UA
EN
Світлина: Tezzt.com.
З дитинства й протягом життя людям говорять: «Будь уважним!», але вони не завжди про це пам’ятають. У сучасних реаліях цей вираз не варто забувати, адже він є актуальним як ніколи, враховуючи ті хитрощі, до яких подекуди вдаються недобросовісні журналісти й засоби масової інформації.
Якщо раніше світлини та відео доповнювали новини й передавали ті чи інші події, то на сьогодні суспільство не так вже й довіряє їм. Причиною стали викриття невідповідності таких додатків до подій у матеріалах. Людство з кожним роком все більше просувається у сфері медіаграмотності, а журналісти ще й у фактчекінгу. Тому надурити суспільство виходить не в кожного, особливо якщо до цього не докладається достатньо зусиль.
Здавалося б, які маніпуляції можуть бути використані у візуальних й аудіовізуальних продуктах?
Якщо говорити про світлини, хтось відразу подумає про Фотошоп. Але це лише один із варіантів спотворення інформації завдяки йому. Ледь не кожен знає: через постійне вдосконалення програми в ній нині можна створити все, що серденько забажає, не витрачаючи при цьому безліч часу й коштів (у порівнянні з пошуком необхідного для створення фотографій і процесу роботи над ними). У такий спосіб можна не лише зробити світлину красивішою завдяки обробці, а й змінити її зміст загалом.
Але це не єдиний інструмент в інвентарі маніпуляцій світлинами.
Досить популярним серед горе-журналістів стало використання застарілого візуального контенту або того, що взагалі створений для розважальних цілей (фотосесія, фільм і т.д.) під виглядом актуального. Одним із прикладів було поширення світлини, яка насправді являлася скриншотом із відеокліпу.
Проте й в ситуаціях із відео таке може зустрічатися, тому й важливо отримувати новини з якісних медіа, або хоча б самостійно перевіряти з тих, яким споживачем надається перевага.
Події на фото/відео й у тексті загалом можуть не збігатися, якщо взагалі не являтися контентом іншої країни. Для прикладу, російські ЗМІ опублікували відео (таймінг 2:43), де ніби то українські військові перев’язують скетчем манекен готуючи його для фільмування постановочного відео з жертвою. Проте режисерка російського серіалу обурилася через використання їх відео й повідомила про це в себе на сторінці у Фейсбук. Медіа видалили дане відео після цього, але ж мережа Інтернет пам’ятає все.
Не можна й забути про сенсанційне відео (таймінг – 1:39), де мова йде про те, що трагедія в Бучі є ще однією українською постановою. Оскільки за репортером до одного з «трупів» підбігає людина й він «оживає». У результаті виявилось, що дане відео являлося новиною Австрії: показувалася акція кліматичних активістів у Відні.
Ще небезпечнішим є діпфейк. Як зазначає ICTV, це вкрай реалістична маніпуляція відео- та аудіоматеріалами, що створює штучний інтелект. Іншими словами, це технологія, за допомогою якої можна підробити відео з промовою людини: на ньому вона ніби промовить те, чого в реальності не говорила. Якщо не лінуватися, результат такого інструменту може бути доволі якісним, і тому нести небезпеку у вигляді довіри до дезінформації.
Фактчек-проєкт «Без Брехні» на своїй сторінці у Фейсбуці опублікували спеціально підроблене відео (діпфейк) з путіним, що говорить про мир з Україною, щоб показати наскільки правдоподібними можуть бути діпфейки (насправді він такого не говорив). Російська ж сторона вирішила не докладати зусиль для провокації, і створила скоріше кумедне відео із Зеленським, аніж якісний діпфейк – довга шия, інший колір обличчя. Його можна переглянути у Фейсбуці Інституту масової інформації.
Не дивлячись на те, що люди знають про такі хитрощі, вони далеко не завжди перевіряють зміст матеріалу, а тим паче аудіо- або візуальний продукт. Причиною може бути те, що не кожен знає, де саме це можна зробити. Тож варто відзначити наступну підбірку онлайн-ресурсів, що допоможуть у цьому:
– Google Reverse Image Search – це обернений пошук Google, завдяки якому швидко можна знайти схожі фото та його джерело загалом.
– RevEye Chrome extension – розширення, за допомогою якого пошук таких же подібних світлин відбувається відразу в 4 пошукових системах, а саме: Google, Bing, TinEye та Baidu.
– Who stole my pictures – ще одне розширення, що шукає схожі фото відразу в 4 пошукових системах: Tineye, Google, Baidu, Cydral.
– Google Street View – перевірка фотографії за місцем подій (чи точно це саме названі місто, вулиця). Тут можна переглядати панорами самих вулиць у різних містах і перевіряти чи збігаються вони із заявленими.
– Fotoforensics – перевірка фото на зміни в оригінальному (тобто на фотошоп, вбудовані частини й т.д.).
– YouTube Data Viewer – онлайн-ресурс, за допомогою якого можна отримати вихідні дані відео.
– Метеопост – перевірка погодних умов (подекуди уточнюють за погоду, але в цей день у даному місці могла бути геть не та, що зазначена).
Можна дійти висновку, що досить популярними досі є маніпуляції з фото- та відеоконтентом. Не дивлячись на те, що їх існує не так вже й багато, певну загрозу вони все ж представляють для суспільства. Звісно, що звичайні українські медіа на сьогодні намагаються діяти на користь країни й не допускати помилок, не порушувати журналістську етику. Проте існують підроблені сайти, соцмережі, на яких ворог може видавати себе за українські ЗМІ, певних особистостей, інформаційні ресурси тощо. Тому небезпека досі існує, варто розуміти які маніпуляції можуть застосовуватися до світлин та відео, до яких подекуди довіра більше.
Маючи широкий і легкий інструментарій для виявлення правдивості таких продуктів, суспільство зможе самостійно визначати чи дійсно фото/відео відповідає заявленій інформації.