Проблеми використання додатку "Телеграм" як платформи для новин

Світлина: Інформатор.

Телеграм – одна з найпопулярніших соціальних мереж, якою активно користуються українці. Також його часто відносять до одних з найкращих безкоштовних багатоплатформових месенджерів та програм для обміну повідомлення.
Лише за пів року від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України використання громадянами телеграму збільшилося у 8 разів. Про це мова йшла в таких українських медіа як The Village Україна і Bazilik Media, що посилалися на результати дослідження від проєкту Kantar CMeter.
Разом з тим, улітку 2022 року українські та іноземні видання писали про те, що 66% громадян України використовують телеграм як джерело інформації, звертаючись до даних Київського міжнародного інституту соціології, що виконувало дослідження на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. За його результатами також стало відомо, що перевагу саме цій програмі надають більше люди у віці від 18 до 59 років включно. А тому звернути увагу на проблеми телеграму як платформи для отримання інформації є важливим на сьогодні.

Світлина: результати дослідження, опубліковані громадською мережею «ОПОРА».

Насправді це доволі об’ємне питання, що вміщує в собі декілька вагомих чинників. Не дивлячись на поширеність використання телеграму серед звичайних громадян і різних провідних українських видань, самі медіа надають критику даній програмі та переліки порад для захисту від її негативного впливу.
Досліджуючи матеріали різних українських ЗМІ, громадських організацій та незалежних від медіапроєктів на волонтерських засадах, найбільше уваги приділяється проблемі правдивості наданої інформації в цьому месенджері.
З переходом людства до мережі Інтернет просувати фейки стало куди легше аніж у звичайних друкованих виданнях, де необхідно більше енергії та ресурсів вкладати в просування такої інформації. Проте якщо певні соціальні мережі дбають про своїх користувачів, обмежуючи й блокуючи порушників порядку, Телеграм не надає такої кількості можливостей для захисту своїх користувачів. Тут можна публікувати ледь не все, і далеко не факт, що якщо певні повідомлення порушують звичні нам норми, керівництво телеграму зверне увагу на них та скарги. Тому натрапити на фейк не так вже й складно. Інформація рідко перевіряється та видаляється самою мережею, не говорячи вже про блокування каналів та груп. Це явище (блокування) теж зустрічається не так часто, хоча певний вплив мають кіберфахівці Служби безпеки України.
Також у певних випадках біля назви каналу може писатися «SKAM» (у перекладі з англійської «шахрайство»). Але проблема в тому, що до таких заходів телеграму приходить лише у випадку, коли канали або люди видають себе за інших, пропонують певні послуги, але не виконують їх. Така функція була б корисною як для журналістів, так і для звичайних людей, проте дана програма не надає такої можливості. У телеграмі допускається плагіат, копіювання та крадіжка контенту. Хоча якщо медіа має юридично оформлене авторське право на тексти або візуальну частину матеріалів – є шанс на видалення контентів, що порушили це право, або блокування цього каналу.
Завдяки тому, що в телеграмі такі аспекти не контролюється належним чином, подекуди недобросовісні люди можуть створювати загалом фейкові канали, що часом не відрізнити від справжнього медіа. Було б краще, якби ЗМІ більше акцентували на сайтах увагу на їх соціальні мережі, а не «ховали в нижній край».
До достатньо серйозних проблем варто віднести те, що подекуди в новинних каналах додатку “Телеграм” поширюється інформація, що заборонена чинним законодавством України: місця прильотів ракет, пересування військової техніки, висування зайвих відомостей. Це передбачає закон України «Про державну таємницю». Старший юрист і адвокат Владислав Фірсов у інтерв’ю розповів журналістам українського новинного ресурсу «Фокус» наступне: «Статтею 8 цього закону визначено перелік відомостей у сфері оборони, що належать до військової таємниці. Цей перелік передбачає значний обсяг інформації, об’єктів і відомостей, що становлять державну таємницю (зокрема відомості про озброєння, дислокацію, пересування, результати діяльності) збройних сил та інших військових формувань. Відповідно до статті 18 ЗУ “Про державну таємницю”, з метою охорони державної таємниці вводяться обмеження оприлюднення, передавання іншій державі або розповсюдження іншим шляхом секретної інформації. Тому навіть у мирний час встановлено обмеження фото- та відеофіксації військових об’єктів і діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань».
Перераховані вище допустимі для телеграму порушення призводять до того, що громадяни України не завжди усвідомлюють яку інформацію можна публікувати на своїх сторінках, а від якої краще відмовитися. Такі діяння можуть негативно вплинути на нинішню ситуацію в країні, а саме на кількість жертв та зруйнованої інфраструктури. Подекуди люди рівняються на медіа та певні новинні канали (не обов’язково офіційно зареєстровані як ЗМІ), а тому можуть допускатися подібних помилок.
Але й на цьому проблеми з поширенням забороненої інформації не закінчуються, оскільки деякі медіа залишають коментарі для обговорення. Здавалося б, що це навпаки перевага, оскільки надається ще зручніша можливість комунікації аудиторії з медіа та навпаки. Проте проблемою можуть стати коментарі, де можуть проходити так звані «переклички» або вияснення певних деталей щодо прильотів.
Ще одним недоліком коментарів можна вважати наявність провокаторів, що часто зустрічаються в таких обговореннях і спонукають людей на конфлікти. На відміну від інших соціальних мереж (Фейсбук, Інстаграм, Ютуб і т.д.), у телеграмі відсутні обмеження щодо висловлення думок. Там може зустрічатися й мова ворожнечі, і непрофесійні висловлювання, і нецензурна лексика, і заклики.
З однієї сторони, телеграм – дійсно зручна програма для висвітлення й поширення суспільно важливих подій, просування медіа та зручної комунікації між ЗМІ й аудиторією. Більша частина українців використовують дану соцмережу як джерело отримання інформації. Тому й не дивно, що майже кожне ЗМІ в Україні має свій телеграм-канал. Проте проблем від використання його в таких цілях не менше як для аудиторії, так і для самих журналістів. Зацікавленість до традиційних медіа зникає, менше уваги приділяється тепер й інтернет-ЗМІ. Деякі онлайн-видання правильно подають контент і рекламу, завдяки чому не втрачають у великій кількості відвідувачів сайту та донатів (матеріальна підтримка медіа збоку читачів).
Якщо проблеми медіа в телеграмі можуть бути пов’язаними з конкуренцією у вигляді підроблених каналів і тих, що вважають новинними, то для звичайних людей – це дезорієнтація й незахищеність. На жаль, програма не надає належним чином захисту від маніпуляцій, фейкових матеріалів і каналів. А також допускає те, що не є етичним.
Тому дана програма приносить користь у певній мірі, але має достатньо недоліків. Її можна використовувати як платформу для висвітлення новин, але не спаклюжити свою ж діяльність відсутністю певних обмежень телеграму. І, звісно, не забувати нагадувати аудиторії, на що звертати увагу при користуванні інформації в каналах і додатку загалом.