UA
EN
Світлина: LvBS.
Майже кожна сучасна людина зареєстрована й користується соціальними мережами. Звісно, що в багатьох країнах вони різні. Проте якщо порівнювати використання в Україні та у країні-агресора, то можемо зробити висновок, що ми користуємося переважно однаковими: Телеграмом, Ютубом та Інстаграмом. І це частково є проблемою.
Засоби масової інформації, як і суспільство, почали створювати сторінки в популярних соцмережах. Найчастіше саме в Телеграмі, Фейсбуці та Ютубі. За результатами останнього опитування за травень 2022 року від Київського міжнародного інституту соціології на замовлення Громадянської мережі ОПОРА стало відомо, що 76,6% опитуваних користуються соцмережами для отримання новин: «…помітне зростання довіри до соціальних мереж: вона вища на 6%, ніж до інших джерел інформації онлайн, а серед усіх інших джерел новин соцмережі перебувають на 2-му місці за рівнем довіри».
Якщо ж говорити про споживачів суспільно-політичного контенту у месенджерах то їх кількість збільшилася до 49% у порівнянні з 2020 роком (тоді показник був лише 19%), як зазначає Детектор медіа. За цей же період часу аудиторія соціальних медіа зросла від 50 до 61%.
Перехід медіа до соцмереж частково полегшило життя звичайним споживачам інформації. Тепер можна читати новини у своїх стрічках, не шукаючи щоразу необхідний сайт. Також до переваг можна віднести те, що не потрібно витрачати години на перегляд того, що може виявитися нецікавим глядачу. Після таких цифрових змін у більшості випадків можна попередньо прочитати або переглянути яким буде наповнення відеосюжету.
А ось для працівників ЗМІ не все так радісно. Звісно, що певну користь вони отримали з цього у вигляді просування й збільшення кількості аудиторії. Але разом із цим було створено додаткові проблеми у вигляді більшої кількості та швидкості поширення фейків. Про це від 2018 року пишуть різні провідні ЗМІ та громадські організації.
На перший погляд, це може здаватися не важливим, оскільки фейкові новини розвінчуються, а люди на сьогодні мають можливість самостійно розрізняти правдиву інформацію від неправдивої. Проте це не геть так.
Якщо брати ситуацію в Україні, рівень індексу медіаграмотності зростає серед українського населення, але все ж залишаються ті, хто не достатньо розуміється в даній сфері. І це може бути не просто шкідливо, а й небезпечно.
Загроза може бути у 2 варіаціях: дезінформація у новинних каналах/сторінках і поширення фейковими акаунтами спеціальних повідомлень.
Ледь не кожен знає, що неправдива інформація є в соцмережах. Але не всі чули про те, що створюють повноцінні сітки з каналів і сторінок, що можуть доповнювати й просувати одне одного. І це вже не говорячи про те, що певні люди взагалі підроблюють цілі канали під провідні медіа. Одним із яскравих прикладів був телеграм-канал ТСН. Не перевіривши посилання й наявність верифікації, люди отримували інформацію від каналу, власники якого перебували на той період інциденту на території країни-агресора.
Якщо в Інстаграмі, Фейсбуці та Ютубі діють певні обмеження на поширення й перевірку правдивості інформації, на яку реагують модератори соціальних мереж – у Телеграмі ситуація куди складніша. «Небажання засновників телеграма реагувати на дезінформацію, яка поширюється у месенджері, який вони створили, призвело до того, що туди мігрували проросійські та російські пропагандисти, чию свободу поширювати неправдиву інформацію обмежили адміністрації Twitter, Facebook чи YouTube», – пишуть у Детектор медіа. Дане ГО у свій час створило спеціальний проєкт, що аналізує великі масиви даних українського сегмента соціальних мереж, а саме: Фейсбук, Ютуб, Телеграм, Твіттер. Але не всі звертаються до його матеріалів і перечитує кожен із них.
Якщо ж розглядати другий варіант – фейкові акаунти поширюють неправдиву інформацію, загроза для суспільства може бути вже фізичною. Це пов’язано з тим, що таким чином ворог може сіяти паніку та отримувати необхідну інформацію, що може вплинути на подальший хід подій. Наприклад, колись було створено фейкову сторінку сержанта ЗСУ, де поширювалися відео, що вселяли читачу лише розпач і недовіру.
Не менше небезпечними є «переклички», провокація куди й що прилетіло, адже у випадку бажання проінформувати ближніх, можна надати інформацію ворогу, не підозрюючи цього.
Тому соцмережі відіграють важливу роль у житті суспільства сьогодні. Якщо раніше вони використовувалися переважно для розваг, то сьогодні – це одне з джерел інформації, що відоме своєю популярністю. Завдяки тому, що обмежень у деяких із них менше, попит на просування дезінформації куди більше. Можна дійти висновку, що слабка або відсутня реакція на неправдиву інформацію стала причиною того, що фейки найчастіше поширюють саме там. А тому кожному нині варто бути обачним із новинами в соцмережах, адже маніпуляцій достатньо аби ввести в оману звичайну людину.