Україна, так само як і Норвегія, є учасником Болонського процесу і доєдналася до нього ще у 2005 році. Проте, як ми бачимо, важко сказати, що ці країни мають однаковий рівень освіти, а український диплом цінується не менше норвезького. Чому так відбувається, читайте далі у матеріалі.

Кожна країна має свої тенденції, методики та особливості, які відрізняють її від інших. Все це стосується абсолютно всіх сфер життя. Сьогодні пропонуємо розглянути методики виховання дітей у садочках України та Норвегії, адже дошкільна освіта – це фундамент, який закладається в дитині для подальшого її розвитку.

За стандартами дошкільної освіти, садочок  має на меті задовільнити потреби кожної дитини в догляді, безпеці, повазі. До того ж, він надає можливість рости дитині в соціумі, що допоможе розвинути такі навики як: соціалізація, комунікація, культурна та мовна інтеграція.

У четвер, 30 березня, стало відомо, що суд в штаті Нью-Йорк офіційно відкрив кримінальну справу проти екс-президента США Дональда Трампа.

Цей проєкт має на меті підвищення рівня обізнаності суспільства щодо ролі інформації та медіаграмотності у повсякденному житті та сучасних реаліях.

Донедавна, всього лише два століття тому, жінки жодним чином не могли вплинути на реформи, які впроваджуються у своїй країні. Що краще для жінок вирішували чоловіки, впроваджували реформи, голосували за них, проте на рівні з чоловіками жінка мала платити податки, працювати, на додаток доглядати за дітьми та домом. Обов’язок подолання несправедливості взяли на себе суфражистки, які поклали початок боротьбі за гендерну рівність.

Київська влада не планує відміняти комендантську годину на Великдень, що буде тривати як завжди з 00:00 до 05:00, з метою забезпечити громадян та гостей столиці. Водночас, запевняють, що потреби вірян на Великдень будуть задовільнені, оскільки служби проводитимуться та транслюватимуться онлайн.  

За даними ВООЗ за 2020 рік, близько 200 мільйонів жінок зазнали насилля у формі жіночого обрізання. Страшно уявити наскільки зросла ця цифра зараз. Гормональні порушення, неможливість завагітніти, проблеми сечовипускання та менструації, психічні розлади, інфекції – це лише малий перелік наслідків, які завдає ця процедура. Проте її продовжують проводити, виправдовуючись релігією, традиціями, користю для здоров’я, що немає нічого спільного з правдою.

“Життя та війна: 10 українців – 10 історій” – проєкт, у якому кожна історія торкає серце. Проєкт, у якому розкривається частинка душі тих, хто бореться та продовжує боротися за свободу України. Проєкт, що розповідає, як змінилося життя людей після 24 лютого 2022 року.

Як повномасштабна війна в Україні змінила працевлаштування в Польщі.

Компанія “Нова пошта” повідомила, що шукає партнерів у Німеччині та згодом оголосить про набір працівників. 

Громадська організація «Детектор медіа» опублікувала на сайті презентацію результатів звіту з основними висновками.

З часів пандемії проблема навчального процесу в університетах стала більш актуальною, оскільки більшість навчальних закладів перейшли на дистанційний формат. І це дуже вплинуло на якість навчання.

24 лютого 2022 року — день, який змінив життя мільйонів українців. Саме тоді росія розпочала повномасштабне вторгнення, назвавши його «спецоперацією». Для українців це стало початком великої війни, яка забрала тисячі життів і триває досі.

Нещодавно перша леді України Олена Зеленська увійшла до 100 найвпливовіших людей світу за версією журналу Time. Це визнання є свідченням її невтомної роботи з просування соціального добробуту, гендерної рівності та культурної дипломатії в Україні та за її межами.

Деякі соромляться своєї травми, заганяючи себе в ще більший “глухий кут”.Багато жертв вважають себе винними в тому, що трапилося, замислюються над тим, що могли спровокувати ґвалтівника, що докорінно невірно.

Порівнюючи використання в Україні та у країні-агресора, то можемо зробити висновок, що ми користуємося переважно однаковими. І це частково є проблемою.

В інтерв’ю Катерина, молода жінка, розповідає про те, як вона опинилась у складній ситуації через початок повномасштабного вторгнення та знайшла себе в активізмі. Коли стало очевидно, що ситуація не покращується, Катерина вирішили поїхати до Німеччини.

Катерина описує свій досвід знаходження української організації VITSCHE в Берліні. Вона розповідає, як спільнота допомогла їй відчути себе більш комфортно в Німеччині, де їй не вистачало своєї ком’юніті з рідної країни.

Народилась в Одесі, вона була змушена залишити свій дім та переїхати до Берліна, де навчається на спеціальності “Етика та політика” в Bard College Berlin. У цьому інтерв’ю Юля розповість про історію свого переїзду, її навчання та життя в новому місті.

Майже будь-який якісний журналістський матеріал має містити посилання на людину/організацію, що повідомляє суспільно важливу інформацію.

Матеріалам із прихованими експертами не варто довіряти, а якщо вже й цікаво – перевіряємо, зокрема піддаємо під наш аналіз й перевірку компетентність осіб, думка яких надається.

Серед повної пропаганди та заборони незалежних ЗМІ, журналісти фінського видання, також забороненого в Росії, сподіваються достукатися до росіян через хоча б одну популярну гру.

«Детектор медіа» — громадська організація, платформа, що активно публікує новини, моніторинги, дослідження медіа на своєму сайті, працює для суспільства.

Prometheus – одна з українських платформ онлайн-освіти, завдяки якій громадяни України мають можливість безкоштовно проходити різні онлайн-курси.

Щороку 20 червня відзначається Всесвітній день біженців. Як святкують цей день зараз та що про це думають українці?

Команда ГО “Платформа студентської журналістики” завжди рада вітати нових учасників.
Якщо ви хочете стати членом нашої ГО, необхідно виконати декілька простих кроків.

Російська агресія на території України триває з 2014 року і буденне життя українців у всіх сферах набуло певних змін. Саме 10 років тому був знищений міф «братські народи», але чи справді з 2014 року Україна відмовилася від всього російською? А що було з телебаченням?

Сучасна молодь України має занепокоєння з приводу майбутнього країни, проте саме вона є ключем у вирішенні наших сучасних та майбутніх проблем. Труднощами для багатьох з них є працевлаштування. Україна має перейняти кращі практики ЄС для залучення молоді, адже багато юних спеціалістів виїжджає за кордон в пошуках кращого життя, залишаючи нашу країну в пошуку рішень.

Молодіжні організації стають важливими рупорами у сучасному суспільстві, сприяючи активній участі молоді, розвитку лідерських навичок та вирішенню соціальних проблем.

Дводенний офлайн хакатон від AIESEC – це спроба молоді адресувати виклики
війни в різноманітних бізнес-сферах
та хакнути свій потенціал для сприяння
економічному розвитку України.

Ми підписали Меморандум про інформаційне партнерство з волонтерським проєктом «Єдині». Проєкт був створений, щоб допомагати і підтримувати всіх, хто переходить на українську мову. Хочемо поширити інформацію про один із заходів, який наші нові партнери будуть проводити вже найближчим часом. Запрошуємо взяти участь в їхньому форумі щодо важливості та поширення української мови сьогодні, в часи великої війни. Про всі деталі та ключові аспекти форуму можете почитати нижче.

Наші партнери ГО “Київ Дефендерс” взяли інтервʼю в американця, який приїхав боронити незалежність України. “Під час розмови Алекс “Beef” вразив нас своєю підготовкою і незламністю. На жаль, напередодні виходу інтервʼю, ми дізналися, що Алекс отримав тяжке поранення і зараз перебуває на лікуванні. Дякуємо йому за захист нашої країни і бажаємо скорішого одужання” – йдеться в описі відео. Далі у матеріалі, ви можете ознайомитись з відео та повним текстом інтервʼю.

20 жовтня гурт “Жадан і Собаки” та Христина Соловій зняли кліп
“Серце” у львівській церкві св. Андрія Первозванного, який викликав
чималий скандал.

Рекордсменкою України з найбільшої кількості написаних щорічних радіодиктантів національної єдності стала 77-річна львів’янка Христина Гоянюк, яка з 2020 року не пропускала жодного радіодиктанту. Про це стало відомо з офіційної Facebook сторінки Національного Реєстру Рекордів України.

16 жовтня у Вінниці вперше був зареєстрований спалах гепатиту А. Станом на вечір 27 жовтня було вже зареєстровано 141 пацієнт середньої важкості, зазначає на офіційній сторінці у Facebook Міністерство охорони здоров’я.

Вивчення української мови – актуальна тема серед багатьох студентів, які поважають та цінують своє коріння, мають бажання відновлювати його та повертатись до витоків своєї національної ідентичності. Як студенти Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля поліпшують своє мовлення, як продуктивно та зручно вчити українську мову та які ресурси використовувати – про це поговоримо далі.

З 2014 року Україна зазнає російської агресії. Вже понад 9 років частина наших територій окуповані країною-терористом. Окупанти вчиняють злочини проти українського народу, в тому числі й сексуальне насильство. Розповівши цю історію, ми хочемо привернути увагу суспільства до проблеми насильства щодо жінок, яка особливо загострилась від початку російсько-української війни.

За півтора року повномасштабного вторгнення кількість українців з інвалідністю зросла на 300 тисяч. Освіта для дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку є важливою формою їх соціального захисту, реальним шансом створити передумови для подальшого самостійного і незалежного життя, трудової діяльності.

З нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю Truthful Reporting розповідає історію особливих героїв, які  не лише надають підтримку та допомогу людям з інвалідністю, але й вивозять їх із найнебезпечніших зон. Ігор Логвінов – волонтер та засновник благодійного фонду «FREEDOM TRUST», який врятував тисячі людей з-під обстрілів, а зараз продовжує допомагати нашим бійцям на фронті.

3 грудня відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. Ми хочемо привернути увагу до проблем, з якими щодня стикаються ці люди. Truthful Reporting розповідає історію 20-річної Крістіни з Херсону, яка живе під майже щоденними обстрілами. Дівчина розповіла нам про те, як їй довелось відмовитись від улюблених занять через війну.

Щотижня в Культурному хабі “Донеччина”, створеному за підтримкою Донецької обласної адміністрації в Києві, проходять заходи для  дітей та дорослих переселенців, які спрямовані на покращення психоемоційного стану. Організатором є обласне комунальне підприємство “Центр кіномистецтва та культури”. Всі заходи, що проводяться в центрі є безоплатними.

Наші партнери – проєкт «Єдині» уже понад рік допомагають усім охочим перейти на українську. І за цей час вже досягли значних результатів, зокрема понад 102 000 учасників взяли участь у їхніх заходах, а розмовні клуби проєкту працюють в Україні та Європі. На думку наших партнерів, новий законопроєкт про національні меншини створює загрозу українській мові. Позиція проєкту “Єдині” щодо законопроєкту далі у матеріалі від партнерів.

В Україні запустили Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи і статевої недоторканості малолітньої особи.
На думку Офісу генпрокурора, реєстр стане запобіжник повторного вчинення злочинів проти статевої недоторканості дітей.

З 1 грудня працівники інфозон головних вокзалів Києва та Львова отримали спеціальні планшети, зі встановленою програмою для пасажирів з порушеннями слуху. Програма дозволяє спілкуватися співробітникам вокзалу з пасажирами за допомогою української жестової мови. Для цього працівник звертається до перекладача через відеозв’язок. Протягом 2024 року проєкт планується масштабувати на вокзали з великим потоком пасажирів.

У селищі Рокитне на Київщині між школярками відбулася сварка, після чого дві неповнолітні побили 12-річну дівчину. Жорстокість підлітків вражає. Наразі потерпіла знаходиться у лікарні, у подальшому медиками буде надана оцінка з приводу ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Надалі порушниць разом із батьками було запрошено до відділу поліції для надання пояснень.

У Верховній Раді хочуть зобов’язати українців носити з собою військовий квиток. Таким чином, хочуть уникнути питань пов’язаних з тим, чи є громадянин військовозобов’язаним або не військовозобов’язаним, чи може отримати повістку чи не може.

8 грудня під час моніторингу соціальних мереж співробітники поліції Львівщини виявили відео, на якому студенти старших курсів училища били першокурсників цього ж навчального закладу. У присутності багатьох очевидців старші завдавали ударів молодшим в голову та груди боксерськими рукавицями. У відомстві заявили, що винуватців відрахували з Червоненського вищого професійного училища та виселили з гуртожитку.

У 2024 році держава виплатить роботодавцям 660 млн грн компенсації за облаштування 10 тисяч робочих місць для людей з інвалідністю. Про це повідомляє Міністерство економіки України. “Ми закладаємо на цю програму 660 млн грн. Тож закликаю бізнес скористатись нею і усунути бар’єри на робочому місці для своїх співробітників”, – заявила міністр економіки Юлія Свириденко.

“Щодо дефіциту. Запропонували мобілізувати додаткових 450-500 тис. людей. Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів. Це питання людей, справедливості, обороноздатності та фінансів. Що стосується людей – мені потрібна конкретика. Що буде з мільйонною армією, дуже потужною. Що буде з тими хлопцями, хто вже два роки захищає державу?”, – зазначив президент.

У жесті солідарності українці зібралися в самому серці столиці Шотландії, щоб виступити проти безжальних російських обстрілів українських міст. Волонтери команди The Ukrainian Victory Campaign організували протест 3 січня, об’єднавши десятки Українців та Українок із різних регіонів Шотландії напроти Генерального консульства Росії в Единбурзі.

У перші дні повномасштабної війни 20-річний Ярослав Тарасов став свідком російського тероризму. Після цього хлопець ледь не залишився в інвалідному візку. 

У серці подій, що розгортаються в Україні, оповідь Катерини Семенцової, яка виросла в Донецькому регіоні, стає особливо важливою. Її розповідь відображає не лише особистий досвід виживання в умовах війни, але й важливість збереження культурної спадщини та самосвідомості в умовах міграції.

Наша сьогоднішня героїня — Анна Гусениця. Дівчина нині розвиває власний проєкт, мета якого — підтримувати молодих лідерів України, працює у сфері молодіжної дипломатії, уже мала змогу відвідати будівлю Європарламенту та поспілкуватись з європейськими лідерами. Про все це більш детально читайте далі в нашому інтерв’ю.

Сьогодні своєю історією поділилась авторка дописів для БФ «Рій» – Вікторія Сукмановська. Вона впевнена: «Ніхто не прийде з Заходу чи Америки рятувати нас, тільки ми спільною боротьбою можемо зупинити цю велику війну та перемогти».

Ми продовжуємо нашу розмову з пані Анною. Сьогодні дізнаємось більше про її участь в різних стипендіальних програмах, розмови з європейськими політиками. Наприкінці дівчина поділиться тим, що ж означає для неї перемога України в цій війні, як вона осмислює це поняття.

У доречність ідеї Надії Радчук з Рівного відвідувати поранених у госпіталі спочатку ніхто не повірив. Але 24-річна очільниця Rivne Rotaract Club не відступила й отримала від захисників, які перебувають на лікуванні, зворушливу хвилю вдячності. Тепер до ініціативи долучаються все більше людей, а Надія шукає можливості для розширення допомоги пораненим.

На запрошення поділитись своєю історією відгукнувся надзвичайно свідомий українець з Дніпровщини – Вертелецький Денис. Він – людина, яка справді горить тим, що робить і попри свій молодий вік є засновником благодійної фундації «Voices from Ukraine», яка базується у Варшаві, Польща.

Понад 500 людей об’єдналися на акцію солідарності в Единбурзі, вшановуючи другу річницю масштабного російського вторгнення в Україну. Ініціатива “The Ukrainian Victory Campaign” разом з місцевими активістами організували демонстрацію “United for Ukraine – together to victory” біля Генерального консульства Росії в Единбурзі 24 лютого 2024 року.

Наша сьогоднішня героїня — Олександра Паняк, Head of Media Relations Truman, 10 років займається комунікаціями з медіа. За останній рік разом з командою випустила сотні статей в ЗМІ, серед них: The Guardian, The Wall Street Journal, The Times та ін. Резонансні розслідування про діяльність міжнародного бізнесу в Росії набули світового розголосу та здобули мільйони переглядів.

Українське кіно має свій  неповторний стиль. Завдяки йому можна зрозуміти час, заручником якого став український народ. Ми пригадаємо українське кіно на початку його становлення, як радянська влада боролась проти нашого кінематографа, забороняючи  один з найвідоміших  українських фільмів, кого можна сміливо назвати батьком українського кінематографа.

«Единбурзькі павуки» – це волонтерська організація з плетіння маскувальних сіток для ЗСУ в Единбурзі, що працює декілька років та має сотні відвідувачів і волонтерів з української та місцевої спільнот. Анна, Даша, Олена та Василь – серед них, і сьогодні вони поділилися з нами власною мотивацією, волонтерським досвідом та майбутніми планами. Їхня діяльність у цьому центрі – це не лише жага підтримки, але й прояв солідарності із тими, хто воює за свободу й незалежність України.

Безкоштовний сертифікатний курс пропонує студентам-журналістам українських університетів унікальну можливість спілкування з міжнародною командою медіафахівців. Ви  не лише поглибите важливі для роботи у складних умовах сучасної журналістики знання, а й поліпшите навички спілкування англійською мовою. Знаючи, що Україна зазнає військової агресії з боку рф, важливо навчитися розповідати правдиві та об’єктивні історії, викривати фейкові новини і маніпуляції свідомістю через засоби масової інформації навіть коли болить.

Роман Алімаскін – виняткова людина, яка втілює в собі справжню відданість своїй культурі та своїй країні. Ще з дитинства він плекає свою любов до літератури, що перетворилась у чудові вечори поезій в усіх куточках України. Роман пройшов свій складний шлях дерусифікації. З 2014 року став відданим просувачем української культури та борцем за рівні права для всіх. Вирішує жити в рідному слові та просувати його. Роман закликає всіх нас боротись за свою державу тут і зараз. Сьогодні ми дізнаємося більше про унікальний культурний проєкт Marmur, його візію та принципи.

Наш герой ділиться своєю візією України у любови та наголошує на важливості єдності українського народу та держави. Розповідає про знайомство з Романом Ратушним, боротьбу за Протасів Яр та ділиться своїми мріями щодо розвитку культури в Україні.

Боїтеся розмовляти українською, бо ваша вимова зовсім не схожа на літературну — оту, як із книжки? Тоді долучайтеся до проєкту наших партнерів «Єдині»! І амбасадори квітневого курсу — Аміль та Раміль Насірови — переконають вас, що не варто цього соромитися! Бо суржик та діалекти — наша родзинка!

18 квітня відбулась лекція на тему: «Україна, російська пропаганда і норвезькі медіа». Цього разу спікером був Бйорн Йохан Бергер – норвезький блогер, член правління Товариства норвезько-української дружби, позаштатний автор низки норвезьких газет і тижневиків. Бйорн познайомив студентів з настроями в Норвегії, охарактеризувавши їх як «глибокий історичний спокій» і «наївність». Водночас, він відзначив, що молоде покоління норвежців демонструє високий рівень медійної грамотності. 

«Як ти там?» — це питання, яке ми ставимо своїм близьким з перших днів війни. Саме воно стало ключовим для заснування мікромедіа Yaktytam, співзасновником якого є Костянтин Андріїв. У нашій розмові Костянтин розповідає про цінності любові та поваги до рідного міста, важливість формування громадянського суспільства та роль мікромедіа у відбудові Запоріжжя. Наш герой наголошує на важливості підтримки ЛГБТ-спільноти в Україні, адже кожен повинен мати право на повагу та рівні можливості, незалежно від своєї сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.

Свято День Європи в Україні відзначається багато років, цьогоріч не виключення. 25 травня Мистецький Арсенал зібрав чимало громадських діячів, експертів, представників ОГС, киян та гостей міста для святкування фестивалю  «Разом Діємо Фест», організованого Представництвом Європейського Союзу в Україні. Святкування стало головною подією Всеукраїнської комунікаційної кампанії про підтримку ЄС громадянського суспільства та незалежних медіа України «Разом Діємо. Разом ми Європа», що стартувала 3 травня й триватиме до кінця липня 2024 року в усіх регіонах України. 

Спікери обговорили необхідність популяризації інклюзії в Україні як одного з принципів Європейського Союзу в контексті Євроінтеграції, кращі практики впровадження інклюзії та роль країн Європейського Союзу в цьому процесі, обговорили важливість забезпечення рівних можливостей для всіх громадян та розповіли про програми, що реалізуються в Україні та країнах Європейського Союзу та спрямовані на підвищення рівня обізнаності молоді щодо інклюзії, до яких кожен охочий може долучитися вже зараз.

Такі заклади є ледь не в кожному місті, але з епохою інтернету вони дуже знеціненні – і дарма. Про один з таких закладів і буде мій репортаж. Кременчуцький місцевий палац культури – це не просто будівля, де відбуваються культурні заходи. Це справжнє серце міста та осередок народних кружків творчості. Тут вирує життя, переплітаються різні епохи та жанри, і кожен куточок просякнутий духом мистецтва. 

Залишаючись в окупованому Херсоні, фотографиня Марія Пуля знімкувала рідне місто, аби зафіксувати його для історії ще незруйнованим. Ризикуючи, фіксувала на фотокамеру проукраїнський мітинг, коли навпроти стояли російські окупанти зі зброєю, а також створювала власний фотопроєкт про єдність Херсона з усією Україною, коли під вікнами їздила ворожа військова техніка. Через пів року ухвалила рішення виїхати, а коли на початку листопада 2022 прочитала новину про звільнення міста, розплакалася прямо у вагоні метро. 

Сьогодні драматургиня, сценаристка, журналістка, воєнна кореспондентка Оксана Гриценко ділиться з нашими студентами багаторічним професійним досвідом, порадами та цінними інсайтами, отриманими під час роботи в медіа. Оксана довгий час працює в англомовній журналістиці, їздить до зони бойових дій та пише звідти репортажі. Впродовж останніх кількох років захопилась написанням п’єс, які сьогодні глядачі можуть побачити не лише в різних містах України, але й за кордоном.

Війна внесла свої корективи в життя кожного з нас. 70 % чоловіків відчувають стрес, переживання, втому, тому вчасне вирішення проблеми та подолання психологічної напруги є життєво необхідними. Адже психічне здоров’я є важливою складовою частиною добробуту кожної людини.
9 жовтня в Києві відбувся форум «Ментальне здоров’я чоловіків в Україні: як Лінія психологічної підтримки 2345 реагує на виклики війни».

Сьогодні мав змогу поспілкуватись з представницею амбітної талановитої української молоді, Софією Євченко. Дівчина попри свій дуже молодий вік вже постажувалась в різноманітних установах та організаціях, бере активну участь в розвитку ініціативи “Посли європейської молоді” в Україні (YEAs), є членкинею ГО “Академія молодіжної дипломатії “United Youth”, ГО “Жіноча ліга” та координаційної платформи “Ukrainians Abroad”, стажувалась у Верховній Раді України та Міністерстві молоді та спорту України. Наразі Софія стажується у представництві міжнародної неурядової організації “IFES Ukraine”. 

Нам завжди дуже приємно спілкуватись з талановитою амбітною українською молоддю, яка попри всі труднощі та виклики сьогодення продовжує творити, робити круті речі, працювати в різних проєктах, засновувати свої ГОшки, студентські видання, висвітлювати життя та досвід українців в часи великої війни. Мав можливість поспілкуватись з представницею саме такого покоління, Олександрою Гоцуляк. Пані Олександра — активістка та членкиня мовної громадської організації «РВН» (Робимо Вам Нерви), працює сценаристкою у команді відео, де бере участь у створенні матеріалів, які допомагають переосмислити мовне та культурне середовище міста. Також є головною редакторкою студентського видання “DeFacto”.

7 листопада 2024 року у столичному “KyivHall”, що на Хрещатику, відбулася панельна дискусія «Там, де лунають постріли й розповідаються історії: жінки на війні», організована регіональним Офісом Фонду ім. Фрідріха Еберта “Діалог Східна Європа”.

Всі ми знаємо, що таке націоналізм. Правда ж? В українському контексті націоналізм — це ідеологія та рух, спрямовані на збереження й захист української державності, культури, мови, історії та традицій.

В столичній книгарні-кав’ярні “Сенс”, що на Хрещатику, відбулася лекція за ініціативи благодійного фонду “Волонтерське об’єднання “VESTA”, що займається підтримкою військових та їхніх близьких. Спікерками виступили Катерина Ейхман — керівниця комунікаційного відділу БО “VESTA”, донька ветерана і партнерка військовослужбовця; й Тетяна Ціленко, яка очолює психологічний відділ благодійного фонду, як психологиня працює з військовими, а також є дружиною ветерана. 

Як суспільство, ми часто дивимось в бік різних країн, якими захоплюємось, і  прагнемо досягти такого ж рівня розвитку. І це цілком виправдано. На мою думку, щоб завжди розвиватись і ставати кращими, ми повинні мати чудові приклади, на які дійсно варто рівнятись (особливо якщо мова йде про країни, які починали практично з нічого, але зуміли створити класну та успішну націю щасливих людей за відносно короткий час).

Війна в Україні. Найбільший збройний конфлікт, що бачив світ з часів Другої світової війни. Найбільш руйнівне вторгнення в центр Європи з часів нацистів і Гітлера, яке призвело до мільйонів біженців, змушених покинути свої домівки, до руйнування десятків тисяч будинків й зробило загрозу тотальної ядерної війни просто неймовірно великою. Думаю, вона ще ніколи не була такою великою, особливо після закінчення холодної війни між Радянським Союзом і Сполученими Штатами.

Сучасний світ щодня розвивається у різних напрямах життєдіяльності. Щороку змінюються тенденції і впроваджуються винаходи, що вказує на безперервну роботу людей із вдосконаленнями вже існуючого і відкриттями колись задуманого.

Сирійська громада Единбурга зібралася на площі Брісто в неділю, 8 грудня, щоб відсвяткувати те, що вони вважають поворотним моментом для своєї батьківщини: падіння режиму Башара аль-Асада і диктатури в Сирії. Жвавий натовп танцював, співав і святкував важливу подію — проголошення сирійськими повстанськими силами столиці Дамаска «вільною», що ознаменувало кінець багаторічної тиранії.

Розповідати історії українців, які стали жертвами російської агресії, вшановувати цивільних та військових, що поклали свої життя за нашу свободу, — це все має величезну цінність сьогодні, коли Україна вже понад 10 років боронить свою незалежність від російського війська. Це люди з власною історією, із різними мріями та цілями, й про них потрібно знати. Тому дуже важливим є те, що проєкт, який займається саме збереженням пам’яті наших героїв та поширює їхні історії, Платформа памʼяті Меморіал: вбиті росією, було визнано найкращим соціальним проєктом 2024 у щорічній Премії, яку організовує медіа “Українська правда”. Мали змогу поспілкуватись з шеф-редакторкою цієї платформи Юлією Лозинською.

У Київській області для ветеранів та ветеранок доступні різноманітні послуги, спрямовані на підтримку та реінтеграцію в цивільне життя. Нижче розгляньмо кілька ключових ініціатив та сервісів.

Війна в Україні загострила необхідність ефективної соціальної підтримки ветеранів. Київська область, маючи значну кількість ветеранів, стикається із проблемами доступності та якості соціальних послуг.

Фастівська громада реалізує ініціативу «Єдине вікно ветерана», яка є частиною ширшої стратегії підтримки ветеранів та їхніх родин. Основна мета — спростити доступ до послуг для ветеранів, забезпечити інтеграцію у громаду та створити системну підтримку, яка виходить за межі волонтерських ініціатив.

Екологічний стан України – важливий аспект сьогодення як українців, так і найближчих з нею країн. Адже вся екосистема впливає на умови, якість і тривалість життя людства і тваринного світу. Збереження екологічної спадщини є надзвичайно важливим завданням, оскільки вона є частиною національної ідентичності, історичної пам’яті та природного багатства країни. В умовах війни питання екологічної безпеки набуває нових вимірів — воно стосується не лише охорони природи, а й екологічної реабілітації та стратегії сталого відновлення.

До війни тут були природні заповідники, природні та регіональні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища тощо. Однак події російсько-української війни спричинили погіршення екологічного стану, глобальне руйнування екосистеми, забруднення атмосфери, води та ґрунту.

Донецьк – столиця Донбасу, яка знаходиться на березі річки Кальміус. До початку війни 2014 року це місто було мегаполісом з розвиненою інфраструктурою, квітучим бізнесом, великою кількістю паркових і лісових зон, куди з’їжджалися мешканці України на фестиваль «Червона рута», а також тисячі студентів гуляли на природі після занять в університеті.

6 кілометрів на милицях. 52 хвилини боротьби. Один із сотень учасників, але з історією, яка сильніша за будь-які результати. Іван Артюх взяв участь у масовому забігу «Характер Спорт», ставши справжнім символом незламності. Його виступ не тільки вражає фізичною витривалістю, але й відкриває важливу суспільну проблему: недостатню інклюзію людей з інвалідністю у масовий спорт.

10–11 травня відбувся турнір «Ліга дужих», який об’єднав команди з різних куточків України, що виступають у форматі ампфутболу — футболу для гравців з ампутацією кінцівок. Цей дводенний змагальний марафон став не лише випробуванням фізичних можливостей, а й яскравою демонстрацією сили волі та спортивної гідності.

Проєкт «Обличчя стійкості» присвячений історіям молодих українців, які постраждали внаслідок повномасштабної війни, але, попри все, не втратили сили духу та волю до життя. Ми прагнемо зібрати та опублікувати українською й англійською мовами щирі, глибокі, часом болісні, але надзвичайно важливі розповіді молодих цивільних та ветеранів, які отримали поранення внаслідок збройної агресії Росії. Це проєкт про людську стійкість, про ті зусилля, які кожен робить щодня, щоб жити далі, відновити себе та надихати інших.

Сьогодні слухаємо історію Андрія Поліщука — ветерана, поліцейського, пластуна й людину з великої літери. 25 травня для нього — не просто дата. Це день, коли його життя змінилось назавжди: вибух, поранення, боротьба за виживання, операції, реабілітація — і водночас шлях до нового сприйняття себе, сили духу й щирих людських зв’язків. Ми поспілкувалися з Андрієм про те, як змінюється світ після фронту, що допомагає відновитись не лише фізично, а й емоційно, як важливо прийняти себе — і як підтримка, навіть проста, звичайна людська увага, здатна зрушити гори. А ще — про «Пласт», Карпати, дітей, скелелазіння, добрих людей і життя, яке продовжується.

7 червня 2025 року відбулися Загальні збори ГО «Платформа студентської журналістики», під час яких члени організації затвердили звіти за діяльність з 4 кварталу 2023р. по перший квартал 2025р., обговорили досягнення та визначили напрями роботи на найближчі роки.

Білокопитий Віктор Юрійович – майстер спорту України міжнародного класу (1995). Срібний (1994) та бронзовий (1995) призер чемпіонату світу серед юнаків; бронзовий призер чемпіонату світу серед юніорів (1998), неодноразовий чемпіон України та переможець Кубків України.

Кожен герой має свої витоки. Для Володимира Шульгіна це були життєва енергія, щирість, цікавість і працьовитість, що проявлялися ще змалку. Спогади його дружини розкривають не лише образ хороброго воїна, але й доброзичливого сусіда, чуйного друга та коханого чоловіка, який умів жити по-справжньому.

І ми продовжуємо історію життя Володимира Шульгіна. Для Володимира війна була не вибором, а обов’язком перед молодшим поколінням і державою. Його шлях у військовій службі став втіленням честі, досвіду та справжнього братерства. Він повернувся на фронт не через наказ, а слідуючи поклику совісті, віддаючи найдорожче, щоб зберегти життя інших.

Пам’ять не потребує яскравих жестів – вона зберігається в дрібницях, у звучанні голосу, на світлинах, у словах і серцях близьких. Навіть після смерті Володимир залишається поряд – у наших спогадах, у його діях, у всьому, що залишив нам. Його історія – це не лише про втрату, а й про світло, яке продовжує світити.

У країні, де підлітки нерідко залишаються наодинці зі своїми страхами, невизначеністю та відсутністю належної підтримки, організація Young Life вже понад три десятиліття пропонує молодим людям безпечний простір. Їхньою метою є поширення любові, прийняття та побудова щирих стосунків, що здатні змінити життя. Про розвиток, виклики та прагнення цього руху йдеться в інтерв’ю з представницею Young Life Ukraine.

Історія Надії — це не просто розповідь про пережитий біль і втрату, це історія неймовірної сили духу та життєвої стійкості. Надія і її донька стали жертвами трагедії, яка залишила незагойні рани. Однак навіть після цього, з кожним новим кроком і подоланими труднощами, Надія і її родина знаходять сили не лише рухатися вперед, а й надихати інших. Це шлях, який не кожен може пройти, але він наповнений рішучістю, надією і безмежною любов’ю до близьких. Вона ділиться своєю історією, аби показати, що навіть у найтемніші моменти життя можна знайти світло, що навіть у великих випробуваннях є місце для відновлення і нових можливостей.

Ця історія — про боротьбу. Боротьбу на фронті, за власне життя, за відновлення, за віру, за сім’ю. Її герой — ветеран Вадим, якому довелось пройти крізь пекло мінно-вибухової травми, складні поранення, шлях реабілітації та душевної боротьби. Вадим чесно розповідає про власний шлях до порятунку, про місяці болю, боротьби та надії. Це розповідь про силу духу, яка не дозволила зламатися.

Сьогодні — історія Івана. Він ветеран війни, який пройшов через Попасну, отримав тяжкі тілесні травми, пережив реанімацію, реабілітацію, переосмислення життя — і сьогодні будує власну справу. Це розповідь про біль, силу, втрату, спроби звикнути до нового себе — і бажання жити далі, не відвертаючись від минулого.

Він повернувся живим – і сильнішим. Ця історія – про Богдана, українського військового, який отримав поранення під час бойових дій біля Вовчанська. Переламані кістки, евакуація під обстрілами, операції, біль, реабілітація, відновлення, нові виклики й нові сили. Богдан не просто вистояв. Він не дозволив жалості чи болю зламати себе. Він повернувся до життя, роботи, родини – і продовжує будувати майбутнє. Його слова прості, але за ними – досвід. Це пряма, чесна розповідь, у якій багато болю, але ще більше – світла.

У цій частині ми говоримо з Артемом Комісарчуком – ветераном Збройних сил України, який пройшов полон, пережив тяжке поранення та ампутацію, але зміг віднайти сили для повернення до життя й соціалізації. Артем ділиться своїм досвідом боротьби, довгого лікування, емоційних гойдалок та шляхів, які допомогли йому прийняти себе заново. Це історія людини, яка вміє не лише виживати, а й віднаходити новий сенс у найважчих обставинах.

У цій частині ми почуємо голос дружини Артема — Тетяни Комісарчук. Це розповідь жінки, яка весь час була поруч з чоловіком: приймала найважчі новини, тримала сім’ю, доглядала за коханим, допомагала побратимам і волонтерила. Її історія — це історія дружини та мами, яка переживає травму разом із чоловіком, але водночас залишається його найсильнішою опорою.

Це історія Світлани – жінки, яка вижила після атаки дрона у Херсоні. Поранення змінило не лише її тіло, а й спосіб мислення, ставлення до життя та людей навколо. Вона втратила відчуття безпеки, але не втратила сили. Світлана пройшла через біль, страх, реабілітацію й внутрішню боротьбу за себе, щоб довести: навіть тоді, коли здається, що все втрачено, завжди є шанс відновитися. Її шлях – це водночас історія про жахи війни та про незламність. Про Херсон, де попри постійні обстріли живуть і працюють сильні духом люди. Про любов до життя, яка допомагає вистояти навіть тоді, коли здається, що немає сил.

У національному центрі «Український дім» у Києві відбулося відкриття виставки «І побачив я» фотографа Олександра Глядєлова.

Документальний фільм «Аби скоріше весна» (Hoping for Spring) розповідає про життя киян під час найтемнішої зими 2026 року, коли масовані російські атаки спричинили масштабну енергетичну кризу. Це історія про людей, які посеред блекаутів, морозів і виснаження намагалися зберегти тепло, людяність та світло всередині себе.