UA
EN
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року українські ЗМІ інформували про випадки зґвалтування українських жінок. Навесні 2022 року Генпрокурорка України Ірина Венедіктова розповіла про розслідування щонайменше одного випадку зґвалтування. Історію постраждалої першими розповіли журналісти Times.
На привеликий жаль, кількість цих злочинів постійно зростає. “Задокументовані випадки зґвалтувань сталися в період з березня 2022 по липень 2022 року в селах Херсонської області. У низці випадків було встановлено, що жертвами стали вагітна 16-річна дівчина та жінки віком від 19 до 83 років”, – повідомляє OBOZREVATEL.
“На сьогодні [19.06.2023 – ред.] Національна поліція розслідує 53 факта сексуального насильства з боку окупантів. Жахливо, що серед виявлених нами злочинів, 10 – вчинені проти дітей.” – повідомляє Портал МВС.
З метою конфіденційності та безпеки інформатора, деякі дані можуть бути спотворені, а дати будуть розпливчастими.
Як змінилося життя після 24.02.2022 на півострові? Чи з’явилися якісь явні ознаки того, що росія почала повномасштабну війну?
Після 24 лютого, безумовно, на півострові змінилося життя. Як мінімум, я чітко пам’ятаю, коли всі мої друзі з гуртожитку в терміновому порядку пішли знімати готівку з картки, оскільки боялися, що заблокують банки, Тоді студенти в гуртожитку розділилися на два табори: ті, хто за росію, і ті, хто за Україну. Здебільшого було тих, хто підтримував Україну. Після початку повномасштабної війни пропаганди побільшало, зрозуміло, всюди з’явилися символи z і v. На стінах житлових будинків з’явилися графіті з Путіним, з російськими військовими, а військова символіка клеїлася на всіх видах транспорту. Почастішали конфлікти саме на політичному ґрунті, аж до бійок.
Як змінилося твоє мислення або становище після подій 24 лютого?
Я засмутилася через деяких людей з мого оточення. Я сподівалася, що вони хоча б “за мир”, але вони виявилися проросійськи налаштовані. На жаль, у Криму не можна не мати з ними справу, ваше оточення і навіть члени сім’ї можуть бути просякнуті пропагандою, оскільки не всі усвідомлюють її силу. Також я зовсім перестала слухати російські новини, тому що чути про черговий, так званий “хлопок” уже просто смішно. У Криму почастішали затримання людей, чия політична позиція не збігається з державним порядком денним Раніше ми могли спокійно виставити в інстаграм український прапор, а зараз будь-який “стукач” надішле це в місцеві органи влади, і тебе припишуть до екстремістів, а в усіх місцевих групах буде вся інформація про тебе і твою сім’ю, аж до адреси. У кращому разі, вас змусять зняти на відео вибачення, як прилюдне “шмагання”. Зрозуміло, в Криму багато проукраїнськи налаштованих людей, але рідко хто публічно може висловити підтримку Україні або незгоду з місцевою владою.
Наскільки я знаю, ти працюєш у барі. Розкажи, як особисто на цю сферу продажів позначилася війна? Якщо порівнювати з попередніми роками?
Цього року “сезон” був однозначно гіршим, я перестала бачити тих людей, хто заходив до мене в минулі сезони, людей стало менше. Здебільшого приїжджають люди за путівками, вони не готові витрачати гроші в Криму. Люди перестали вдавати, що війни не існує і стали боятися за своє життя.
Коли ми говорили з тобою, ти згадала про історію з російськими військовими. Розкажи детальніше, будь ласка.
Буквально через кілька місяців після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, почався жах. Військові почали приїжджати на цивільні території й творити повне беззаконня в стані алкогольного сп’яніння. Один із перших випадків, який зі мною стався, був півтора року тому. До мене прийшов великої статури військовий і попросив коктейль, а після просив повторити кілька разів.
Оскільки бар цілодобовий, він сидів до пізньої ночі. Весь час він намагався зі мною заговорити, але я намагалася відповідати односкладово і концентруватися на інших гостях. Ближче до 4:00 ранку всі гості розійшлися, крім нього. Він мигцем сказав, що вдома на нього чекають дружина і дві маленькі дитини, але це не завадило йому чіплятися до мене. Весь цей час він чекав, коли люди в барі розійдуться, а після спробував мене поцілувати та пройти за барну стійку до мене, але я вчасно встигла закрити двері. Через годину він знову спробував пройти до мене, але я зробила вигляд, що дзвонила в поліцію. Мабуть, він зрозумів, що я можу завдати йому проблем і пішов.
Друга ситуація трапилася не так давно.
Двоє військових прийшли в бар, ближче до 22:00. Один був тверезий і просто сидів, а другий випивав. Загалом, не проявляли себе особливо, п’яний був галасливий, а тверезий постійно озирався. Приблизно о 3-4 ранку той, що тверезий, пішов у туалет. Туалет розташовувався за дверима, які ведуть до барної стійки. Барна стійка закрита, ми розуміємо всю небезпеку нашої роботи.
Виходячи з туалету, він підійшов до барної стійки й сказав, що у нас прорвало трубу, а підлога залита. Я повинна реагувати на таке, як єдиний співробітник на зміні. Зайшовши до туалету, я не встигла зорієнтуватися, як цей чоловік заходить слідом за мною, зачиняє двері та хапає мене за горло, починаючи душити однією рукою, а другою роздягати. Для мене залишається загадкою, як я змогла вирватися з його рук і добігти до барної стійки, зачинити двері та натиснути екстрену кнопку. Він зрозумів, що справа пахне “смаженим”, взяв свого друга під руку і вивів із закладу. За пів години приїхала поліція і я почала розповідати їм усю ситуацію. У відповідь я отримала лише: “Так, а навіщо ви працюєте в такому місці?”. Я не знайшла слів, оскільки це було максимально обурливо. Я просто пішла в підсобку, написала пояснювальну записку і віддала поліції. На цьому історія закінчилася.
Як думаєш, як відобразиться ця війна на жінках з Росії та окупованих територій, коли військові повертаються/повернуться з фронту додому?
Ситуація з жінками спостерігається вже зараз. Дедалі більше випадків домашнього насильства стають відомі, але це лише верхівка айсберга. Більшість військових приходять пораненими не тільки фізично, а й морально.
Вони нестабільні та це відображається на їхній сім’ї насамперед, адже це ті люди, які заплющуватимуть очі на пригноблення, сприймаючи, як даність. Про це можуть свідчити новини наших днів, де вже в центрі класичної історії є чоловік, який повернувся з фронту і його дружина з дітьми. Ці люди вже просякнуті жорстокістю до мозку кісток, вони можуть говорити тільки про це і бачать тільки жорстокість. Напевно, це можна назвати післявоєнним синдромом, коли мирне життя вже не для тебе.
Я не сперечаюся, якщо є відсоток військових, який поводиться адекватно після повернення з військових дій. Але це малий відсоток порівняно з тими, хто використовує агресію як стандартну форму комунікації.
Читати більше: Сексуальне насилля як норма для російської армії
*Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації ГО “Ла Страда-Україна”. Сайт: https://la-strada.org.ua/ ; тел.: 0 800 500 335
(з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
Звернення в разі запитів з домашнього насилля, гендерної дискримінації та торгівлі людьми
*ГО “Дівчата”. Сайт: https://www.divchata.org/uk/; тел.: +38 073 460 38 60
Надають психологічну та юридичну допомогу жінкам та дівчатам, що постраждали або страждають від насилля в сімʼї чи поза нею.
