Українська мова та ідентичність: Відповіді студентів на виклики сучасності

Матеріал присвячено Дню української писемності та мови.

Однією з найважливіших частин культурної ідентичності українського народу є державна мова. Особливо на ставлення громадян до мови та її значення вплинула російська збройна агресія проти України (з 2014 року). Щоб виявити, як молодь змінила своє сприйняття української мови та її ролі у житті країни, ми провели опитування серед студентів Східноукраїнського національного університету імені В. І. Даля.

За результатами дослідження було виявлено, що 57% опитаних студентів, що проживали на окупованих територіях, або в зоні бойових дій, раніше спілкувалися російською, але у зв’язку з теперішніми подіями почали розмовляти українською. Також у 43% випадків мова спілкування не змінилася: 29% – українська, 14%  – російська. 

Проте у студентів, що не перебували на зазначених територіях, статистика більш різниться: 33% – розмовляли та розмовляють зараз російською, 33% – змінили російську на українську, 33% – раніше і зараз спілкуються “суржиком”.

На питання “Чи вважаєте важливим перехід громадян України на спілкування українською мовою?”, 80% відповіли, що це дуже важливо, а 20% вважають, що це особиста думка кожної людини. Зокрема майже всі студенти, крім одного, що проживали на окупованих територіях, дотримуються думки, що перехід громадян на спілкування державною мовою є дуже значущим. Усі інтерв’юйовані, хто змінив мову комунікації, вважають, що це позитивно впливає на ідентичність особистості.

Варто зазначити, що всі студенти з ТОТ (тимчасово окуповані території) та ЗБД (Зона бойових дій), визначили свій рівень знань так: 43% – високий, 43% – достатній та 14% – середній. Спираючись на ці відповіді, ми можемо ствердити, що люди з цих територій добре знають державну мову, а це є хорошим показником.

Щодо важливості Дня української писемності та мови: 20% студентів утрималися, 10% не вважають цей день значущим, проте тішить те, що 70% визначає це особливим святом.

У питанні про асоціації, що викликає цей день, 40% згадали про Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. 70% серед опитаних брали участь в ньому, 10% навіть здобували перемогу. Мотивацією залучатися до диктанту 40% зазначили єдність, 30% – перевірка знань, практикування, 10% – цікавість, стільки ж – оцінки та 10% – не мотивовані та не брали участі.

Головним завданням радіодиктанту поширення мови та підвищення мовного рівня  серед українців вважають 60%, та 10% стверджують, що це не цілком так.

У такий спосіб можна визначити, як події в Україні впливають на ставлення студентів до мови, до дня присвяченому їй та до відомого диктанту. А саме, перехід з російської мови на українську, розуміння важливості своїх рішень та наявність обґрунтованої мотивації більше простежується в опитуваних з ТОТ та ЗБД. Це є підставою стверджувати, що місце проживання та події, що відбуваються на цій території, мають вплив на інтереси, цінності та переконання її жителів. 

У період з 24.10 до 26.10 було проведено опитування серед здобувачів вищої освіти Східноукраїнського національного університету імені В. І. Даля. Анкетування проводилося зі студентами (у віці від 16 до 24 років), що є громадянами України.