Нове загострення на Близькому Сході змінює глобальний порядок денний. Для України це означає не лише дипломатичні виклики, а й потенційні ризики для військової підтримки.

Після перемоги не буде салютів, які заглушать тишу. Ми просто одного дня прокинемось і вперше за довгий час почуємо не вибух, а пташку за вікном. І тоді настане момент, коли доведеться знову вчитись говорити, слухати, писати. Але вже інакше.

Війна змінила не лише політичні карти, а й саму сутність журналістики. Там, де раніше звучали студійні ефіри, сьогодні гудуть сирени. І серед тих, хто показує світові цю війну, дедалі більше жінок. Вони працюють поруч із військовими, ризикуючи життям, щоб зберегти пам’ять, правду й людяність.

Коли почалася повномасштабна війна, я вперше відчув, що інформація може бути швидшою за вибух. Telegram розривався від сповіщень, YouTube – від емоцій, а стрічка новин нагадувала фронт, де щосекунди народжується правда й брехня. Ти відкриваєш телефон, а там ще одна «ексклюзивна» історія, ще одне «очевидне відео». Іноді здається, що війна тепер відбувається не лише на землі, а й у руках тих, хто тримає смартфон.

Інформаційна війна не має фронту, але має лінію, яку кожен з нас відчуває всередині. Вона проходить не через міста чи карти, а через довіру. Через те, у що ми віримо й кого слухаємо. Ця війна не пахне димом, не лишає уламків на землі, але залишає їх у голові. Ти відкриваєш телефон, гортаєш стрічку, бачиш десятки повідомлень – і вже не розумієш, де правда, а де лише тінь, створена кимось, хто хоче, щоб ти сумнівався.

Війна змінює не лише міста й людські долі – вона змінює саме поняття правди. Те, що журналіст раніше показував без вагань, тепер змушує його зупинитися й подумати: «Чи не стане цей кадр останнім для когось іншого?» Під час війни слова й фотографії отримують іншу вагу. Вони можуть викривати злочини, підтримувати мораль, рятувати пам’ять – або завдати болю, який не має виправдання.

Під час війни навіть слово може стати мішенню. Те, що ще вчора здавалося звичайним журналістським матеріалом, сьогодні може коштувати комусь життя. Українські журналісти вперше за довгі роки зіткнулися з тим, що свобода слова має не лише межі, а й ціну. І часто ця ціна не репутаційна, а цілком реальна, вимірювана людськими життями.

Найгірше під час війни не вибухи. Найгірше, коли тиша. Вона лягає на груди важче за бронежилет. Ти знаєш, що після тиші завжди щось буде, і це «щось» рідко хороше. Ми, журналісти, не герої. Ми просто ті, хто не може відійти вбік. Бо якщо не знімеш, ніби й не було. І від цього страшно: реальність може зникнути, якщо її не покажеш.

Коли в країні лунають сирени, а міста стирають із мапи, журналістика перестає бути просто професією. Вона стає формою спротиву, способом показати світу, що Україна живе й бореться. Після 24 лютого 2022 року українські журналісти опинилися буквально на лінії фронту – з мікрофоном, камерою чи блокнотом замість зброї. І разом із тим постало питання: як залишатися чесним, не втрачаючи людяності?

Вони стоять там, де мовчить світ. Коли більшість людей ховається в укриття, вони виходять назустріч звуку сирен. Українські воєнні журналісти сьогодні – це не просто фахівці слова. Це люди, які щодня ризикують життям, щоб зафіксувати правду про війну. Їхні історії – це документальні свідчення мужності, розпачу й сили, які тримають країну.

У час, коли освітня система України переживає величезні виклики — пандемія, війна, вимушені переселення, зруйнована інфраструктура — з’являється новий формат, який змінює не лише модель навчання, а й саму культуру взаємодії між молоддю й дітьми. Студментор – це програма про партнерство, коли старші молоді люди не лише передають знання з предмета, а й допомагають дитині відкритися: поставити запитання, поділитися мріями, побачити, як навчання і життя переплітаються. З іншого — це не просто підтримка академічного рівня, а розвиток критичного мислення, емоційної стійкості, самостійності.

У національному центрі «Український дім» у Києві відбулося відкриття виставки «І побачив я» фотографа Олександра Глядєлова.

On June 7, 2025, the General Assembly of the NGO “Student Journalism Platform” was held. During the meeting, members of the organization approved reports on activities carried out from Q4 2023 to Q1 2025, discussed accomplishments, and outlined future directions for the coming years.

Journalism students from the Faculty of Humanities and Social Sciences at Volodymyr Dahl East Ukrainian National University met with Leif Lonsmann—a media consultant from the Nordic Journalism Center (Denmark) — as part of a series of workshops titled “Truthful Media in Times of War.” The event, organized in cooperation with Ukrainian institutions, including the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University and the NGO “Student Journalism Platform,” focused on media literacy and digital resilience during wartime.

On May 28, a workshop was held at King Danylo University by foreign guest professors – Amund Myklebust and Leif Lønsmann. The event was organized by the higher education institution in collaboration with the NGO “Student Journalism Platform”.

12 травня відбулася заключна онлайн-лекція професора столичного університету Осло, співробітника Норвезького інституту міських та регіональних досліджень (NIBR) Адне Аасланда для українських студентів-медійників. Професор Аасланд поділився результатами дослідження ситуації стосовно українських біженців у Норвегії та інших скандинавських країнах. Ішлося про доступ до освіти, соціальну підтримку та інтеграцію в нове середовище.

Чому довіра до масмедіа в Норвегії залишається високою, а журналісти не бояться визнавати свої помилки? Відповіді на ці запитання шукали учасники другої лекції курсу «Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів». 5 травня відбулася лекція Матіаса Веделера, медіаексперта, представника Норвезької асоціації преси в межах курсу «Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів».

28 квітня стартував англомовний курс лекцій «Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів». Відкривав програму курсу Бйорн Бергер — блогер, громадський активіст, член Товариства дружби «Норвегія–Україна».

The NGO “Platform for Student Journalism” has united three universities to implement an ambitious project, with the first step being an English-language course titled “The Norwegian Model of Freedom of Speech for Ukrainian Journalism Students.”

Фастівська громада реалізує ініціативу «Єдине вікно ветерана», яка є частиною ширшої стратегії підтримки ветеранів та їхніх родин. Основна мета — спростити доступ до послуг для ветеранів, забезпечити інтеграцію у громаду та створити системну підтримку, яка виходить за межі волонтерських ініціатив.

Що спільного між генієм поезії Тарасом Шевченком та режисером першого українського молодіжного трилера Любомиром Левицьким? А поки ви шукаєте відповідь, ми запрошуємо вас на березневий курс української мови від проєкту «Єдині»! Цього разу нашим амбасадором став саме Любомир Левицький – режисер, який знає, чому українська культура має безмежну силу. Попереду 28 днів підтримки у переході на українську, спілкування з однодумцями та справжнє занурення у мовну стихію.

Війна в Україні загострила необхідність ефективної соціальної підтримки ветеранів. Київська область, маючи значну кількість ветеранів, стикається із проблемами доступності та якості соціальних послуг.

У Київській області для ветеранів та ветеранок доступні різноманітні послуги, спрямовані на підтримку та реінтеграцію в цивільне життя. Нижче розгляньмо кілька ключових ініціатив та сервісів.

The Syrian community in Edinburgh gathered at Bristo Square on Sunday, December 8, to celebrate what they see as a turning point for their homeland: the fall of Bashar al-Assad regime and dictatorship in Syria. A vibrant crowd danced, sang, and celebrated the pivotal declaration of the capital city of Damascus as “free” by Syrian rebel forces, marking an end to years of tyranny.

В столичній книгарні-кав’ярні “Сенс”, що на Хрещатику, відбулася лекція за ініціативи благодійного фонду “Волонтерське об’єднання “VESTA”, що займається підтримкою військових та їхніх близьких. Спікерками виступили Катерина Ейхман — керівниця комунікаційного відділу БО “VESTA”, донька ветерана і партнерка військовослужбовця; й Тетяна Ціленко, яка очолює психологічний відділ благодійного фонду, як психологиня працює з військовими, а також є дружиною ветерана. 

7 листопада 2024 року у столичному “KyivHall”, що на Хрещатику, відбулася панельна дискусія «Там, де лунають постріли й розповідаються історії: жінки на війні», організована регіональним Офісом Фонду ім. Фрідріха Еберта “Діалог Східна Європа”. Учасники та учасниці зустрічі зібрались з метою обговорити репрезентацію жінок у медіа, зокрема наголосити на труднощах, з якими вони стикаються, а також […]

Розповідаємо сьогодні про народження нової української поезії в умовах війни. Зокрема ділимось з нашими читачами тим, де сучасна українська поетеса Дар’я Лісіч черпає натхнення, що читає та як будує власний шлях, поєднуючи в поезії кохання, біль, надію, втрату та спонтанність. 

Hello everyone. My name is Ivan, and I am the co-founder of the NGO Student Journalism Platform and the editor of the online publication Truthful Reporting. I would like to inform readers that in the coming weeks I will be launching my podcast, where I will cover a wide range of topics, from scientific discoveries to global issues such as climate change, from the war in Ukraine to the future of democracy. So it should be interesting and enriching, so I invite you to support this project by listening to the upcoming episodes.

“Free Azov” — акції на підтримку військовополонених та їхніх сімей, які відбуваються щотижня в різних куточках України.

Війна внесла свої корективи в життя кожного з нас. 70 % чоловіків відчувають стрес, переживання, втому, тому вчасне вирішення проблеми та подолання психологічної напруги є життєво необхідними. Адже психічне здоров’я є важливою складовою частиною добробуту кожної людини.
9 жовтня в Києві відбувся форум «Ментальне здоров’я чоловіків в Україні: як Лінія психологічної підтримки 2345 реагує на виклики війни».