UA
EN
Світлина: Детектор медіа.
«Детектор медіа» — громадська організація, що активно публікує новини, моніторинги, дослідження і працює для суспільства. Вона була створена українськими журналістами в січні 2004-го року, хоча до 2016-го носила назву «Телекритика».
На сьогодні сайт «Детектор медіа» має 25 завершених проектів. Проте якщо говорити про медіаграмотність, у пригоді стануть декілька з них, а саме: Детектор Медіа, MediaSapiens, DisinfoChronicle і Ньюспалм. Кожен з них має важливе значення для українського суспільства, адже ці проєкти спрямовані на те, щоб розвінчувати фейки, наративи й інші маніпуляції у медіа, надати суспільно-важливу інформацію, проаналізувати інформаційне поле і його вплив, пояснити це споживачу та сприяти розвитку критичного мислення. І вони цілком справляються зі своїми завданнями.
На сьогодні Детектор медіа є прикладом тих ресурсів, до яких найчастіше звертаються українці, коли мова йде про медіаграмотність і фактчекінг.
Інтернет-видання «Детектор медіа» позиціонує себе як «watchdog» (з англійської – сторожовий пес) українських засобів масової інформації. Він вміщує в собі 3 розділи: новини, статті та спецпроекти, в яких ще 5, що спрямовані на аналізи, дослідження і перевірки від ДМ, а також наявний розділ з інтерв’ю з журналістами. Завдяки дослідженням і аналізу суспільство може отримувати певне розуміння ситуації нашого інформаційного простору, його проблеми й усвідомлення людьми.
Кожен із розділів доповнює попередній, але є одне «але». Незручним є те, що зверху перераховуються підрозділи сайту «Детектор медіа», а вже знизу з’являються нові. Більше інформації – завжди добре, але неуважний може не знайти цих класифікацій або заплутатися вже в них. Аналізуючи наповнення сайту, складно визначити, що і куди відноситься загалом.
Наступний проєкт, на який варто звернути увагу, – MediaSapiens. Як зазначається на сайті, їх завдання полягає у просуванні свідомого використання медіа та формуванню критичного мислення в аудиторії. Цей розділ містить 5 підрозділів, останній з яких – спецпроєкти, що теж поділяються ще на 8 корисних підрозділів. Наповнення сайту є доволі об’ємним, хоча при цьому зберігається зручність при користуванні.
Якщо самостійно намагатися досліджувати тему медіаграмотності, лише наповнення сайту буде цілком достатньо, щоб зрозуміти як працює медіа, що, як і де порушуються у медіа, які фейки поширюються протягом останніх днів, пояснює важливі аспекти у цій сфері.
Більше того, у стрічці можна знайти посилання на безкоштовний онлайн-курс «Новинна грамотність», розроблений за підтримки Internews Network.
Недоліки виявити не вдалося, оскільки наявні кілька актуальних форматів (текстовий й аудіовізуальний), підрозділи панелі відповідають змісту нижче, саме наповнення доволі змістовне.
Якщо ж споживач має бажання лише читати про викриття фейків, проєкт DisinfoChronicle цілком підійде для цього завдання. На нього можна потрапити як із головної панелі сайту, так і через спецпроєкти MediaSapiens (під назвою «Русскій фейк, іді на…»). Тут є 9 підрозділів, завдяки чому споживач інформації може обрати, яка саме тема його цікавить більше. Зазначається, що метою проєктів є фіксація проявів російської пропаганди, які поширюються в українському медіапросторі у реальному часі. Наповнення сайту цілком відповідає поставленому завданню, адже читач має можливість розглянути різні варіанти дезінформації, дізнатися про тактики російських ЗМІ й знайти пояснення певним аспектам (новомода, вплив пропаганди і т.д.).
До переваг також можна віднести те, що окрім матеріалів, у читача є можливість послухати подкасти, якщо натиснути на світлину з відповідним підписом перед самими матеріалами. Їх готують «Детектор медіа» разом із «Українським радіо». Щодня Вадим Міський повідомляє про фейки, і це доволі зручно у випадках, коли читати не зручно або просто набридає. Тому це досить актуальний і зручний формат на сьогодні, до якого все більше почали звертатися українці.
Не зрозумілим залишається те, чому було винесено в підрозділах «подкаст», якщо там не відбувається оновлень із кінця березня, але повідомляється, що це подкаст Вадима Міського, який виходить в ефірі «Українського радіо».
Якщо перераховані вище проєкти можна знайти відразу, як заходиш на сайт «Детектор медіа», то про «Ньюспалм» знає далеко не кожен. Окремо його не було винесено: якщо ввести у пошукову стрічку «Ньюспалм» споживачу показує, що матеріали за таким запитом існують, але при натисненні нас перенаправляє на Ютуб. Причиною цього є те, що даний проєкт — це щотижневий сатиричний влог про фейки, маніпуляції, ганьбу, зраду та фейспалми українського медіапростору, а розміщений він саме на Ютуб-каналі. Існує з 2019-го, і на сьогодні відео виходять по 4-5 разів у місяць. Це доволі зручно й продумано, адже сучасна молодь активно користується Ютубом. Коментатори переважно в захваті від формату, ведучого й сатири у відео.
До недоліків можна віднести факт використання нецензурної лексики, але вона “запікується”, на щастя. Проте не кожному буде приємно прослуховувати матеріал саме через наявність лайки, що не вважається прийнятою серед певних громадян, журналістів і суперечить журналістській етиці.
А тому можна зробити висновок, що не дивлячись на певні недоліки сайту ГО «Детектор медіа», його проєкти (сайти) будуть корисними для українців. А тим паче сприятимуть поліпшенню стану інформаційного поля в Україні.
Усі поставлені завдання працівники ГО виконують. Сайт та інформація постійно оновлюються, тому даний ресурс варто розглядати як той, де можна не лише отримати вже готову інформацію із дезінформації, але й знання з медіаграмотності.
Щоб зрозуміти, який саме проєкт підійде для вас, варто знати, якою є мета відвідування цього сайту. Ще краще – переглядати різні проєкти, адже галузь знань тоді буде набагато об’ємнішою. Завдяки тому, що проєкти від “Детектор Медіа” мають різні формати (аудіо, візуальні, текст), інформація сприймається легко, добре засвоюється й не змушує нудьгувати.