UA
EN
Вікторія Бондаренко, закінчила Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, наразі фотограф-фрилансер у волонтерській організації, художниця.
Чи замислювалась про перехід на українську мову до початку повномасштабної війни 2022?
Я і до повномасштабної війни іноді розмовляла українською, навчалась українською і завжди її вважала своєю мовою, але не переходила. Зараз, уже аналізуючи, розумію, що на це підбивала мовна пропаганда: «… на украинском говорят одни селюки…»
Знов звернемося до аналізу. Не можу тебе не спитати щодо терміна “меншовартість”. У тебе є якісь думки з цього приводу? Чому такий термін взагалі міг з’явитися в нашому просторі?
Протягом століть знищувалась українська культура, заборонялась українська мова, і тому культура збережена занадто локально і багато де була просто спотворена. Тому нав’язати те, що “українська мова – мова селюків”, було неважко, бо майже всі після розпаду СРСР розмовляли російською мовою, “братські народи”, так би мовити, були, а через те, що культурної та історичної просвіти про те, хто такі українці, не було, – маємо те, що маємо. Звісно, дещо було, але все це було дуже “шароварно” (знову ж таки від “селюків”). Звідси, на мою думку, і випливає відсутність інтересу населення до своєї культури. Ще на сприйняття країни впливає ставлення світу, а ми довгий час на світовому рівні були відомі тільки через зірок чи спортсменів, але все одно – хто такі українці, всі дізнались тільки в 2022 році.
Що ти можеш сказати тим людям, які під впливом російської пропаганди впевнені в тому, що Україна пригноблювала російськомовне населення? Чи маєш ти контраргумент на це?
Україна не пригноблювала російськомовних до 2014 року і крапка. Українська мова стала державною ще за часів союзу у 1989 році. Після 2014 року, коли росія почала війну на східній частині України, багато українців почали наголошувати на одній, українській мові. Навіть після 2022 немає пригноблення російськомовних у самій країні. Але поки йде війна, кожен рускій с рускім языком йде н***й.
Як саме виникла ідея українізації в її мовному вимірі?
Мова завжди є відображенням культури та буття. Мова формує мислення, тому що кожна мова має свої правила і винятки. Зараз ідея української мови дуже актуальна, ми забули за роки пропаганди, хто ми такі, українці, яка наша свідомість і з чого починається наш код. Мова не повинна бути ідеєю, вона повинна бути реальністю, тому що на території України зараз іде війна, яку розпочала росія, а це означає, що, допоки їх ноги та інформаційні клешні тут, ми не повинні давати їм привід для нашого роз’єднання. В усіх регіонах є як українськомовні, так і російськомовні люди, на деяких територіях присутня румунська. Але, аби світ зрозумів масштаб наших страждань, треба розмовляти українською, а інакше – ты что, ждешь русский мир?
Але скажу як P.S. до цього питання: “До дітей і людей похилого віку треба ставитись по-іншому”.
Дуже актуальна та цікава форма думки для років, коли фраза “як увійти в IT” стала крилатою. Код завжди є чимось закритим, чимось, що не бачать основні користувачі, звичайні люди. Виходячи із цієї аналогії, який має бути кінцевий продукт? Що чекає носіїв цього коду? Припустимо, в американців є “американська мрія”. А що до нас? У тебе є уявлення про те, до чого треба прагнути кожному українцю? У тебе є уявлення про “українську мрію”?
Українська мрія — жити без війни, бути вільним з усіма відкритими кордонами. Важко відповісти про те, що чекає носіїв коду: зараз їх супроводжують важкі часи й деякий час будуть саме такі, але кожен окремий українець вже має більше прав і можливостей, тому що ми кожен день підтверджуємо статус незалежності, а це для нас найважливіші слова, тому що вони будуються на крові.
Чи зіткнулася ти з нерозумінням у своєму російськомовному оточенні?
З російськомовними українцями – ні, з російськомовними росіянами – так: вони не мають достатнього розуміння ситуації, а ті, хто розуміє, живуть у страху.
З якими технічними складнощами зіштовхнулася?
Спочатку було складно розмовляти без росіянізмів, зараз мінімальні проблеми з наголосом, але не відчуваю це як складність, для мене це мова, яку я завжди вчила, але не використовувала.
Що вважаєш, потрібно робити державі для популяризації української мови?
Розпочати треба з освітніх програм української мови, літератури та історії України. Зробивши нормальні освітні програми, ми матимемо людей, які зможуть відстояти свої права. А зараз хотілося б, аби фінансувалися більше україномовних проєктів, але щоб не гроші вирішували, що знімати, а концепція. Культура – це невіддільна частина життя, а вона у нас знищена, тому потрібно багато фінансування для дослідницьких робіт.
Як переконати тих, хто на сьогодні не бажає переходити на українську?
Не треба переконувати. Зараз війна, у всіх різний стан і час адаптації. Просто говоріть з ними українською і самі розвивайте свої мовні навички: більше використовуйте цікавих українських слів, бо вони милозвучні й можуть когось надихнути!
Є розповсюджена думка про те, що французька мова – це мова кохання, а арабська – мова торгівлі та мудрості. Що можеш сказати про українську та російську мови? Які асоціації в тебе викликаюсь ці дві мови?
Для мене немає якоїсь однієї думки з цього приводу, тому що це мова мого життя. Можливо, зараз для мене українська мова – це мова свободи, і нехай так буде завжди.
Російська мова – мова рабів, мова минулого.
