Маніпуляції у новинних матеріалах

Світлина: Інститут масової інформації.


Сучасна людина розуміє, що на сьогодні у багатьох країнах наявні проблеми із засобами масової інформації, особливо з інтернет-медіа, й Україна тут далеко не виняток. Проте лише усвідомлювати наявність проблеми замало, якщо по можливості не намагатися якось вплинути на її вирішення.
Не кожен громадянин прагне розвиватися у сфері медіаграмотності, вважаючи що він або сам добре розуміється на цьому й не піддається впливу недостовірної інформації, або може вважати, що над цим мають працювати інші люди, а йому це непотрібно, не до кінця зрозуміло чи навіть складно.
Насправді ж у наш час суспільство має безліч можливостей і «відкритих дверей» майже до будь-якої інформації. Медіа і громадські організації все частіше висвітлюють теми, пов’язані з маніпуляціями інформацією. І намагаються вони пояснювати такі речі доступною мовою не лише для інших журналістів, але й для звичайних споживачів їх медіапродукту.
До найпоширеніших маніпуляцій, що зустрічаються в інформаційному полі України (не обов’язково офіційно зареєстровані ЗМІ), варто віднести подачу оціночних суджень замість фактів, сексизм, навішування певних ярликів, перекручування слів і фактів, використання клікбетів і спеціальних виразів, що викликають довіру в читача.
Пунктом 2 статті 30 Закону України «Про інформацію» визначається, що «Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості». А також не передбачається притягнення до відповідальності за їх висловлювання. Тому й не дивно, що часто в матеріалах використовують саме такий вид маніпуляції. Будь-яка думка журналіста чи медіа має бути позначена як власне судження, а не факт.
Для прикладу можна взяти матеріал, за який Комісією журналістської етики було видано дружнє попередження двом виданням «20 хвилин» та «Новини Козятина». У ньому були присутні вирази «Вродлива, смілива, цілеспрямована, сильна. Вона витримувала те, що не кожен чоловік міг витримати» і «та кривава війна обірвала життя 21-річної красуні», що являється суб’єктивним оціночним судженням і сексизмом (за рішенням КЖЕ).
Сексизм у медіа теж зустрічається доволі часто. Найпоширеніші випадки якраз пов’язані з оцінкою зовнішності військовослужбовиць (як у прикладі вище) або ж зірок. Рамки між компліментами і викладом фактів мають бути чіткими. Журналістика – то не про компліменти. Адже навіть така річ здатна змістити фокус уваги аудиторії й навіть дискредитувати досягнення жінки.
Якщо говорити про російську пропаганду, як повідомляється в одному з матеріалів Детектор Медіа, журналісти країни-агресора називають наших військовослужбовців «бойовиками», «нациками», «неонацистами» тощо. Це і є типовим навішуванням ярликів. В українських медіа теж практикують подібне (сюжет 2:30), хоча й не так часто як у ворога.
Досить звичним явищем є вирази «британські вчені повідомили», «експерти зазначили», «дослідники виявили» і т.д., але ніяких уточнень щодо джерела інформації та її достовірності. Через те, що такі люди знаються краще споживача у певних сферах, він/вона можуть довіритися матеріалу лише через один вираз. Це є однією з тих маніпуляцій, на які завжди варто звертати увагу.
Також часто в заголовках зустрічаються клікбейти. Gwara Media дає таке визначення поняттю: «Клікбейт – це сенсаційний заголовок, який спонукає вас перейти за посиланням на статтю, зображення або відео». Тут часто використовують емоційні слова («шок», «сенсація», «терміново», «кінець» тощо), виділяють різними способами текст, заохочення аудиторії до поширення новини, розпливчатість заголовків і світлин. Для прикладу можна розглянути відео, що розміщено на офіційному каналі ICTV в Ютубі. Тут використовуються такі слова і словосполучення як «шок» та «це кінець», що здатні викликати паніку й люди можуть почати переходити за посиланням.
На початку січня українська інформаційна компанія «Букви» опублікувала матеріал, де було показано як ЗМІ перекручували слова представника Повітряних Сил ЗСУ на свій розсуд.

Світлина: Букви (посилаючись на ПС ЗСУ).

Тому можна дійти висновку, що нині існує багато проблем із маніпуляціями в медіа і загалом інформаційному просторі. Перераховані маніпуляції досі зустрічаються в медіа, але це ще далеко не всі. Щоб боротися з ними, необхідно досліджувати подібні теми й поширювати ці знання серед інших.
Цілком можливо, що обізнаність суспільства може привести до того, що недобросовісні журналісти втратять сенс застосовувати маніпуляції. А наше інформаційне поле стане куди чистішим.