Українець будує нове життя в Канаді та підтримує Батьківщину під час російського вторгнення

На тлі хаосу і руйнувань, викликаних російським вторгненням в Україну, мільйони людей були змушені покинути свої будинки й шукати притулок в інших місцях. Серед них — Кирило, 24-річний українець, який опинився в Канаді. Попри те, що Кирило знаходиться за тисячі кілометрів від Батьківщини, він не забув свого коріння і продовжує допомагати своїм побратимам-Українцям у будь-який спосіб. Від підтримки свого друга на передовій фінансовою допомогою до мобілізації місцевої української громади, історія Кирила — це стійкість, адаптація та щедрість. У цьому інтерв’ю Кирило ділиться досвідом пошуку нового будинку в Канаді та своїми порадами для інших Українців, які планують йти його слідами.

За декілька тижнів до масштабного російського вторгнення в Україну ми всі розуміли, що ситуація загострюється.  Я був у Львові, Харкові та Києві за декілька місяців до вторгнення та їздив до друзів в різні регіони України.  Я памʼятаю ранок 24.02.2022 року, коли мені зателефонував батько і повідомив, що їх місто перебуває під обстрілом. Після цього я одразу почав шукати шляхи як допомогти родині.

Наразі мої батьки досі залишаються в Харкові, хоча в перші місяці російського вторгнення вони декілька разів виїжджали на Захід України. Але через деякий час вони вирішили повернутися додому, коли ситуація стабілізувалася, хоча все ще залишалась небезпечною через російські обстріли. В Харкові в мене залишилось багато друзів, серед яких є ті, хто живе поруч з російським кордоном.

Мені не вистачає мого кола оточення, моїх друзів та близьких. На свята я завжди любив зайти до батьків на вечерю та поспілкуватися. На Новий рік я був засмучений, що отримав привітання тільки від однієї близької людини. Згодом я зрозумів причину: багато моїх друзів та близьких загинули під час російського вторгнення. Більшості більше немає в живих. Це дуже вплинуло на мене і на мої цілі в майбутньому.

Через деякий час після початку російського вторгнення я вирішив зібрати необхідні документи та шукати притулку в Канаді. Останній раз я був в Канаді у 15 років, коли мене відправили в Торонто на декілька місяців вивчати англійську мову. Минулого року я познайомився с Канадцем Bradley, лідером місцевої спільноти Chilliwack Supports Ukraine. Він вже для мене майже як брат, з яким ми час від часу зустрічаємося та спілкуємося. За тиждень до поїздки в Канаду я познайомився з родиною, яка погодилась прийняти мене на три місяці ті допомогти почати нове життя в Канаді. 8 вересня 2022 року я прилетів в Канаду, в аеропорту мене зустріли мої друзі з Харкова, які вже декілька місяців жили в країні.  

Впродовж наступних трьох місяців я жив разом з хост-родиною і цього часу було достатньо для того, щоб знайти роботу, взяти в оренду житло та автомобіль. Ці люди стали для мене майже рідними батьками. Щоразу вони намагались допомогти й підтримати мене. Памʼятаю, як ми допомагали один одному, я з ремонтом їх оселі, а вони корисними порадами та переїздом на нове житло й пошуком меблів. Ми часто збирались разом на вечерю, спілкувалися біля каміна, та вітали один одного на свята. Мені було з ними дуже комфортно. 

Мою першу роботу в Канаді я знайшов через два тижні після прибуття. Я познайомився з керівництвом місцевого виробництва, з якими ми обговорили умови праці, й через деякий час мене взяли. У цей час я продовжую шукати роботу за моїм фахом: я займаюсь вебдизайном мобільних додатків та ігор.

Для пошуку житла важливо мати роботу, тому що орендодавці перевіряють та запитують довідки про доходи з місця праці. Місцеві також активно допомагали мені адаптуватися. Я памʼятаю, як під час переїзду на нове житло я отримав 6 пакунків з продуктами, посудом та іншими речами, які зібрали для мене місцева громада. Мене дуже зворушило те, що незнайомі люди мають таке велике бажання допомогти іншим. 

Перший час я намагався мобілізувати місцеву спільноту Українців, яких проживало в нашому місті понад 200 людей: створив групи в соціальних мережах де поширював анонси. Але на жаль, я не отримав великого відклику. Я бачу в цьому причину, що новоприбулі Українці стикаються зі складнощами нового життя та соціалізації, незнання англійської мови на відповідному рівні. За цей час в Канаді я не стикався з дискримінацію через власне походження. На роботі в мене такі ж самі права та обовʼязки, як і в інших людей в Канаді. 

В мене є друзі, які зараз воюють на фронті за Україну. Один з них зараз знаходиться в місті Бахмут, в якому точаться бої. Я намагаюся підтримувати з ним звʼязок, турбуюсь за його моральний стан та те, чи є в нього речі першої потреби.  Тому я намагаюся підтримувати його, відправляти гроші на придбання військового та персонального спорядження. Я гордий за країну і за людей, які зараз боронять Україну.

В мене є декілька порад для українців, які планують найближчим часом їхати в Канаду. По перше, розуміти куди ви їдете і навіщо.  По друге, важливо мати фінансові збереження на оренду житла. Зараз важко знайти хост-родини в Канаді. Але навіть якщо ви не маєте необхідних заощаджень, допомоги від Канадського уряду має вистачити на два місяці точно.

Також хочу порадити Українцям бути чемними з Канадцями, запрошувати їх на вечері, спілкуватися та обмінюватися досвідом. Тут є різниця в менталітеті, люди намагаються більше переживати за себе і не витрачати час на інші проблеми, але при цьому в них високий рівень довіри до інших. Я дуже вдячний Канадському уряду за всю допомогу на перший час.

Українці в Канаді також можуть допомогти Українці перемогти в війні проти Росії. Наприклад я відправляю 25% щомісячної заробітної плати на підтримку Українських благодійних організацій, як “Serhiy Prytula Charity Foundation”. Якщо українці мають гроші та можливість — вони можуть допомагати. Я вірю, що Україна переможе, у нас немає іншого випадку. Я бачу, як канадці говорять про те, що хочуть відвідати Україну після закінчення війни. В моєму рідному Харкові багато розбомблених будівель, що закарбувались в кожного у серці. Я думаю, що їх залишать для того, аби показати наслідки “русского мира”. Як нагадування про цей геноцид, який вони влаштували. 

Щодо майбутнього. Думаю, якщо я хотів би перечекати російське вторгнення в Україну, кращим рішенням для мене було б залишитись в Європі. Але наразі, я вже пройшов великий шлях і багато чого здобув в новій країні. Тому я буду шукати можливості побудувати новий дім і після цього перевезти в Канаду мою родину.

Після початку повномасштабного російського вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року мільйони Українців були вимушені покинути власні домівки. 3 березня 2022 року Уряд Канади анонсував програму CUAET для екстреного в’їзду українців на територію країни,  тимчасову фінансову допомогу та доступ до  чисельних послуг з поселення та адаптації. 

Канадсько-український дозвіл на екстрені поїздки є найшвидшим, найбезпечнішим та найефективнішим способом для українців приїхати до Канади, спрощуючи поточні вимоги щодо віз та подорожей. Станом на сьогодні схвалено більше півмільйона заявок.