Війна та життя. Фоторепортаж.

Польща, Гданськ. 2 квітня о 14:50 поїзд привіз нас у чарівне місто. З першого погляду ти закохуєшся в ці маленькі вулички та архітектуру. Але для мене це не перший приїзд сюди. Я була тут 3 роки тому, щаслива та не торкнута проблемами. Тут я відчула себе живою. Ніяка подорож не обходиться без пригод, і ця також. 

Вокзал. Шум повсюди, велика кількість людей біжить до потяга. А на іншій колії сім’ї чекають на свій експрес. Серед незнайомого та чужого можна побачити наших рідних людей з України, які вимушені переїзжати та починати нове життя. Зовсім молода дівчина зі своїм синочком, поки чекали, вирішили сфотографуватися на пам’ять. Через хвилину вона підійшла показати фотографії дитині, з посмішкою на обличчі, але з сумом у душі.

У місті життя кипить. Люди гуляють, відчиняються маленькі рестарації, проводяться екскурсії, грають музиканти, таке відчуття, ніби потрапив у паралельну реальність, де ніколи не існувало війни, тривог та відключень світла…

Підтримка. Але все ж таки, коли проходиш біля синьо-жовтих споруд, відчуваєш тепло й радість від усвідомлення, що світ допомагає нам і вірить у перемогу. 

Колись ми всі повернемося додому та будемо жити так, як ніколи. Цінувати кожен день за маленькі деталі. Та й просто за тишу та спокій. 

Усе буде Україна!