Форум об’єднав представників урядових та неурядових організацій, що працюють у сфері психічного здоров’я, лідерів громадської думки та зірок спорту, щоб визначити та обговорити ключові аспекти захисту психічного здоров’я чоловіків після початку повномасштабної війни в лютому 2022 року.
Під час заходу особливу увагу приділили важливості ефективної координації зусиль суспільства, міжнародних організацій та уряду для зміцнення та розвитку культури турботи про психічне здоров’я чоловіків в Україні, підтримки психічного здоров’я чоловіків як ефективного способу протидії та запобігання домашньому та гендерно обумовленому насильству, а також можливості об’єднання зусиль Міністерства соціальної політики та Лінії у цьому питанні.
«Потребу в психологічній підтримці чоловіків, як важливому елементі запобігання гендерно обумовленому насильству, ми усвідомлювали ще до війни. Війна лише збільшила психологічне навантаження на населення, особливо на чоловіків. Це спонукало нас діяти на випередження, і в жовтні 2022 року ми запустили гарячу лінію для чоловіків» – Павло Замостьян, заступник представника UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні
Сьогодні одним із доступних інструментів стабілізації емоційного стану є Лінія психологічної допомоги чоловікам за номером 2345. За майже 2 роки роботи фахівці й фахівчині Лінії підтримки для чоловіків опрацювали більш як 21 000 звернень, провели понад 16 400 консультацій та змінили життя 9 345 чоловіків, їхніх рідних та близьких.
Згідно зі статистикою проєкту найпоширенішими запитами, з якими звертаються українські чоловіки, є:
— проблеми емоційного характеру (53,15 %): тривожні розлади, депресивні стани, неконтрольований гнів, розлади настрою;
— проблеми у романтичних стосунках (26,21 %);
— проблеми зайнятості (17,35 %);
— проблеми залежностей (11,85 %);
— проблеми, пов’язані з військовими діями (11,84 %), серед яких страх мобілізації, розставання з коханою людиною, втрата життєвих орієнтирів;
— домашнє насильство (9,58 %), де ⅔ звернень стосуються саме психологічного насильства;
— суїцид та гоміцид (8 %).
За словами психологів та психологинь Лінії, збільшилася кількість звернень від військовослужбовців і ветеранів війни, які страждають від почуття провини, надмірної емоційності, втрати самоконтролю і проблем у спілкуванні з близькими.
«Наразі в Україні діє понад 170 реабілітаційних центрів, де можна отримати безкоштовну психологічну допомогу. Чи звертаються сюди чоловіки? Звичайно, звертаються. Найпоширеніші запити: вирішення сімейних проблем; втрата близької людини; розгубленість, панічні атаки, подолання ПТСР; запити від чоловіків, які вже стали батьками, як підтримати своїх дітей; розлучення; алкогольна та наркотична залежність» – Уляна Токарєва, заступниця Міністра соціальної політики України
Запити клієнтів, кризові ситуації і те, що насправді потрібно чоловікам
Світлана Железняк, психологиня онлайн-чату Лінії підтримки, охарактеризувала проблеми психоемоційного характеру, котрі сягають 53.15 % з усіх запитів. Зокрема 22.31 % запитів складають проблеми тривожних розладів, страху, нав’язливих думок, панічних атак та інше. 10.28 % – це депресивні стани, низька самооцінка, почуття провини та порушення сну. 5.71 % – це неможливість контролювати свій гнів та емоції. Розлади настрою – це 5.5 % запитів. Також соціум стикається з невротичними розладами, що пов’язані зі стресом – 4.21 %. З астенічним синдромом, тобто надмірною втомою, виснажливістю та апатією звертаються 2.58 % чоловіків.
Дмитро Бардок, психолог Лінії психологічної підтримки для чоловіків, стверджує, що проблеми у романтичних стосунках складають 26.21 % запитів, де 6 % – це звернення з проблемою відчуття самотності, 4.97 % – конфлікт із партнеркою (партнером), 3.17 % – розлучення, 2.28 % – зрада, 1.85 % – відсутність розуміння та підтримки від партнера та 0.49 % звертаються з проблемою перешкоджання матері у спілкуванні дітьми з батьком.
Ярослав Рябчич, психолог онлайн-чату Лінії психологічної підтримки для чоловіків, розповів проблеми зайнятості, з якими звертаються чоловіки, що становлять 17.35 % усіх запитів. Найчастіше чоловіки звертаються з проблемою самореалізації – це становить 7.45 % запитів, а також проблемою працевлаштування, котра складає 4.19 % запитів. Питання втрати роботи охоплює 1.56 % запитів.
Дмитро Хмаров, психолог Лінії психологічної підтримки для чоловіків, зазначає, що кількість запитів, що стосуються залежностей складає 11.85 % з усіх звернень.
Оксана Руденко, психологиня Лінії психологічної підтримки для чоловіків, розповіла про звернення чоловіків з проблемами, пов’язаними з військовими діями. Загальний відсоток таких звернень складає 11.84 %. Серед яких: втрата життєвих орієнтирів – 4.27 %, розставання з коханою людиною – 3.76 %, страх мобілізації – 2.11 %, втрата матеріальних цінностей – 0.74 % та втрата місця проживання – 0.51 %.
Свідоме батьківство під час війни.
«Війна вкрай негативно впливає на психічний стан людей. Мобілізація, вимушене переміщення, стан постійної небезпеки, незахищеності, втрата роботи, втрата фінансів – все це викликає роздратування, злість, агресію, розгубленість, апатію, депресію. вичайно, ми всі живі люди й стрес безумовно впливає на нас. З одного боку, такий складний психічний стан негативно впливає на дітей. Особливо це стосується підлітків, оскільки вони втрачають можливість спілкуватися та взаємодіяти з батьками. З іншого боку, діти дошкільного віку схильні повністю відображати емоційний стан своїх батьків.
Ось чому для відповідального батьківства сьогодні так важливо вміти піклуватися про себе, розуміти свої потреби і вміти їх задовольняти» – стверджує керівниця, тренерка національної мережі «ТатоХаб», психологиня Ольга Фролова.
Війна розлучила чимало сімей, вносячи корективи в життя кожного та змінюючи соціальні ролі. Багато сімей чекають батька з фронту, чимало сімей розлучені відстанню, що сягає тисячі кілометрів, однак для дітей необхідна присутність обох батьків у житті. Про те, як залишатися свідомими та відповідальними батьками розповість психолог Тато Хаб.Полтава Дмитро Мєдвєдєв.
«Якщо раніше ми спілкувалися наживо, то зараз це, як правило, маленький екран гаджета, де ми можемо поговорити, але також варто розуміти, що підтримувати дитину онлайн складніше. Дітям не так цікаві сухі розмови про те, як пройшов мій день. Мені, як батьку, цікаво, а дитині — ні, тому ми придумали гру – історію про сім’ю білок, які не бачилися цілий день, і маленьке білченя, що розповідає татові, як пройшов його день. Таким чином, через проєкцію я залучаю дитину до спілкування, додаючи їй емоцій» – ділиться досвідом Дмитро.
«Чоловіча розмова про емоції. Лідери думок та зірки українського спорту про вплив психологічного стану на різні сфери життя»
Традиційні уявлення про мужність сьогодні відходять на другий план. Ми поступово дистанціюємося від радянських наративів та установок, даючи змогу кожному з нас відчувати себе комфортно в соціумі. Гендерні стереотипи, чи не одні з найсильніших у нашому суспільстві, поступово зникають. У сьогоденних реаліях кожен відчуває на собі весь тягар та воєнного життя. Ми звикли вважати чоловіків сильною частиною суспільства, яке може самостійно допомогти собі за потреби, однак психологічна допомога є вкрай важливою, тож відчуття потреби відвідування психотерапевта не має бути чимось ганебним.
Олександр Терен, ветеран та письменник, ведучий Youtube-шоу «Відвал ніг» розповів, як йому вдається триматися на плаву: «У мене є різні емоційні стани, буваю пригнічений, або навпаки піднесений, але кожному з них я даю місце бути. Я приймаю їх та даю собі прожити кожну емоцію, мені важливо не заморожуватись внутрішньо.
Книги й спорт — це дійсно ті речі, які мене тримають. Будучи ще навіть у госпіталі, перше, що я почав робити – це читати, щоб відволікатися від своїх фантомних та фізичних болів. І це настільки тримало мене в тому гарному гуморі та давало мені розуміння, що попереду мені все вдасться. Зараз я планую ще більше, але звісно, цей ресурс потрібно десь брати. Не соромтесь, не бійтесь йти до психотерапевта. Хоч я прямо зараз не відвідую, я дуже підтримую це, якщо в людини є запит. А якщо накопичились емоції, то вмикаю «Панду Кунг-Фу 3», щоб пустити сльозу».
Жан Беленюк, український спортсмен, олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби, політичний діяч, поділився власним досвідом та причинами емоційного вигорання у спортсменів: «Без золота не повертайся«, — це чують усі спортсмени, які готуються до змагань. Тому етап емоційного вигорання починається ще до змагань, адже від нас очікують гідних результатів і це велика відповідальність особливо, коли ти готуєшся на Олімпіаду. Тренер нас мотивує ходити до психолога, але поки не в усіх є чітке розуміння, навіщо це потрібно. Адже спортсмени звикли орієнтуватись на своє фізичне здоровʼя. Тому відвідування психолога не дуже активне, але є тенденція на покращення і спортсмени починають більше звертати увагу на своє ментальне здоровʼя».
Якщо ж ви чи ваші близькі, відчуваєте тривогу, відчай або вам не вдається опанувати негативні емоції, звертайтесь на Лінію психологічної допомоги для чоловіків, яка продовжує працювати. Чоловіки можуть зателефонувати за номером 2345 (дзвінки безкоштовні), написати анонімний онлайн-чат у Telegram, Facebook чи Viber, або залишити звернення на сайті проєкту. Оператори/-ки Лінії працюють з 8 ранку до опівночі, надаючи анонімну, безкоштовну та кваліфіковану допомогу усім, хто її потребує.
