Фактчекінг, тобто перевірка фактів, уже став обов’язковою навичкою для професійних журналістів. Національна спілка журналістів України точно відмічає – щоб залишатися авторитетними, медіа повинні ставитися скептично до кожної отриманої інформації та користуватися спеціальними інструментами перевірки.
Студенти-журналісти знайомляться з цими правилами ще на парах і практичних заняттях. Вони вчаться шукати першоджерела. Аналіз буває й надто глибинний: вивчається, хто саме сказав ту чи іншу фразу та чи не вирвані слова з контексту. Уже на цьому етапі студенти можуть допомагати локальним медіа, університетським газетам або шкільним виданням уникати помилок і не поширювати чутки.
Важливий приклад ролі студентів у боротьбі з дезінформацією дає проєкт StopFake. На сторінці “Про нас” команда пояснює, що сайт для перевірки фактів Stopfake.org запустили 2 березня 2014 року, а ініціаторами стали викладачі, випускники та студенти Могилянської школи журналістики. Тобто студенти-журналісти були серед тих, хто створив один із найвідоміших українських антифейкових проєктів. Сьогодні StopFake не лише спростовує російську пропаганду, а й проводить тренінги з медіаграмотності, створює матеріали, де по кроках показує, як розпізнати підроблені новини про війну. Студенти, які долучаються до таких проєктів як стажери або волонтери, отримують ті самі необхідні навички боротьби з фейками.
Ще один приклад – фактчекінговий проєкт VoxCheck, який працює в складі аналітичної платформи VoxUkraine. На їхній сторінці написано, що це незалежний фактчекінговий проєкт, який перевіряє висловлювання політиків. Проєкт є підписантом Кодексу принципів Міжнародної мережі фактчекерів Poynter. Команда дає можливості та постійно шукає стажерів і молодих аналітиків, зокрема студентів, які хочуть боротися з дезінформацією. У соцмережах VoxCheck навіть окремо запрошує молодь подаватися на стажування, щоб “боротися з дезінформацією разом”. Це означає, що студент може ще під час навчання брати участь у реальних перевірках політичних заяв і писати відповідні матеріали.
Студенти-журналісти важливі не лише як помічники великих фактчекінгових організацій. Вони можуть діяти й у своєму ближчому колі: в університеті, школі, громаді. Важлива роль студентів-журналістів і в розвитку медіаграмотності. Студенти, які вивчають журналістику, можуть передавати свої уміння школярам і своїм ровесникам.
Студенти-журналісти – одна з тих груп, які можуть “розмножити” цю культуру перевірки фактів. Така практика необхідна для регіональних медіа, університетських редакцій, молодіжних проєктів, волонтерських ініціатив. Кожен студент, який замість того, щоб просто переслати підозрілий скриншот, робить паузу і питає “а чи це правда?”, уже робить маленький крок до безпечнішого інформаційного простору.
Молоді журналісти вчаться та практикують фактчекінг у відомих проєктах, створюють власні ініціативи, пояснюють іншим, як не стати жертвою фейків. Вони дають ту інформацію, яку охочіше слухають. Важливо, щоб університети, медіа та держава підтримували студентів-журналістів. За цих умов вони з радістю будуть допомагати суспільству боротися з численими інформаційними атаками ворога.
Читати більше: Студентські роки – то «золота пора», або як студенту не потонути в навчанні?
