UA
EN
Кременчуцький місцевий палац культури – це не просто будівля, де відбуваються культурні заходи. Це справжнє серце міста та осередок народних кружків творчості. Тут вирує життя, переплітаються різні епохи та жанри, і кожен куточок просякнутий духом мистецтва.
Палац є невід’ємною частиною міської культури, де проводяться найважливіші заходи, що об’єднують мешканців у спільному прагненні до прекрасного. У його стінах знаходять натхнення і підтримку численні творчі колективи, від аматорських до професійних, які разом творять культурну мозаїку Кременчука.
ПОНАД 50 РОКІВ ІСТОРІЇ
Зародилася ідея створення закладу культури в Кременчуці ще в далекому 1966 році, тоді розпочалися перші кроки з його будівництва. Палац культури був задуманий як місце для проведення різноманітних культурних та мистецьких заходів.
Проєкт реалізувався завдяки зусиллям місцевих лідерів, зокрема Володимира Матійченка, начальника управління “Житлобуд”, який запросив бригаду з Вірменії для проведення робіт та забезпечення необхідними матеріалами.
Будівництво завершилося у 1972 році, і Палац культури став справжньою архітектурною перлиною міста. Триповерхова будівля з корисною площею 7500 квадратних метрів вміщує дві глядацькі зали: велику на 1200 місць та малу на 335 місць.
Внутрішнє оздоблення виконане з використанням карельського мармуру, туфу, фельзиту та цінних порід дерева, що надає приміщенням особливої величності. Зовнішнє оздоблення прикрашене вітражами та панно, що підкреслює художню цінність будівлі.
Архітектура Палацу культури вражає своєю монументальністю та витонченістю. Просторий вестибюль оформлений з використанням натуральних матеріалів, таких як карельський мармур та туф, що додають йому вишуканості. Стелі прикрашені фресками, що зображають сцени з культурного життя та міфології, створюючи атмосферу піднесеності та величі.
Велика глядацька зала на 1200 місць вражає своїми розмірами та акустичними властивостями, що дозволяють проводити концерти та театральні вистави на найвищому рівні. Сцена обладнана сучасними технологіями освітлення та звукового забезпечення, що робить можливим проведення різноманітних шоу-програм та фестивалів. Мала зала на 335 місць ідеально підходить для камерних концертів та літературних вечорів.
Зовнішнє оздоблення будівлі також заслуговує на особливу увагу. Фасад прикрашений панно та вітражі, які відображають багату культурну спадщину міста та країни. Вітражі надають будівлі особливої елегантності та підкреслюють її статус як головного культурного центру міста.
ПОДІЇ, ЯКІ ПАМ’ЯТАЄ КОЖНИЙ
За 50 років багатої історії в Кременчуцькому міському палаці культури було чимало видатних моментів та колективів, які просували українську культуру в країні та поза її межами.
Народний ансамбль пісні і танцю “Славутич” був першим на базі МПК та був заснований у 1975 році. Ансамбль став одним із найзначніших колективів художньої самодіяльності міста, поєднуючи вокальний, хореографічний та інструментальний жанри.
Ансамбль “Славутич” виховав вісім поколінь артистів, які виступали на національних та міжнародних сценах. Колектив став лауреатом численних фестивалів, включаючи Всесоюзний фестиваль народної творчості та міжнародні фольклорні фестивалі в Іспанії, Франції та інших країнах.
Однією з ключових рис діяльності ансамблю є поєднання традицій і сучасності. В репертуарі “Славутича” представлені як традиційні українські народні пісні та танці, так і сучасні композиції, що відображають актуальні тенденції в культурі. Це дозволяє колективу залишатися цікавим і актуальним для різних поколінь глядачів, зберігаючи при цьому національну ідентичність та культурну спадщину
Іншим не менш значущим колективом, який розвивається в стінах Палацу культури є колектив цирку «Юність»
Цей колектив став справжньою школою циркового мистецтва для багатьох поколінь дітей та молоді. Вихованці цирку отримали можливість навчатися акробатики, жонглюванню, еквілібристики та іншим цирковим жанрам під керівництвом досвідченого тренера – Миколи Понурко, учні якого є Заслуженими артистами України, а деякі й взагалі виступають в всесвітньовідомих цирках, як Дю Солей.
Протягом своєї історії цирк “Юність” здобув численні нагороди на різних фестивалях та конкурсах. Колектив брав участь у міжнародних циркових фестивалях у Німеччині, Франції та інших країнах, де їхні виступи завжди отримували високі оцінки. Багато вихованців “Юності” продовжили свою кар’єру в професійних цирках України та за кордоном.
Цирк “Юність” постійно проводить вистави для мешканців Кременчука та інших міст, активно залучаючи нових учасників до свого складу. Крім того, цирк організовує майстер-класи та тренінги для дітей, допомагаючи їм розвивати свої таланти та фізичні здібності. Ансамбль також бере участь у благодійних акціях та заходах, підтримуючи культурне життя міста.
Однак, Палац культури показує не лише вистави місцевих артистів, він також люб’язно приймає гостей.
Дуже яскравими були концерти відомих виконавців, які неодноразово збирали повні зали шанувальників. Зірки української естради, такі як Тіна Кароль, Оля Полякова та дует Потап і Настя Каменських, та інші, виступи яких дарували справжнє свято, наповнене енергією та незабутніми спогадами.
Великою подією для МПК та Кременчука в цілому є проведення кастингу для популярного українського телешоу «Україна має талант». Саме тут відбирали найталановитіших людей області з подальшою участю в шоу. Загалом близько 150 талантів з Кременчука могли поборотися за звання головного таланту країни.
НЕ ЗЛАМАЛИСЯ І ВИСТОЯЛИ
Так склалося, що саме 24 лютого 2022 року планувалося відзначати 50-річчя Міського палацу культури Кременчука. Але святу не судилося відбутися, бо у цей день почалося повномасштабне вторгнення рф на територію України. Війна змінила не тільки ритм життя міста, але й формат роботи культурних установ.
У перші місяці війни було прийнято рішення про тимчасове припинення проведення масових заходів з міркувань безпеки. Однак культурне життя міста не зупинилося. Було розроблено нові формати роботи, що дозволили продовжувати діяльність у нових умовах.
Заклад культури зміг адаптуватися до таких реалій. Будівля оснащена великим укриттям, де є генератор та сидячі місця, де можна перечекати тривогу.
Спитавши одного з батьків учениці танцювального клубу, дізнався їхню позицію щодо секцій під час війни:
«Це ж діти, їм треба розвиватися. Перший час страшно було, та й зараз страшно, тому доводиться мені чи чоловікові бути присутнім на заняттях. Таке життя зараз», – каже Олена, мати спортсменки.
Розказуючи про сьогодення, не можна оминути і сумні моменти. В стінах Міського палацу культури щотижня проходять урочисті прощання з місцевими героями, які віддають своє життя за Україну.
Директор закладу, Віталій Ситнік, поділився ідеями, як увіковічити пам’ять бійців, з якими прощалися в Палаці:
«Дуже гірко, що у палаці прощаються із захисниками. Так склалося, що вся козацька слава через наш палац проходить. У мене є ідея зробити у холі палацу натяжну стелю з викарбуваними іменами та прізвищами героїв, з якими ми тут прощалися», – каже начальник закладу.
На питання «Чи є ще якісь ідеї для покращення Палацу?» відповідає:
«Ідеї є, і ідей багато. Усе розказувати не буду, але на меті ремонт деяких приміщень. Також відкрите питання стосовно зміни фасаду будівлі. Все це буде, але зараз важливіше за все – наша Перемога», – підсумовує директор.
Кременчуцький міський палац культури пройшов довгий шлях від свого заснування до сьогодні, залишаючись важливим осередком культурного життя міста. Його історія багата на видатні події, які стали частиною культурного надбання Кременчука. Незважаючи на виклики війни, Палац культури зумів адаптуватися до нових реалій та продовжувати свою діяльність, сприяючи культурному розвитку населення та зберігаючи культурну спадщину. Його діяльність є прикладом стійкості та відданості культурним цінностям, що особливо важливо в умовах сучасних викликів та загроз.
Палац культури пропонує різноманітні вистави та заходи за демократичними цінами, що робить їх доступними для широкого кола відвідувачів. І дорослі, і діти можуть знайти тут щось цікаве для себе: від театральних постановок та концертів до художніх виставок і майстер-класів. Це місце, де кожен може відчути себе частиною живого культурного процесу та насолодитися багатогранністю мистецького життя.
