UA
EN
Запорізька область – один з промислових центрів України. Вона є дев’ятою за розміром областю країни: складається з 14 міських, 16 селищних та 36 сільських громад і 5 районів. Регіон займає переважно лівий берег басейну нижньої течії річки Дніпро. На півночі та північному заході область межує з Дніпропетровською, на заході — з Херсонською, на сході — з Донецькою областями, а з півдня її береги омиває Азовське море.
У довоєнний період регіон зіштовхувався з певними екологічними проблемами, проте від початку повномасштабного вторгнення ситуація ускладнилась. А детальніше про техногенні виклики, військово-екологічний тиск і наслідки дій країни-агресора – розповідаємо далі.
Екосистема регіону до російсько-української війни
Від проголошення Незалежності України 1991 року і до початку повномасштабного вторгнення 2022 року Запорізька область була однією з найбільш індустріально розвинених. Основу промислового виробництва регіону становили чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування і металообробка. На території Запорізької області функціонувала низка підприємств: «Мотор Січ», що спеціалізувалася на виробництві потужних авіаційних і гелікоптерних двигунів; Запорізький автомобілебудівний завод, який випускав автомобілі вітчизняного виробництва та моделі марок Opel, Daewoo. У галузі металургії вирізнялися такі промислові гіганти, як «Запоріжсталь», Титано-магнієвий комбінат, Завод феросплавів, Алюмінієвий комбінат і Ливарно-механічний завод. Однак справжнім символом промислової могутності Запоріжжя є ДніпроГЕС, створення якої докорінно змінило ландшафт цього краю, а також найпотужніша атомна електростанція в Європі – Запорізька АЕС. Робота великої кількості заводів і підприємств призводила до високого рівня забруднення, яке фіксувалося у Запоріжжі, Енергодарі, Мелітополі та Бердянську. Здебільшого повітря забруднювалося через викиди оксидів азоту, пилу, свинцю, кадмію, а також органічних сполук. Це значною мірою негативно впливало на стан ґрунтів, життя людей і регіону в цілому.
На території області знаходяться значні водні ресурси – річки Дніпро, Конка, Молочна, також область омиває Азовське море. Водойми забруднювалися відходами з підприємств. Це спричиняло зниження якості води, замулення дна, евтрофікацію та загибель водного світу.
Національний заповідник «Хортиця», Азово-Сиваський національний природний парк та багато інших є заповідними та заказними зонами області. Проте органами виконавчої влади не було передбачено достатньо ресурсів та кошторису на розвиток та якісне утримання цих територій.
Повномасштабне вторгнення та його наслідки для Запоріжжя
З початком повномасштабної війни фронт проходить територією Запорізької області. Частина території регіону, зокрема й ЗАЕС, тимчасово окуповані. Ці та інші території регулярно піддаються масованим ракетним атакам, авіаударам; регіон щодня потерпає від артилерійських обстрілів, танкових, стрілкових боїв, мінування тощо.
Влучання по енергетичних і промислових об’єктах супроводжуються викидами токсичних речовин. Під час згорання нафтопродуктів, пластику, металів та інших речовин виділяються бензапірен, діоксини, формальдегід та інше. Це несе смертельну небезпеку для жителів регіону.
Окупанти пошкодили лінії постачання води та системи її очищення, що призвело до забруднення річок і загрози водного забезпечення. Якщо Дніпро і раніше страждало від потрапляння токсинів, то воєнні дії погіршили ситуацію. Найбільш небезпечна ситуація склалася навколо Запорізької АЕС, адже будь-яка аварія на станції може спричинити викид радіації у повітря та радіоактивне зараження води.
Деградація ґрунтів, непридатність землі для сільського господарства, вимирання фауни – лише маленька частина від усіх наслідків ведення вогню, пересування важкої техніки.
Забруднення та руйнування екосистеми безпосередньо впливають на здоров’я українців, а не тільки жителів Запорізької області. З кожним роком зростає кількість захворювань дихальної системи, алергій, серцево-судинних хвороб тощо. Ризик спалахів інфекцій може бути через знищення систем водопостачання.
Наслідки дій російських загарбників торкнулись усіх компонентів довкілля – біорізноманіття, води, ґрунтів, повітря. Відновлення всіх аспектів екосистеми потребуватиме кількох десятків років. Як владі, так і людям необхідно докладати зусиль для відновлення екологічного моніторингу; очищення забруднених територій; утилізації небезпечних відходів; реабілітації заповідних місцевостей; розвитку екологічної культури у навчальних закладах та суспільстві.
Для майбутнього сталого розвитку Запорізького регіону країні необхідна комплексна екологічна політика. Війна дала зрозуміти, що довкілля – крихке, і його важливо захищати, особливо в екстрених ситуаціях.
