Одещина — найбільша за площею (33,3 тисячі квадратних кілометрів) область України. Регіон вирізняється високим рівнем розвитку в економічній, туристичній, культурній та науковій сферах. Одеська область багата на природні ресурси, унікальні ландшафти, морські узбережжя та степові зони. Екологічний стан регіону постійно був під наглядом екологів, але після розгортання повномасштабної війни Росії в Україну стан довкілля регіону змінився.
Екологія Одещини до повномасштабної війни
Водні ресурси
В Одеському регіоні є водні ресурси, які стали джерелом водопостачання для життя людей і функціонування підприємств цієї місцевості.
На території області знаходяться басейни таких річок, як Дунай, Дністер, Південний Буг, річки Причорномор’я, а також водосховища, ставки та озера, зокрема Кагул, Картал, Катлабух, Китай та інші, на узбережжі Чорного моря розташовані лимани, найбільші з них – Куяльницький, Тилігульський та Хаджибейський. Влітку водні ресурси не мають постійного стоку та пересихають, що завжди було проблемою регіону.
Підземні води області складаються з артезіанських свердловин, шахтних колодязів та джерельних каптажів. Проте питне використання води забезпечується за допомогою поверхневих вод, тому екологи більше працюють над їхньою якістю.
До повномасштабного вторгнення серед основних причин незадовільного стану водних об’єктів регіону екологічні експерти виокремили нераціональне використання водних ресурсів, надмірне антропогенне навантаження, порушення природного балансу та умов формування водного режиму. До цього також призводить систематичне забруднення водойм через неконтрольоване скидання стічних вод із населених пунктів, промислових об’єктів і сільськогосподарських угідь, а також розміщення поблизу водойм підприємств, сміттєзвалищ, тваринницьких комплексів та інших джерел забруднення.
Промисловість
Промисловість Одеської області займає важливе місце в господарській структурі як України, так і південного економічного району зокрема. В області функціонують підприємства, що займаються нафтопереробленням, машинобудуванням, ремонтом і монтажем обладнання, металургією та обробкою металу, а також працюють у хімічній, нафтохімічній, харчовій, легкій та інших галузях промисловості.
Ключову роль у промисловому потенціалі регіону відіграє машинобудівний комплекс. До його складу входить близько 110 підприємств. Серед них — «Одессільмаш», «Завод прецизійних верстатів «Мірон»» та інші.
Тут знаходиться єдине в Україні підприємство, яке спеціалізується на виробництві шахтних лебідок для вугільної та гірничодобувної галузей, а також редукторів для баштових кранів і ліфтів – ВАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія».
В Одеській області також активно розвивається виробництво автомобільної техніки. Зокрема, на ВАТ «Автоагрегат» та ДП ЗАТ ОДАЗ «Причеп-рефрижератор» виготовляють автомобільні корпуси, причепи та напівпричепи, а спільне підприємство «Татра-Юг» займається випуском трамваїв нового покоління.
Підприємства суднобудівної та судноремонтної галузі області ефективно використовують свої виробничі потужності. Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод займається будівництвом зерновозів, барж, а також корпусів контейнеровозів і барж-контейнеровозів.
Крім цього, є об’єкти, які спеціалізуються на хімічній та нафтохімічній промисловості області. Вони випускають різноманітну продукцію, що стосується цієї галузі. У місті Южне виготовляють мінеральні добрива, в Одесі — лакофарбову продукцію, побутову хімію, пластмасові та гумовотехнічні вироби. Також в Одесі активно розвинуто виробництво фармацевтичних засобів і препаратів.
Провідне місце серед виготовлення на підприємствах займає харчова промисловість, перероблення сільськогосподарських продуктів, виробнича діяльність товарів споживання, виробництво алкогольних напоїв, створення будматеріалів тощо.
Лісостепова зона Одещини
Одеська область охоплює дві природні зони: лісостеп та степ. Більша частина її території належить до степової зони, тоді як лише північний захід знаходиться в межах лісостепу. Природна рослинність області здебільшого степова.
Серед основних деревних порід тут можна зустріти дуби, липи, клени, ясені, акації, вишні, черешні, верби, сосни та інші.
Переміщуючись на південь, степова рослинність стає більш типовою. Тут переважають трав’янисті види, більшість з яких пристосовані до середнього зволоження і посухи, складаючи понад 90% рослинності. Основними родинами рослин є айстрові, злакові, бобові, осокові, хрестоцвітні, лободові, гвоздичні, губоцвітні, гречкові, зонтичні, жовтецеві, шорстколисті та інші.
Водна рослинність займає важливе місце у флорі області. Вона включає різні типи рослин: вкорінені занурені, вкорінені з листками та інші. У товщі води зустрічаються численні дуже дрібні одноклітинні водорості, що складають фітопланктон. Особливо широко представлені діатомові водорості та динофлагелянти. Чисельність і біомаса планктонних водоростей найвища в поверхневих шарах води, досягаючи в літній період кількох десятків мільйонів клітин на літр води.
Тваринний світ регіону
Фауна Одеської області є різноманітною і включає понад 1500 видів безхребетних та понад 400 видів хребетних тварин.
Серед лісових жителів зустрічаються зайці-русаки, а в степах – хом’яки, ховрахи, тушканчики. У регіоні також водяться лосі, косулі, дикі кабани, кози, лисиці, борсуки, куниці, видри, єнотоподібні собаки. Крім цього, є численні види лісових птахів. На ділянках, що не замерзають, Південного Бугу зимують лебеді, дикі гуси, качки та інші.
Найбільшою та екологічно важливою групою хребетних тварин є птахи, яких в області зафіксовано понад 320 видів. Серед них є рідкісні види – великий і малий баклан, сіра, руда, мала та велика білі чаплі, квак, річкові та рябодзьобі крячки, рожевий і кучерявий пелікан, орлан-білохвіст та інші.
Наслідки повномасштабного вторгнення
Після повномасштабного вторгнення екологічна ситуація Одещини загострилась. Воєнні дії, обстріли, руйнування інфраструктури, перенавантаження логістичних шляхів і міграція населення призвели до нових екологічних загроз і створили нові виклики проблемам, які вже існували.
Російські загарбники для першочергово обирали важливі для України об’єкти: нафтосховища, склади з добривами, підприємства з хімічними речовинами. Їхнє руйнування призводили до викидів токсичних речовин у повітря, ґрунт і воду. Особливу тривогу викликає забруднення акваторії Чорного моря продуктами горіння та паливно-мастильними матеріалами.
Країна-агресор систематично робить ракетні обстріли, які спричиняють пожежі на складах, нафтобазах, а також у житлових і промислових зонах. Горіння пластику, металів і хімікатів виділяє в атмосферу діоксини, важкі метали, формальдегіди та інші небезпечні сполуки. Такі викиди забруднюють повітря і можуть осідати в ґрунтах та воді, впливаючи на місцеве довкілля.
З повномасштабним вторгненням багато природоохоронних програм були призупинені, тому екологічний аспект регіону почав страждати. Також зафіксовано випадки браконьєрства й незаконного рибальства. Зниження контролю за природоохоронною діяльністю послаблює здатність екосистем до самовідновлення.
Наразі Одеська область переживає складний екологічний період, який потребує комплексного оновлення протягом значного часу. Як службам, так і державі необхідно зробити такі дії для покращення ситуації, як екологічний моніторинг та аудит пошкоджених територій; демілітаризація, розмінування територій, відновлення інфраструктури, міжнародна підтримка для оновлення екологічних програм.
