Як студенти долають брак зустрічей?

Війна вплинула на всі аспекти нашого з вами життя. Найважче зараз для великої кількості мирного населення — не мати зв’язок з рідними, не говорячи вже про брак зустрічей. Українці намагаються підтримувати контакт зі своїми рідними, друзями, коханими, і вкрай часто вони перебувають на величезній відстані один від одного або ж, ще гірше, знаходяться в місцевості частих обстрілів та ракетних ударів.

Сьогодні ми розповімо Вам історію Аліни — студентки медичного факультету Жешувського Університету, яка переїхала до Польщі з початку повномасштабного вторгнення.

Фото з особистого архіву дівчини

Про свій переїзд дівчина згадує: “Була паніка, страх, зовсім не розуміла, що я роблю. Просто їхала автобусом в Польщу з думкою, що повернусь за тиждень. Я сподівалась, що якнайшвидше опинюсь в обіймах свого коханого..”

Аліна почала вивчати мову, відвідувати курси польської: “Оскільки в Україні я навчалася в ЛНМУ ім. Д. Галицького, то прийняла рішення вивчати мову і спробувати перевестись в Жешувський Університет. На жаль, стати гарним лікарем з дистанційним навчанням дуже важко, саме тому я вирішила взяти академічну відпустку і продовжити навчання в польському ВНЗ”.

Про свої шляхи подолання браку зустрічей відверто каже: “З друзями намагаюся завжди підтримувати контакт в месенджерах, частіше розмовляти з ними, виділяю якийсь час для спільних занять онлайн. Оскільки в мене є можливість раз на місяць їздити додому, то намагаюся знайти час, щоб побачитися з усіма.”

Фото з особистого архіву

“Я маю чоловіка, який живе у Львові й через воєнний стан не може приїхати до Польщі. Ми стараємося підтримувати наші стосунки на відстані, розмовляючи кожного дня. Організовуємо “побачення на відстані” раз на тиждень. Наші “побачення на відстані” — це перегляди фільмів разом, готування їжі, обговорення спільних проблем. Також плануємо кожен мій приїзд, і що ми будемо робити тоді. Пересилаємо один одному приємні дрібнички та подарунки поштою. В цьому є своя романтика.”

Фото з особистого архіву

Наприкінці хочеться зробити заклик до наших земляків: намагайтеся підтримувати зв’язок з близькими для Вас людьми будь-якими шляхами. В якому куточку світу Ви б не були зараз, пам’ятайте, що рідні завжди поруч!