UA
EN
фото: Lightek
Тварин люблять усі. Під час повномасштабної війни звірятка стали залежати від нас ще більше. У нашому розслідуванні розповідаємо, як брати наші менші стають об’єктом чорного піару.
UAnimals та Національний цирк України
UAnimals — благодійний фонд допомоги тваринам. Аудиторія в Фейсбуці більше 300 000 підписників, в Інстаграмі — 114 тисяч. В соцмережах вони розповідають про те, як допомагають тваринам у біді. В липні організація евакуювала 20 собак з «Центру захисту тварин» у Миколаєві. Також під час війни волонтери фонду привезли їжу для коней з кінного клубу «Казка» у Чернігові.
UAnimals — це не тільки благодійна організація, а ще й рух з чіткою позицією заборонити тварин у цирках. 5 липня організація заявила, що Національний цирк України жорстоко поводиться зі своїми чотирилапими і пернатими підопічними.
UAnimals стверджують: тваринам у Національному цирку виривають зуби та кігті та дресирують батогами, шокерами і голодом. Також організація каже, що пропонувала евакуювати тварин, проте цирк відмовився. Розбираємось, чи це правда, і як насправді у цирку поводяться зі своїми звірятами.
За лаштунками Національного цирку
Ми попросили UAnimals та МФО «Гуманна Країна» (у проєктів спільний власник) про докази їхнів заяв. Нам надіслали більш ранні публікації. Проте вже тут були протиріччя.
В пості UAnimals стверджують, що тварин тримають у вольєрах без світла. У відео, які вони нам надіслали, світло є. Щоб розібратися, ми вирішили піти до Національного цирку самі.
Нас не пустили до вольєрів із хижаками, сказавши, що вони не люблять, коли до них заходять люди. З коридору нам вдалося побачити левицю та пару тигрів. Кігті та зуби в них були, і від голоду вони точно не страждали. Кімнати в них були освітлені, і у вольєрах можна було гуляти. Коли дресирувальник гладив левицю, вона терлася об стінки вольєру.
Ми попросили дресирувальників, щоб тигри показали нам зуби для фотосесії
У коней теж були і зуби, і освітлена кімната. Залишається дізнатися, як їх дресирують. Зараз цирк проводить відкриті тренування всіх звірят для вистави «Врятовані циркові тварини». Але чи можна надресирувати тварину, якщо до неї погано ставитися? Ми поговорили з кінологом Владиславом Плахтієм про нюанси тренування й дресирування собак.
Як надресирувати собаку? А лева?
Владислав Плахтій займається своєю справою 9 років та раніше тренував службових прикордонних собак. Він каже, що надресирувати собаку негуманними методами теоретично можливо, проте собака потім буде боятися і в неї зникне мотивація. Тоді вистава не вийде, більш того, тварина може почати кидатися на своїх господарів.
Тренерка з собакою на програмі відкритих репетицій «Врятовані циркові тварини». Ця тварина теж, як ми бачимо, із зубами.
Пост UAnimals дійсно казав, що тварини в Національному цирку кидаються на тренерів та глядачів. Проте ми зареєстрованих прецедентів не знайшли. Ми могли б говорити про жорстоке поводження, зокрема, з собаками, якби останні поводилися агресивно. Проте вони були дружелюбними і під час вистави, і під час нашого візиту за лаштунки.
А як же щодо великих хижих? Чи достатньо гуманних методів для того, щоб надресирувати лева? Ми запитали про це доктора ветеринарних наук і професора Олега Мельника.
«Для того щоб якісно надресирувати будь яку тварину, чи то птаху, чи то ссавця, потрібні три складові: любов, ласка, смаколики. Ніякі інші складові успішно тварину не надресирують. Питання жорстокості тут виключені, бо з під палки рідко що виходить», — відповідає професор.
Отже, з хижаками в цирку теж поводяться гуманно. Ми також уточнили у нашого кінолога Владислава, чи можна застосовувати з собаками електрошокери. Він відповідає: можна як крайній засіб самозахисту — наприклад, якщо між собою б’ються дві великі собаки.
Чи були зоозахисні організації в цирку?
Паралельно з нашим дослідженням ми натрапили на пост голови партії «Голос» Кіри Рудик.
Кіра Рудик стверджує, що бачила на власні очі погані умови цирку. Щоб поговорити з очевидцями, ми зв’язалися з міжфракційним об’єднанням (МФО) «Гуманна Країна». Кіра Рудик є його співголовою разом з Юлією Овчинніковою зі «Слуги Народу».
МФО утворилось за ініціативи Олександра Тодорчука, засновника UAnimals. Депутати з різних партій об’єднались для того, щоб врятувати тварин від жорстокості, як стверджує сама організація. В 2019 вони домоглись заборони тварин у цирках шапіто: про погані умови там нам розповіли і в Національному цирку, і в самій «Гуманній країні».
«Ми не знаємо насправді, які умови в Національному цирку, конкретно. Зрозуміло, що у будь-якому цирку є проблеми експлуатації тварин і до них там апріорі ставляться погано. Про стан речей в Національному цирку нам невідомо, на жаль, нічого», — відповіли нам в МФО.
Отже, Кіра Рудик була не в Національному цирку, але вона це й не стверджувала. Ми питаємо, в яких саме цирках були учасники «Гуманної країни».
Нам відповідають: «Ми в цирках не були. Нас не пускають, тому що знають, хто ми, і їм це не потрібно».
Але хто саме не пускає членів МФО за лаштунки? Ми запитали у дівчини на лінії, чи спілкувались вони з Національним цирком взагалі. Вона відповідає, що прямих контактів між ними не було. Яким чином тоді їх могли не пустити?
Пост UAnimals про стан тварин в Національному цирку неправдивий. Інший проєкт Олександра Тодорчука, МФО «Гуманна країна» ніколи не були за лаштунками цирку, хоч стверджують протилежне.
Отже, ми довести, що з тваринами в Національному цирку жорстоко поводяться, ми не змогли.
Приїхали…
І що тепер робити?
Перед нами постало питання. Як ми можемо охороняти тварин, щоб не зачіпати без потреби інтереси людей?
Ми попросили поради в Ігора Загороднюка. Пан Ігор — зоолог та член ради теріологічного товариства НАНУ. Також він очолює Теріошколу — професійну спільноту, що займається ссавцями.
По-перше, визначення «тварин» має бути розширене.
«Майже всі організації, які займаються охороною тварин, фактично зводять поняття зоозахисту до ссавців. Якщо говорити про зоопарки і цирки — та сама ситуація. Але мова по суті не про захист тварин, а про концентрацію на тих тваринах, до яких є пієтет і на яких можна мати суспільний резонанс», — розповів нам зоолог.
По-друге, якщо ми охороняємо тварин, нам краще думати не про цирки, а про дику природу.
«Увага суспільства збочена на врятуванні тих видів тварин, популяціям яких нічого не загрожує. У нас, скажімо, є значні проблеми з популяціями тушканів, кажанів, горностаїв та інших ссавців, але так само є проблеми й з іншими групами тварин. Але у суспільства чомусь викликають резонанс тільки «проблеми» з установами, які займаються показом тварин. Наше суспільство мусить подбати про дику природу, в тому числі в містах», — каже пан Ігор.