Україна, так само як і Норвегія, є учасником Болонського процесу і доєдналася до нього ще у 2005 році. Проте, як ми бачимо, важко сказати, що ці країни мають однаковий рівень освіти, а український диплом цінується не менше норвезького. Чому так відбувається, читайте далі у матеріалі.

Кожна країна має свої тенденції, методики та особливості, які відрізняють її від інших. Все це стосується абсолютно всіх сфер життя. Сьогодні пропонуємо розглянути методики виховання дітей у садочках України та Норвегії, адже дошкільна освіта – це фундамент, який закладається в дитині для подальшого її розвитку.

У 2021 році Норвегія посіла 8 місце у рейтингу найщасливіших країн світу від ООН і вже декілька років поспіль не поступається місцем у десятці. Тому, не дивно, що ця скандинавська країна приваблює багато іноземців і своєю економікою, і рівнем життя, і демократичним устроєм.  Особливо зручно здобувати вищу освіту в норвезьких університетах, оскільки навчання тут безкоштовне і має легкі умови вступу.

Середня загальноосвітня школає тим основним соціальним інститутом, що реалізує та вносить вагомий внесок у формування інтелекту, самосвідомості нації, забезпечення її фізичного й духовного здоров’я. Тож, які спільні та відмінні фактори спостерігаються у системі освіти двох країн?

За стандартами дошкільної освіти, садочок  має на меті задовільнити потреби кожної дитини в догляді, безпеці, повазі. До того ж, він надає можливість рости дитині в соціумі, що допоможе розвинути такі навики як: соціалізація, комунікація, культурна та мовна інтеграція.

Цей проєкт має на меті підвищення рівня обізнаності суспільства щодо ролі інформації та медіаграмотності у повсякденному житті та сучасних реаліях.

12 квітня деканат Таврійського національного університету оприлюднив наказ щодо особливостей організації освітнього процесу у 2023-2024 навчальному році. Відповідно наказу, з початку нового навчального року студенти мають вийти на очне навчання.

Громадська організація «Детектор медіа» опублікувала на сайті презентацію результатів звіту з основними висновками.

Обидва поняття вважаються інформаційною зброєю, хоча її потенціал розуміє не кожен.

Обізнаність суспільства може привести до того, що недобросовісні журналісти втратять сенс застосовувати маніпуляції.

Надзвичайно важким викликом для сфери освіти в Україні стала повномасштабна війна. Понад тисячу закладів освіти, серед яких школи, коледжі та університети, було зруйновано чи пошкоджено російськими окупантами з початку вторгнення. Особливо вражає стійкість та незламність молоді України, яка попри складні реалії війни, не лише здобуває омріяну освіту, але й допомагає наближати нашу перемогу.

Порівнюючи використання в Україні та у країні-агресора, то можемо зробити висновок, що ми користуємося переважно однаковими. І це частково є проблемою.

Телеграм – одна з найпопулярніших соціальних мереж, якою активно користуються українці.

З кожним роком кількість нових медіа збільшується, а разом із тим більшою стає й кількість інформації, що потрібно перевіряти і спростовувати у випадку не підтвердження верифікації достовірності фактів.

Майже будь-який якісний журналістський матеріал має містити посилання на людину/організацію, що повідомляє суспільно важливу інформацію.

Матеріалам із прихованими експертами не варто довіряти, а якщо вже й цікаво – перевіряємо, зокрема піддаємо під наш аналіз й перевірку компетентність осіб, думка яких надається.

«Детектор медіа» — громадська організація, платформа, що активно публікує новини, моніторинги, дослідження медіа на своєму сайті, працює для суспільства.

Prometheus – одна з українських платформ онлайн-освіти, завдяки якій громадяни України мають можливість безкоштовно проходити різні онлайн-курси.

Сучасна молодь України має занепокоєння з приводу майбутнього країни, проте саме вона є ключем у вирішенні наших сучасних та майбутніх проблем. Труднощами для багатьох з них є працевлаштування. Україна має перейняти кращі практики ЄС для залучення молоді, адже багато юних спеціалістів виїжджає за кордон в пошуках кращого життя, залишаючи нашу країну в пошуку рішень.

Ми підписали Меморандум про інформаційне партнерство з волонтерським проєктом «Єдині». Проєкт був створений, щоб допомагати і підтримувати всіх, хто переходить на українську мову. Хочемо поширити інформацію про один із заходів, який наші нові партнери будуть проводити вже найближчим часом. Запрошуємо взяти участь в їхньому форумі щодо важливості та поширення української мови сьогодні, в часи великої війни. Про всі деталі та ключові аспекти форуму можете почитати нижче.

Цей курс «Техніка усного мовлення в ефірних ЗМІ» допоможе студентам, які здобувають фах журналіста і планують працювати в царині ефірних ЗМІ, розвинути та удосконалити навички усного мовлення. Завдання курсу полягає в тому, щоб вивчити теоретичний та практичний матеріал, який необхідний для постановки правильного дихання, голосу, артикуляції, дикції, орфоепії. 

Однією з найважливіших частин культурної ідентичності українського народу є державна мова. Особливо на ставлення громадян до мови та її значення вплинула російська збройна агресія проти України (з 2014 року). Щоб виявити, як молодь змінила своє сприйняття української мови та її ролі у житті країни, ми провели опитування серед студентів Східноукраїнського національного університету імені В. І. Даля.

За півтора року повномасштабного вторгнення кількість українців з інвалідністю зросла на 300 тисяч. Освіта для дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку є важливою формою їх соціального захисту, реальним шансом створити передумови для подальшого самостійного і незалежного життя, трудової діяльності.

Наші партнери – проєкт «Єдині» уже понад рік допомагають усім охочим перейти на українську. І за цей час вже досягли значних результатів, зокрема понад 102 000 учасників взяли участь у їхніх заходах, а розмовні клуби проєкту працюють в Україні та Європі. На думку наших партнерів, новий законопроєкт про національні меншини створює загрозу українській мові. Позиція проєкту “Єдині” щодо законопроєкту далі у матеріалі від партнерів.

Мене звати Софія Комісаренко, я навчаюсь в Київському національному університеті культури та мистецтв на журналіста. Мій навчальний процес вже два роки проходить дистанційно, адже через війну довелось переїхати в Чехію. Існує стереотип, що на дистанційному навчанні студенти не отримують достатньо знань та втрачають мотивацію взагалі щось робити. На своєму досвіді, я можу сказати, що все залежить не від форми освітнього процесу, а від бажання самого учня. А як проходить студентське життя чеських студентів? Про це я запитала у Діани Козлової. В Чехії розважаються на різних позауніверситетських заходах. Також це можуть бути перегляди фільмів в аудиторіях. А особливо вони люблять ходити на пиво після пар – це можна назвати головною традицією чехів.

Як почати діалог з героями сюжету? Що робити, коли люди проти того, аби їх знімали? Відповіді на ці питання обговорювали на лекції доктора Ендрю Джирелі, професора Англо-Американського університету у Празі, якою було розпочато партнерський сертифікатний курс «Правдивий репортаж: навіть коли боляче» від СНУ імені Володимира Даля і ГО «Платформа студентської журналістики».

Боїтеся розмовляти українською, бо ваша вимова зовсім не схожа на літературну — оту, як із книжки? Тоді долучайтеся до проєкту наших партнерів «Єдині»! І амбасадори квітневого курсу — Аміль та Раміль Насірови — переконають вас, що не варто цього соромитися! Бо суржик та діалекти — наша родзинка!

Медіа та демократія, як вони співіснують та залежать одне від одної? Лейф Лонсманн ознайомив студентів із роллю вільної преси у демократичних країнах, тим, що медіа мають нести правду у суспільство та формувати громадську думку. Також поговорили на тему того як вільне медіа проявляє себе у ролі четвертої влади в країні.

Матіас Веделер, радник Норвезької Прес Ради, яка виконує функції громадського регулятора у конфліктах щодо порушення прав і дотримання стандартів журналістики, розповів студентам про специфіку застосування Етичного кодексу журналіста в Норвегії.

18 квітня відбулась лекція на тему: «Україна, російська пропаганда і норвезькі медіа». Цього разу спікером був Бйорн Йохан Бергер – норвезький блогер, член правління Товариства норвезько-української дружби, позаштатний автор низки норвезьких газет і тижневиків. Бйорн познайомив студентів з настроями в Норвегії, охарактеризувавши їх як «глибокий історичний спокій» і «наївність». Водночас, він відзначив, що молоде покоління норвежців демонструє високий рівень медійної грамотності. 

Гостьовим лектором фінальної зустрічі був Остін Маллой, американський журналіст, мультимедійним редактор і відеожурналіст Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. Остін має багаторічний досвід роботи у пострадянських країнах, зокрема працював для газети Kyiv Post та Voice of America. Він поділився своїм баченням перспектив професії журналіста у сучасних умовах, розповів про власний професійний шлях. Відповідаючи на запитання студентів, гість наголосив, що, незважаючи на шалені швидкості розвитку інформаційних технологій, базовим умінням у професії журналіста залишається створення текстів.

Спікери обговорили необхідність популяризації інклюзії в Україні як одного з принципів Європейського Союзу в контексті Євроінтеграції, кращі практики впровадження інклюзії та роль країн Європейського Союзу в цьому процесі, обговорили важливість забезпечення рівних можливостей для всіх громадян та розповіли про програми, що реалізуються в Україні та країнах Європейського Союзу та спрямовані на підвищення рівня обізнаності молоді щодо інклюзії, до яких кожен охочий може долучитися вже зараз.

Фундація Суспільність за сприяння «Інтерньюз-Україна» та інтернет-видання «Детектор медіа» запрошує студентів випускних курсів бакалаврату та магістратури шкіл журналістики з усіх регіонів країни взяти участь у конкурсному відборі до програми стажування «Хаб медіа мобільності».

18 травня наші партнери Відокремлений підрозділ ВМГО «АЙСЕК в Україні» у Києві провели захід присвячений початку кар’єри для української молоді. Захід Youth2Business зібрав 65 учасників та учасниць і став чудовою можливістю розширити знання в темах особистого та професійного розвитку для молоді, а також детальніше ознайомитися із запуском COKE INTERNSHIP 2024 в Україні.

Сьогодні мав змогу поспілкуватись з представницею амбітної талановитої української молоді, Софією Євченко. Дівчина попри свій дуже молодий вік вже постажувалась в різноманітних установах та організаціях, бере активну участь в розвитку ініціативи “Посли європейської молоді” в Україні (YEAs), є членкинею ГО “Академія молодіжної дипломатії “United Youth”, ГО “Жіноча ліга” та координаційної платформи “Ukrainians Abroad”, стажувалась у Верховній Раді України та Міністерстві молоді та спорту України. Наразі Софія стажується у представництві міжнародної неурядової організації “IFES Ukraine”. 

Сучасний світ щодня розвивається у різних напрямах життєдіяльності. Щороку змінюються тенденції і впроваджуються винаходи, що вказує на безперервну роботу людей із вдосконаленнями вже існуючого і відкриттями колись задуманого.

ГО «Платформа студентської журналістики» об’єднала три університети для реалізації амбітного проєкту, першим кроком якого є англомовний курс “Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів”.

28 квітня стартував англомовний курс лекцій «Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів». Відкривав програму курсу Бйорн Бергер — блогер, громадський активіст, член Товариства дружби «Норвегія–Україна».

7 червня 2025 року відбулися Загальні збори ГО «Платформа студентської журналістики», під час яких члени організації затвердили звіти за діяльність з 4 кварталу 2023р. по перший квартал 2025р., обговорили досягнення та визначили напрями роботи на найближчі роки.

Гантер С. Томпсон відзначився фірмовим стилем та був найвиразнішим американським голосом другої половини 20-го століття. Гонзо-журналістика – це не лише стиль, а й позиція: заперечення лицемірства, дослідницький ризик, експеримент. Шлях від випадкового початку до творчого апогею.