поранення, шлях реабілітації та душевної боротьби. Вадим чесно розповідає про власний шлях до порятунку, про місяці болю, боротьби та надії. Це розповідь про силу духу, яка не дозволила зламатися.

Історія Надії — це не просто розповідь про пережитий біль і втрату, це історія неймовірної сили духу та життєвої стійкості. Надія і її донька стали жертвами трагедії, яка залишила незагойні рани. Однак навіть після цього, з кожним новим кроком і подоланими труднощами, Надія і її родина знаходять сили не лише рухатися вперед, а й надихати інших. Це шлях, який не кожен може пройти, але він наповнений рішучістю, надією і безмежною любов’ю до близьких. Вона ділиться своєю історією, аби показати, що навіть у найтемніші моменти життя можна знайти світло, що навіть у великих випробуваннях є місце для відновлення і нових можливостей.

Сьогодні слухаємо історію Андрія Поліщука — ветерана, поліцейського, пластуна й людину з великої літери. 25 травня для нього — не просто дата. Це день, коли його життя змінилось назавжди: вибух, поранення, боротьба за виживання, операції, реабілітація — і водночас шлях до нового сприйняття себе, сили духу й щирих людських зв’язків. Ми поспілкувалися з Андрієм про те, як змінюється світ після фронту, що допомагає відновитись не лише фізично, а й емоційно, як важливо прийняти себе — і як підтримка, навіть проста, звичайна людська увага, здатна зрушити гори. А ще — про «Пласт», Карпати, дітей, скелелазіння, добрих людей і життя, яке продовжується.