Сьогодні мав змогу поспілкуватись з Дариною Синицькою — журналісткою-розслідувачкою проєкту Dozorro в Transparency International Ukraine. Дарина народилася на Донеччині, навчалася у Донецьку й у 2014 році була вимушена евакуювати, разом з ініціативною групою, свій університет на підконтрольну Україні територію.

Обізнаність суспільства може привести до того, що недобросовісні журналісти втратять сенс застосовувати маніпуляції.

В рамках проєкту “Українська молодь змінює світ” ми розповідаємо історії досягнень та проактивних дій молодих українців з різних верств суспільства, з різною освітою, різними переконаннями та способом життя. Це журналісти, волонтери, молоді військові, члени громадських організацій, засновники волонтерських фондів та рухів, які привносять позитивні зміни у цей світ, покращують його у певний спосіб. Ми дуже раді тому, що на цей заклик поділитись своєю історією відгукнулась Анастасія Домбровська, українська журналістка, яка наразі працює в Укрінформ, стажується на Суспільному та береться навіть за найменші волонтерські ініціативи. 

Безперечно історія фотожурналістики нерозривно пов’язана з журналістикою в цілому. Це симбіоз, у якому як у живому організмі одне пов’язано з іншим, тож неможливо розглядати журналістику без існування фотографії.

Навіть сьогодні, коли завдяки розвитку новітніх технологій кожна людина навіть далека від сфери журналіста може фіксувати за допомогою телефону ледь не все, що відбувається навколо неї, неможливо недооцінити важливість фотографії на шляху висвітлення будь-яких подій.

Валерія Самошина – перспективна тележурналістка, яка активно вдосконалюється у цій галузі. Будучи членкинею Національної спілки журналістів України, вона робить значний внесок у розвиток медіапростору країни. Самошина Валерія Віталіївна також є викладачкою на факультеті журналістики та українознавчих студій у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, вона не тільки ділиться своїм досвідом з майбутніми журналістами, а й формує новий підхід до медіаосвіти.
Сьогодні в рамках проєкту «Щоденник війни: історії українського опору» ми дізнаємося більше про її шлях у журналістиці, про труднощі, які постають перед нею, і про її бачення ролі журналістики під час війни. 

ГО «Платформа студентської журналістики» зареєстровано суб’єктом у сфері онлайн-медіа, а саме сторінки в соціальних мережах і сайт «Truthful Reporting».

Нам завжди дуже приємно спілкуватись з талановитою амбітною українською молоддю, яка попри всі труднощі та виклики сьогодення продовжує творити, робити круті речі, працювати в різних проєктах, засновувати свої ГОшки, студентські видання, висвітлювати життя та досвід українців в часи великої війни. Мав можливість поспілкуватись з представницею саме такого покоління, Олександрою Гоцуляк. Пані Олександра — активістка та членкиня мовної громадської організації «РВН» (Робимо Вам Нерви), працює сценаристкою у команді відео, де бере участь у створенні матеріалів, які допомагають переосмислити мовне та культурне середовище міста. Також є головною редакторкою студентського видання “DeFacto”.

Гантер С. Томпсон відзначився фірмовим стилем та був найвиразнішим американським голосом другої половини 20-го століття. Гонзо-журналістика – це не лише стиль, а й позиція: заперечення лицемірства, дослідницький ризик, експеримент. Шлях від випадкового початку до творчого апогею.