Роль і проблеми експертів у медіа

Світлина: З фотостоку Depositphotos.

Поняття «експертна думка» передбачає надання інформації компетентною особою, що має експертизу (іншими словами спеціальні знання у певній галузі) з приводу конкретно поставленого питання чи проблеми. Тому працівники медіа часто запрошують такого роду людей, оскільки хочуть отримати думку кваліфікованої людини, щодо якихось прогнозів або розв’язання питань або задач.
Роль експертів у матеріалах є доволі важливою і з погляду журналістики, і з погляду логіки отримання інформації. По-перше, наявність підтримки експертної думки при трактуванні подій – один із критеріїв, за яким додатково (після наявності джерела інформації) можна визначити, що інформація є правдивою. Експерт не стане зайвий раз витрачати свій час на теревені з журналістом.
По-друге, у такий спосіб можна доповнити й пояснити аспекти, яких може не знати споживач чи той же журналіст. А також експертна думка може бути необхідною у випадку, коли працівник медіа має кілька версій пояснень певної події або кілька опонентів із різними точками зору. Щоб зрозуміти, який із варіантів більш схожий на правду і знайти відповідь на запитання, журналіст і може звернутися до експерта.
«Експерт — носій купи фахових знань, але для того, щоб видати у зрозумілій журналістові та аудиторії формі саме те, що потрібно, він мусить обробити запит. Що детальніший і точніший цей запит, то адекватнішою буде відповідь», – пише MediaLab. Також в одному з матеріалів розглядається проблема діалогів щодо журналістських стандартів, де говориться про те, що думка експертів обов’язкова у випадку конфліктів, проблем тощо. Це і вважають причиною появи недоречних коментарів, що схожі на вставки між діалогами респондентів (за Словотвором: респондент – це особа, яка відповідає на питання анкети або дослідницького опитування чи дає інтерв’ю). Цілком можливо, що це також могло стати причиною того, чому іноді журналісти запрошують не експертів, а тих, хто позиціонує себе експертами. І це стало проблемою для фактчекерів, яким додалася робота.

Маніпуляції з експертами можна поділити:

– на ті, що обирають «любителів» або людей, що загалом ніяк не пов’язані зі сферою, про яку йде мова;
– на ті, що не вказують, які саме експерти повідомляють подану в матеріалі інформацію.
В обох випадках варто бути обачним, оскільки інформація може виявитися недостовірною. В одному з матеріалів незалежного інтернет-журналу «Platfor.ma» було розглянуто ситуацію, коли в новинах Ерік Драйцер був представлений як геополітик, але насправді він виявився звичайним продавцем автомобільних страховок у Нью-Йорку (для російських ЗМІ це не дивно, але й українські подекуди вдаються до подібних маніпуляцій). Ще гірше коли ці «експерти» й загалом вигадують вигадані проблеми, у такий спосіб спричиняючи паніку серед суспільства.
Якщо ж у матеріалах зустрічаються вирази «на думку експертів», «дослідження британських вчених показало», «науковці зазначили» і тому подібне (другий випадок маніпуляції), але посилання на джерело відсутнє й інформації за такими даними немає ні в яких авторитетних ЗМІ, – це має викликати підозри. Часто такі повідомлення виявляються фейками.
Тому можна зробити висновки, що експертна думка є важливою, але лише у випадках, де вона дійсно потрібна. Зайвий раз не варто кликати експертів, якщо відсутня проблема, вирішення якої неможливо без них. Адже в такому випадку сюжет може здаватися безглуздим і надокучати як присутнім респондентам, так і споживачу інформації.
Матеріалам із прихованими експертами не варто довіряти, а якщо вже й цікаво – перевіряємо, особливо компетентність осіб, думка яких надається. Таким чином, можна зберегти час і споживачу інформації, і фактчекерам, не піддавшись маніпуляціям недобросовісних ЗМІ й позерів.