Достовірна та недостовірна інформація

Світлина: Ваше Здоров’я.

Щодня людина отримує велику кількість інформації, сама того не усвідомлюючи. Поняття інформації загалом є доволі об’ємним, тому надати чітке вичерпне визначення проблематично. Але кожному ще зі школи відомо: інформація – це будь-які дані та відомості, що можуть бути представлені в різних формах. До них відносять текстові, котрі поділяють на усні й письмові, а також музичні, символьні та графічні.
Людство ділиться інформацією задля повідомлення певних відомостей, що можуть викликати загальний інтерес і/або мати важливе соціальне значення. Проте завжди є дві сторони медалі: окрім виконання головної місії, тобто, інформування, деякі можуть використовувати дані заради своєї мети, подекуди перекручуючи їх. Звідси й виникає необхідність розуміти, якою може бути інформація.
Поняття достовірної інформації трактують по-різному, але в загальному її можна визначити як «повна і правильна інформація, що не має відхилень і помилок». Вона обов’язково має містити посилання на джерело або експертну думку компетентної особи. Ще краще, якщо наявні обидва фактори.
На сайті Міністерства юстиції України можна знайти визначення недостовірної інформації: «Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені)». Така інформація переважно створена для швидкого впливу на думку великої кількості людей одночасно задля досягнення власної конкретно поставленої мети. Важливо усвідомлювати, що навіть журналісти подекуди піддаються спокусі й працюють не на користь суспільству. Зазвичай для цього працівники медіа або недобросовісні люди, що видають себе за них, вдаються до різних маніпуляцій.
Саме поняття інформації передбачає донесення певних відомостей до людини з метою проінформувати. Тому, якщо суспільство отримує недостовірну інформацію, воно може не до кінця бачити й усвідомлювати повну картину суспільно важливих подій. Це й може бути необхідним маніпулятору.
Ще в 2007-му році можна було знайти інформацію про те, що тією чи іншою мірою проблема інформаційної війни (це засоби, які включають збір, передачу, захист, маніпулювання, спростування, заперечення та знищення інформації, завдяки яким можна встановити перевагу над противником – Мартін К. Лібікі) переслідує українців із давніх часів.
«Здійснення інформаційних впливів з використанням інформаційної зброї (приховування інформації; подача її частково, у певному ракурсі; перебільшення наслідків) було зафіксовано літописцями на теренах України ще за Київської Русі» – пишуть у своїх статтях студенти та дослідники, посилаючись на книгу доктора історичних наук і професора Гуз А. М. «Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу. Навчальний посібник». Як приклад автор розглядає подачу інформації противникам князя Святослава. Той повідомляв їх заздалегідь про свій похід, але не вказував напрям і сили, що планувалося задіяти. У такий спосіб було наведено паніку серед військ противника й у результаті швидко розгромлено.
Також автор визначає й наводить аргументи щодо методів маніпуляції, що використовувалися в Україні ще до її незалежності, а в 2014-му вже громадяни країни спостерігали наслідки даного методу впливу на масу.
З того ж року суспільство почало підіймати й висвітлювати тему недостовірності інформації та її ролі в житті країни. Проте це не дало особливих результатів. Уже в жовтні 2019 р. було опубліковано результати дослідження від USAID-Internews, з яких можна дізнатися, що серед опитаних 4 тисяч людей (приблизна кількість) 65% вважали, що можуть відрізнити неправдиві матеріали від правдивих, проте лише 11% дійсно впоралися з цим завданням.
На території України й за її межами досі використовують перераховані в матеріалі маніпуляції та з часом вдосконалюють їх. Тому питання достовірності інформації є актуальним і нині.
Можна дійти висновку: щодня перебуваючи в потужному інформаційному просторі, суспільству надзвичайно важливо розуміти, що являє собою недостовірна інформація та як її відрізнити від достовірної.
Історія застосування маніпуляцій з інформацією в Україні тягнеться від часів самої Київської Русі й до сьогодні. Визначити їх завжди було досить складно, але все можливо. Тим паче, ХХІ століття дає нам ще більше можливостей для вільного доступу до майже будь-якої інформації. Перспективи не потрапляти до «інформаційної пастки» недобросовісних людей має кожен, але задля досягнення потрібно чітко розуміти, якою вона може бути та як її оминути.